Порядок визначення рангу фінансових показників

Цільові показники	Код показника	Розрахункове значення	Інтервали для ранжування та порядок їх рангу	Ранг цільового показника
–3
Валюта балансу, тис. грн.	А1	14 128,5	<10000	[10000;14999]	[15000;20000]	>20000
Знос основних засобів, %	А2	55,1	>50	[34; 50]	[25; 33]	<25	—3
Оновлення основних засобів, %	А3	9,6	<1	[1; 4,9]	[5; 10]	>10
Всього за напрямом
Майновий стан (р. 2+3+4)							–2
Абсолютна ліквідність (платоспроможність), %	L1		<3	[3; 8,9]	[9; 15]
Поточна ліквідність	L2	1,05	<1	[1; 1,24]	[1,25; 2]	>20
Фінансова незалежність, %	L3	0,61	<0,1	[0,1;0,39]	[0,4; 0,6]	>2
Всього за напрямом						>0,6
Ліквідність та платоспроможність (р. 6+7+8)		—	—	—	—	—
Рекнтабельність діяльності, %	R1	18,2	<5		[15; 25]		>251
Рентабельність власного капіталу, %	R2	38,9	<15		[25; 49]	>50
Всього за напрямом
Рентабельність (р. 10+11)		—	—	—	—	—
Дивідендний вихід, %	Q1		<10		[20; 50]	>50
Цінність акції	Q2	0,68	<0,5		[1,0; 2,0]	>2
Всього за напрямом
Акціонерний капітал (р. 13+14)
Сукупний ранг підприємства (р. 5+9+12+15)

На ведений ранг підприємства, що досліджується, становитиме 0,542, що вміщується у проміжок від 0 до 1. Отже фінансово-економічний потенціал підприємства, що досліджується, може бути ідентифікований як такий, що від нормального, але нижчий від достатнього рівня відповідно до визначених на початку комплексного фінансового аналізу критеріїв. Крім того, за даними аналізу можна визначити, що основним напрямом подальшого розвитку економічного потенціалу підприємства, як видно із табл. 11.1, має стати поліпшення майнового стану підприємства, що досліджується (негативний вплив на ранг підприємства — “2”, а також окремих цільових показників поточного ліквідність та цінність акцій.

Звичайно, для цілей комплексного фінансового аналізу відповідно до запитів заможників досліждення розглянутий алгоритм ранжирування фінансових показників та коефіцієнтів може бути ускладнений через заміну та/або введення додаткових напрямів дослідження, розширення системи цільових показників, напрямів дослідження, розширення системи цільових показників, зміни ваги фінансових показників та кокефіцієнтів у структурі загального рангу підприємства.

Сапецифіка розглянутого алгоритму дає змогу рекомендувати його для застосування у разі вирішення специфічних завдань, поставлених перед виконавцями та користувачами комплексного фінансового аналізу, а саме:

· деталізоване простеження ситуації щодо окремих фінансових індикаторів, які використовуються при дослідженні;

· формування потенційних напрямів впливу на операційну, інвестиційну та фінансову діяльність підприємства, що досліджується, з метою реалізації його фінансово-економічного потенціалу;

· ідентифікація слабких місць підприємства, які проявляються у формі незадовільного рівня значень цільових показників, що виступають індикаторами по відповідних напрямах фінансово-господарської діяльності.

Розрахунок інтегрованого показника

Значно відрізняється від попередньої моделі обробки вхідної інформаційної бази алгоритм оцінки фінансового стану підприємства — об’єкта аналізу на основі визначення абсолютної величини розрахункового значення інтегрованого показника у чому можна переконатися, розглянувши нижче один із можливих варіантів такого алгоритму рис. 11.4).

Рис. 11.4. Процедура КФА
на основі розрахунку інтегрованого показника

Вихідними елементами наведеного алгоритму (процедури КФА), розглянутого нижче, є такі припущення.

Об’єктом дослідження виступає підприємство “Альфа-2”.

Сформовано сукупність цільових показників, які з метою спрощення математичної обробки інформації згруповано в чотири групи по чотирьом напрямам дослідження (табл. 11.2).

		Ліквідність	Рентабельність	Ділова активність	Фінансова стійкість
Цільові показники	1 група	Коефіцієнт абсолютної ліквідності	Рентабельність підприємства, %	Загальний обіг капіталу	Коефіцієнт автономії
2 група	Коефіцієнт швидкої ліквідності	Рентабельність продаж, %	Середній строк обороту кредиторської заборгованості, днів	Коефіцієнт структури залученого капіталу
3 група	Коефіцієнт покриття загальний	Рентабельність основної діяльності, %	Середній строк обороту дебіторської заборгованості, днів	Співвідношення позикових та власних коштів
4 група	Частка власних оборотних коштів у покритті запасів	Період окупності власного капіталу, років	Обіг власного капіталу	Коефіцієнт маневреності власних коштів

Форму розрахунку інтегрованого показника визначено так:

ü Варіант А — зважування на основі відносної ваги цільового показника. Для варіанта А вага (w_ij) першої групи показників дорівнює 40 %, другої, третьої та четвертої — по 20 %, для напрямків дослідження вага (w_ij) цільових показників ліквідності складає 34 %, інші напрямки дослідження є рівнозначними.

ü Варіант Б — визначення середнього значення цільових показників. Для варіанта Б середнє значення визначається як середня геометрична проста.

Результати первинної обробки вхідної фінансової інформації щодо об’єкта дослідження (абсолютні значення фінансових показників по визначених напрямах дослідження) подані в табл. 11.3.

Таблиця 11.3

Матриця вхідних значень цільових показників Р_in

0,09	7,11	1,81	0,49
0,51	13,19	32,0	0,15
0,95	14,92	56,0	1,01
0,61	11,96	3,62	0,51

Розрахункові значення цільових показників, які визначаються відповідно до даних вхідної інформаційної бази, формують матрицю значень цільових показників табл. 11.3. У табл. 11.4 подано матрицю оптимальних значень цільових показників , які визначаються із урахуванням таких критеріїв (як загального, та і суб’єктивного характеру):

· галузевої приналежності підприємства — об’єкта дослідження;

· нормативно-правових вимог щодо обов’язкового дотримання певних значень окремих фінансових показників та коефіцієнтів;

· ціль та вимог комплексного аналізу в окремо взятому випадку;

· вимог власників підприємства — об’єкта дослідження та його кредиторів тощо.

Значеннями елементів матриці, поданої в табл. 11.4 можуть виступати планові абсолютні величини значень окремих цільових показників у разі необхідності інтервальної оцінки рівня виконання плану підприємством, господарська діяльність якого досліджується.

Таблиця 11.4

Матриця оптимальних значень цільових показників

0,20		1,5	0,4
0,80			0,3
2,00			1,5
1,00	2,5		0,5

На сонові матриць та формується нормалізована матриця , що відображує рівень відповідності фактичних значень цільових показників їх оптимальним значенням. Елемент нової матриці дорівнює відношенню фактичного значення цільового показника до його оптимального значення або 1, якщо таке розрахункове значення цільового показника краще за оптимальне. Така постановка нормалізуючої функції дає змогу приділити більше уваги саме слабким місцям підприємства, що аналізується (11.3). Для показників, позитивна тенденція яких проявляється у зменшенні абсолютного значення показника (середній строк обороту дебіторської заборгованості, співвідношення позикових та власних коштів, період окупності власного капіталу тощо), застосовується нормалізуюча функція [11.4].

(11.3)

(11.4)

Здійснивши необхідні розрахунки за формулами 11.3 та 11.4 отримаємо матрицю нормалізованих цільових показників (табл. 11.5).

Таблиця 11.5

МАТРИЦЯ НОРМАЛІЗОВАНИХ ЦІЛЬОВИХ ПОКАЗНИКІВ

0,45	0,36	1,00	1,00
0,64	0,44	1,00	0,50
0,48	0,55	0,27	1,00
0,61	0,21	0,91	1,00

На основі нормалізованих цільових показників визначимо абсолютне значення інтегрованого показника цільової функції комплексного фінансового аналізу.