Приклад деталізації обсягу реалізації продукції

№	Алгоритм розрахунку	Умовні позначення
	РП = КР ·ПТ	РП - обсяг реалізації продукції, ПТ – річна продуктивність праці, КР - чисельність робітників.
	РП = КР ·Д ·ДВ	Д –дні роботи, ДВ - денний виробіток одного робітника
	РП = КР ·Д ·Т· СВ	Т- тривалість робочого дня, СВ – середньогодинна продуктивність праці одного робітника

Указані моделі відображають процес деталізації початкової формули системи мультиплікативного виду і розширення її за рахунок розчленування на співмножники комплексних факторів.

До класу кратних моделей застосовують наступні способи перетворення:

- подовження:

у вихідній формулі показники алгебраїчно розшифровуються, відповідно їх економічному змісту:

у = а: в, відомо, що а = с+ d + k, то у = (с+ d + k) / в

Наприклад:

С= З/ВП = ОТ/ВП + А/ВП + СМ/ВП + НЗ/ВП = Х₁ + Х₂ +Х₃ +Х_4,

де С –собівартість одиниці продукції, З –витрати на випуск продукції, ОТ –оплата праці, А –амортизація, СМ-матеріальні витрати, НЗ –накладні витрати.

- формального розкладу:

у вихідній формулі показники знаменника алгебраїчно розшифровуються відповідно їх економічному змісту. Наприклад:

Р = П/З= П/(ОТ+СМ+А+НЗ),

де Р – рентабельність продукції, П – прибуток від виробництва, З –витрати на випуск продукції, ОТ –оплата праці, А –амортизація, СМ-матеріальні витрати, НЗ –накладні витрати.

- розширення:

базується на математичних правилах: якщо помножити чисельник і знаменник на одне і те ж число, величина дробу не зміниться:

у = а: в, у = а _* с: в _* с, у = а: с _* в: с

Наприклад, проведемо моделювання для переходу від середньорічної до середньогодинної продуктивності праці з використанням методу розширення.:

ПТ = ВП / КР = ВП / КР × Дн / Дн = ВП / Дн × Дн / КР = ДВ × Д

= ВП / КР × Дн / Дн ×Тг/ Тг = ВП / Тг × Дн / КР × Тг / Дн =

= Д × Т× СВ

де ПТ – середньорічна продуктивність праці, СВ - середньогодинна продуктивність праці, Дн –сумарна кількість відпрацьованих днів, Д – кількість днів, відпрацьованих одним робітником, Тг –сумарна кількість відпрацьованих людино-годин, КР – кількість робітників.

- скорочення:

базується на математичних правилах: якщо поділити чисельник і знаменник на одне і те ж число, величина дробу не зміниться:

у = а: в, у = а / с: в / с, у = А: В

Наприклад:

Р = П/К = П: РП / К: РП = R_e / Кп

Фв = ВП/ОПФ = ВП:КР / ОПФ:КР = ПТ / Фоз

де К –сума власного капіталу, РП – виручка від реалізації продукції, R_e – рентабельність власного капіталу, Кп – капіталоємність, ОПФ – вартість основних фондів, Фоз –фондоозброєність, Фв - фондовіддача.

- комплексне використання способів перетворення:

Фв = ВП/ОВФ = (П + ЗБ)/ОВФ = П/ОВФ + ЗБ/ОВФ =

= П/ОПФ + ОС / ОПФ х ЗБ/ОС

де С – собівартість одиниці продукції; З – загальні витрати на виробництво продукції; Кп – капіталоємність продукції; К – вартість майна підприємства; Р – рентабельність майна; R – рентабельність продажу; ВП – випуск продукції; ОП – оплата праці; А – амортизація; ОТ-оплата праці; ОВФ- основні виробничі фонди; СМ –матеріальні витрати; НВ – накладні витрати; П – прибуток; КР – кількість робітників; ΣД – кількість відпрацьованих днів; ΣТ - кількість відпрацьованих годин; СВ – продуктивність праці за годину; ПТ - річна продуктивність праці; ДВ - продуктивність праці робітника за день; Т – тривалість робочого дня, год.

Однак, необхідно відмітити, що далеко не у всіх випадках можлива така глибока деталізація. Причиною цьому є недосконалість ряду результативних показників, бо деякі фактори їх формування не мо­жуть бути виражені кількісно.

Задача 1. Проаналізувати факторну модель обсягу товарної продукції (ТП) таким чином, щоб знайшла відображення залежність продуктивності праці (ПТ) від фондоозброєності (Фо).

ТП = ПТ х Ч;

Фо = ОФ / Ч,

де Ч- чисельність, ОФ - вартість фондів.

Визначаємо чисельність і дані підставляємо у формулу обсягу товарної продукції

Ч = ОФ / Фо; тоді ТП = ПТ х ОФ / Ч.

Задача 2.

1. Виразіть через собівартість реалізованої продукції модель рентабельності капіталу.

2. Покажіть рентабельність капіталу через рентабельність активів.

Інформаційно Р _кап = ПР / К, Р_акт = ПР / А,

де Р_акт, Р _кап – рентабельність активів і капіталу;

ПР –прибуток;

К – середньорічна вартість капіталу;

А - середньорічна вартість активів;

А / К – коефіцієнт фінансового левериджу (важеля).

Підводячи підсумок вищевикладеному можна зробити висновок, що вивчення системи показників і факторів має велике теоретичне і практичне значення. З точки зору теорії знання цих понять необхідне для розуміння суті економічних процесів і явищ, розробки шляхів оптимального формування результатів господарської діяльності. З практичної точки зору, знання комплексу показників, факторів і причин, що вплинули (чи впливатимуть) на хід і динаміку господарського розвитку дає можливість не тільки правильно оцінити результати роботи підприємства, але і виявити можливості їх економічного росту, керуючи факторами можна досягати бажаних результатів.

Тема. Прийоми елімінування у факторному аналізі

Мета:

· засвоїти, поглибити та систематизувати знання по темі;

· розвивати економічне мислення;

· сприяти формуванню знань та виробленню практичних навичок по темі;

· виховувати охайність, зацікавленість в отриманні знань з даної навчальної дисципліни, повагу та любов до обраної спеціальності.

План лекції

1. Загальне визначення методів елімінування.

2. Метод ланцюгових підстановок.

3. Метод абсолютних різниць.

4. Метод відносних різниць.

5. Факторний аналіз із застосуванням методів елімінування.

6. Індексний метод.

Час: 2 год.

Вид заняття: лекція

Тип заняття: засвоєння нових знань

Місце проведення: аудиторія

Матеріально-технічне забезпечення: підручник, наочний посібник, методична розробка.

Джерела інформації: [1], ст.81-97;[2], ст.26-47;[3], ст.61-66

Студенти повинні знати:

- основні поняття теми;

- зміст методів елімінування,

- умови їх застосування;

Студенти повинні уміти:

- давати відповіді на поставлені питання;

- проводити факторний аналіз показників діяльності підприємства за допомогою різних методів елімінування:

- робити самостійні висновки.

Домашнє завдання: вивчити конспект, [1], ст.81-97; [2], ст.26-47; [3], ст.61-66, СРС № 7.

1. Загальне визначення методів елімінування.

Якщо на аналізований показник впливають кілька факторів, потрібно встановити роздільний вплив кожного з них. Для цього застосовують спеціальний метод — елімінування (від латинського слова eliminare — виключати, усувати). Суть цього методу полягає у тому, що, абстрагуючись від взаємовпливу факторів, послідовно розглядається вплив кожного фактора на результативний показник за незмінності інших факторів.

При застосуванні прийомів елімінування всі показники - фактори умовно поділяють на кількісні (наприклад, чисельність робітників, кількість відпрацьованих днів та годин тощо) та якісні (показники продуктивності праці, фондовіддачі, матеріаловіддачі та ін.). Тому при побудові аналітичної факторної моделі не треба забувати правила розташування факторів: спочатку розміщують кількісні фактори, а потім - якісні.

У практиці економічного аналізу застосовують кілька способів елімінування: метод ланцюгових підстановок, метод абсолютних різниць, метод відносних різниць, індексний метод.

Зв’язок між досліджуваним результативним показником і чинниками. що обумовлюють його зміни мають бути функціональними.

Зв’язок між досліджуваним результативним показником і чинниками. що обумовлюють його зміни мають бути математично виражені алгебраїчними діями (+, -,×,:)

Результативний показник і чинники повинні бути кількісно виражені і кількісно обмежені

Умови використання прийомів елімінування

Рис. 4.1. Умови використання прийомів елімінування

2. Метод ланцюгових підстановок.

Прийом ланцюгових підстановок є універсальним і застосовується в усіх видах факторних моделей. Він полягає в послідовній заміні базового значення фактора його фактичною величиною, решта показників вважається незмінною. Така заміна зветься підстановкою, для кожної з них виконують усі дії, передбачені розрахунковою формулою.

Ступінь впливу певного фактора виявляється послідовним відніманням від кожного результату попереднього.