Варіант ІІ

Інтегрований показник комплексного фінансового аналізу відповідно до другого варіанту розраховують за формулою 11.6.

, (11.6)

де — кількість напрямів дослідження;

— кількість груп цільових показників.

За формулою і даними табл. 11.6 отримаємо значення інтегрованого показника: .

Результати розрахунку інтегрального показника комплексного аналізу дають змогу ідентифікувати фінансово-економічний потенціал як такий, що становить 0,58527 від ідеального варіанту за умови оптимальності абсолютних значень усіх цільових показників (за другою формою — варіант Б — розрахунку інтегрованого показника). Для варіанта інтегрального показника, який враховує важливість тих чи інших елементів фінансово-господарської діяльності підприємства — об’єкта дослідження (варіант А), кількісне визначення фінансово-економічного потенціалу дорівнює 0,64524. За такої ситуації можна стверджувати, що підприємство забезпечує порівняно адекватне (вище від середнього рівня) дотримання критеріїв організації фінансово-господарської діяльності за напрямами, що визначені пріоритетними та наділені більшою вагою при розрахунку інтегрованого показника комплекс­ного аналізу.

Загалом використання моделі розрахунку інтегрального показника як форми організації та проведення КФА можна в разі:

· визначення факту виконання пріоритетних напрямів забезпечення фінансової стійкості підприємства;

· однозначної кількісної оцінки (одна числове значення) економічного потенціалу підприємства — об’єкта дослідження з метою використання у подальших розрахунках;

· оцінки рівня виконання плану (дотримання планових показників) у випадку використання замість матриці оптимальних значень цільових показників матрицю планових величин цільових показників .

11.2.3. Порівняння розрахункових
показників із еталонними величинами

Відправною точкою проведення КФА шляхом обробки вхідної інформаційної бази на основі здійснення порівняльної характеристики розрахункових показників із її еталонними величинами є визначення рамок інформаційної бази, збір необхідної інформації та визначення її достовірності (зокрема, на основі аудиторського висновку за результатами аудиторської перевірки). Враховуючи, що основними користувачами даної форми КФА є треті особи (потенційні інвестори, кредитори тощо), джерелом інформації у даному разі виступає, як правило, оприлюднена фінансова звітність, яка офіційно оприлюднюється і в обов’язковому випадку підтверджена незалежним аудитором.

При цьому метою такої форми КФА буде не тільки визначення фінансово-економічного потенціалу підприємства, а й його порівняння із певними ринковим еталоном — сукупністю інших підприємств, середньогалузевими показниками, конкурентами тощо. Звичайно, порівняльний аналіз може використовуватися і самим підприємством з відповідною корекцією інформаційної бази, маючи за мету ідентифікацію ринкового положення підприємства з позицій ефективності його діяльності у порівнянні із іншими підприємствами, співставлення результативності господарської діяльності окремих структурних підрозділів підприємства, інвестиційної привабливості альтернативних проектів.

Однією з форм порівняльного аналізу є бенчмаркінг (benchmarking) як форма динамічного аналізу фінансово-господарської діяльності підприємства — об’єкта аналізу. В практиці порівняльного аналізу найчастіше використовують бенчмаркінг, зорієнтований на конкурентів, коли еталонними величинами виступають відповідні дані по інших підприємствах, які є прямими його конкурентами.

Особливості практичної реалізації алгоритму (процедури КФА) порівняльної характеристики розрахункових показників із її еталонними величинами доцільно розглянути на такому прикладі (рис. 11.5).

Рис. 11.5. Процедура КФА на основі порівняння
розрахункових показників із еталонними величинами

Для цього введемо такі припущення.

Об’єктом дослідження комплексного фінансового аналізу є підприємство “Альфа-3”.

Для цілей комплексного фінансового аналізу еталонним показником виступають дані про фінансово-господарську діяльність підприємств “Бета”, “Гамма” та “Дельта”.

Визначено напрями проведення КФА та сукупність цільових показників, необхідних для виконання завдань цього дослідження1.

Ліквідність — коефіцієнт покриття загальний, коефіцієнт абсолютної ліквідності, коефіцієнт покриття запасів.

Рентабельність — рентабельність продаж, період окупності власного капіталу, рентабельність підприємств.

Ділова активність — обертання готової продукції, загальне обертання капіталу, обертання власного капіталу.

Фінансова стійкість — коефіцієнт фінансової залежності, коефіцієнт маневреності власних коштів, коефіцієнт структури залученого капіталу.

Усі цільові показники розглядаються як рівнозначні із ціною ваги в .

Усі підприємства вибірки належать до однієї галузі, що дає змогу забезпечити повну зіставність фінансових показників та коефіцієнтів без додаткових перетворень відповідно до специфіки їх операційної, інвестиційної та фінансової діяльності.

На основі вхідних даних по кожному підприємству розраховують абсолютні значення цільових показників, а результати формують у матриці, по рядках якої відображуються абсолютні значення сукупності цільових показників по окремому підпри­ємству, які формують стовпчики матриці (табл. 11.7). Крім того, необхідно ввести додатковий стовпчик що форми нормалізуючої функції, яка б відображувала напрям впливу зміни цільового показника на кінцевий результат.

Таблиця 11.7

ПОРІВНЯЛЬНА МАТРИЦЯ ФІНАНСОВИХ ПОКАЗНИКІВ
І КОЕФІЦІЄНТІВ ПО ВИБОРЦІ ПІДПРИЄМСТВ

Підприємство kj   Цільовий показник ki	Нормалізуюча функція	“Альфа”	“Бета”	“Гамма”	“Дельта”
Коефіцієнт покриття загаль­ний	max ()	0,990	1,050	0,850	1,120
Коефіцієнт абсолютної ліквідності	max ()	0,011	0,008	0,015	0,013
Коефіцієнт покриття запасів	max ()	0,310	0,420	0,350	0,490
Рентабельність продаж	max ()	18,500	21,100	12,500	8,900
Період окупності власного капіталу	max ()	8,210	9,010	6,110	8,090
Рентабельність підприємства	max ()	14,100	18,100	5,100	7,900
Оборот готової продукції	max ()	1,050	1,250	1,220	1,340
Загальний обіг капіталу	max ()	0,860	0,990	1,020	0,890
Обіг власного капіталу	max ()	1,980	2,910	1,990	1,620
Коефіцієнт фінансової залеж­ності	max ()	2,300	2,940	1,950	1,820
Коефіцієнт маневреності власних коштів	max ()	0,760	0,710	0,810	0,790
Коефіцієнт структури залученого капіталу	max ()	0,510	0,480	0,590	0,630

Наступним етапом є нормалізація порівняльної матриці на основі таких формул відповідно до форми нормалізуючої функції:

для нормалізуючої функції max () (11.7)

для нормалізуючої функції min () (11.8)

Запропонована нормалізація коефіцієнтів дає змогу забезпечити зіставність різних показників, що використовуються при дослідженні, та врахувати різну спрямованість їх впливу на фінансову ситуацію на підприємстві. Здійснивши трансформацію порів­няльної матриці на основі нормалізуючих функцій (11.7) та (11.8), отримаємо такі дані табл. 11.8. Скориставшись формулою (11.9), визначимо абсолютне значення цільової функції комплексного фінансового аналізу, яке змінюється у проміжку (0; 1]. Максимальне значення цільової функції відповідає абстрактному підприємстві, значення цільових показників якого сформовано на основі їх найкращих значень для підприємств вибірки, що досліджується. Звичайно, можливий варіант, коли вся сукупність цільових показників одного із підприємств вибірки відповідатиме критичним значенням, тоді абсолютне значення цільової функції такого підприємства дорівнюватиме 1.

(11.8)

де — кількість цільових показників .

Таблиця 11.8

НОРМАЛІЗОВАНИЙ ВИГЛЯД ПОРІВНЯЛЬНОЇ МАТРИЦІ*

Нормалізовані цільові показники	“Альфа”	“Бета”	“Гамма”	“Дельта”
Коефіцієнт покриття загальний	0,884	0,938	0,759	1,000
Коефіцієнт абсолютної ліквідності	0,667	0,533	1,000	0,867
Коефіцієнт покриття запасів	0,639	0,852	0,721	1,000
Рентабельність продаж	0,877	1,000	0,592	0,422
Період окупності власного капіталу	0,911	1,000	0,678	0,898
Рентабельність підприємства	0,779	1,000	0,282	0,436
Оборот готової продукції	0,784	0,933	0,910	1,000
Загальний обіг капіталу	0,843	0,971	1,000	0,873
Оборот власного капіталу	0,680	1,000	0,683	0,557
Коефіцієнт фінансової залежності	0,782	1,000	0,663	0,619
Коефіцієнт маневреності власних коштів	0,938	0,877	1,000	0,975
Коефіцієнт структури залученого капіталу	0,810	0,762	0,937	1,000
Абсолютне значення цільової функції (Z)	0,800	0,906	0,769	0,804

Аналізуючи порівняльну матрицю (табл. 11.8), можна зазначити, що підприємство — об’єкт аналізу демонструє середні значення цільових показників, при цьому жоден з них не має максимального значення. Рівень цільової функції (Z = 0,8) свідчить, що підприємств “Альфа” належить далеко не до лідерів галузі, але демонструє третє абсолютне значення цільової функції. Крім того, наявні мінімальні значення нормалізованих цільових показників серед вибірки підприємств — коефіцієнти покриття запасів, оборот продукції та загального обігу капіталу — свідчить про наявність певних проблем по відповідних напрямках фінансово-господарської діяльності.

Відповідно до визначених вище основних слабких місць у фінансово-господарській діяльності підприємства має бути сформований арсенал заходів щодо впливу на стан підприємства та забезпечення реалізації його потенціалу. Отже, перед підприємством “Альфа” постала необхідність поліпшення ситуації із фінансування запасів, прискорення реалізації готової продукції.

Крім того, специфіка КФА на основі порівняльної характеристики розрахункових показників із її еталонними величинами свідчить про доцільність використання такого алгоритму обробки вхідної інформаційної бази насамперед третіми особами, тобто потенційними кредиторами чи інвесторами, які приймають рішення про визначення напрямів власної фінансово-господарської діяльності, розглядаючи кілька альтернативних варіантів.

Розглянуті вище методики обробки вхідної інформаційної бази із окремими алгоритмами їх організації являють собою базову формалізовану форму комплексного фінансового аналізу. Зважаючи, що сукупність інтересів замовників дослідження фінансового стану підприємства на основі комплексного підходу може змінюватися у широкому діапазоні, аналітичне навантаження моделі комплексного фінансового аналізу може на відповідному рівні варіювати, не змінюючи при цьому моделі його організації. Підтвердженням можливості такої варіації є різноманітність окремих моделей організації та проведення КФА, окремі з яких планується розглянути нижче.