Види економічного аналізу

План лекції

1. Економічний аналіз як галузь економічної науки.

2. Предмет і об’єкти, завдання і принципи економічного аналізу.

3. Види економічного аналізу.

4. Зв'язок економічного аналізу з іншими науками і дисциплінами.

Час: 2 год.

Вид заняття: лекція

Тип заняття: засвоєння нових знань

Місце проведення: аудиторія

Матеріально-технічне забезпечення: підручник, наочний посібник, методична розробка.

Джерела інформації: [1] ст.20-29, [2] ст.19-24, [3], ст.10-23

Основні категорії і поняття: економічний аналіз, принципи економічного аналізу, об’єкт і суб’єкт економічного аналізу, сутність економічного аналізу, завдання економічного аналізу, мета економічного аналізу, предмет економічного аналізу, результати аналізу, оптимальні управлінські рішення.

Студенти повинні знати:

- основні поняття теми;

- зміст понять «економічний аналіз», «принципи економічного аналізу», «об’єкт і суб’єкт економічного аналізу», «предмет економічного аналізу»,

- завдання і функції економічного аналізу,

- види економічного аналізу,

- зв'язок економічного аналізу з іншими економічними дисциплінами.

Студенти повинні уміти:

- давати відповіді на поставлені питання;

- розкривати зміст окремих понять і категорій;

- робити самостійні висновки.

Домашнє завдання: вивчити конспект, [1] ст.20-29, [2] ст.19-24, [3], ст.10-23.

1. Економічний аналіз як галузь економічної науки

Економічний аналіз як наука являє собою систему спеціальних знань, які базуються на законах розвитку і функціонування систем і направлені на пізнання методології оцінки, діагностики і прогнозування фінансово-виробничої діяльності суб’єктів господарювання.

Економічний аналіз належить до системи функціональних міжгалузевих наук. Як прикладна наука він формувався на базі декількох наук: статистики, вищої математики, економічної теорії, економіко – математичних методів, економіки, бухгалтерського обліку тощо, об’єктом дослідження яких є господарча (економічна) діяльність. За допомогою економічного аналізу вивчаються економічна, технічна, технологічна, соціальна сторони діяльності суб’єкта господарювання. Його застосування дозволяє описувати господарські операції та процеси за допомогою математичних моделей і розглядати різноманітні варіанти при прийнятті управлінських рішень як на макрорівні (державний рівень економіки, окремі галузі), так і на мікрорівні (окремі господарюючі суб’єкти). Тому необхідно розрізняти «економічний аналіз» як функцію управління і «економічний аналіз» як науку. Ця відмінність полягає в тому, що завдан­ня функції управління – організація і використання такої системи еконо­мічного аналізу, яка б забезпечувала наукове управління виробництвом, а завдання науки – розробка методології і методики його проведення. Економічний аналіз тісно пов’язаний зі всіма функціями управління і забезпечує їх виконання, а тому є всезагальною функцією управління. Так, реалізація функції планування неможлива без економічного аналізу.

Підводячи підсумки вищевикладеного, можна стверджу­вати, що економічний аналіз – це вид управлінської діяльності, всеза­гальна функція управління, що передує прийняттю управлінських рішень і зводиться до їх обґрунтування на основі наявної інформації.

2. Предмет і об’єкти, завдання і принципи економічного аналізу

Предмет економічного аналізу - виробнича і фінансова діяльність суб’єктів господарювання різних форм власності, спрямована на досягнення максимальних результатів при мінімальних витратах, відображена через систему економічної інформації.

Об'єкт економічного аналізу - окремі економічні явища, процеси, проблеми, питання, показники.

Зміст економічного аналізу як наукової дисципліни випливає з тих функцій, які він виконує в системі інших прикладних наук:

ü систематизоване комплексне дослідження діяльності об’єктів на підставі використання звітності та ін. інформації,

ü обґрунтування і пошук оптимальних перспектив,

ü вивчення і вимірювання впливу факторів, резервів,

ü узагальнення результатів аналізу,

ü розробка заходів щодо усунення недоліків й перевірки їх фактичного впливу на діяльність суб’єкта господарювання.

Мета економічного аналізу — сприяння виконанню планів підприємств і їх підрозділів, а також інших господарських формувань, сприяння дальшому розвитку і поліпшенню економічної роботи завдяки підготовці проектів оптимальних управлінських рішень.

Перед економічним аналізом поставлені такі основні завдання:

Ø об’єктивна оцінка роботи підприємства і його підрозділів через порівняння результатів з витратами;

Ø виявлення впливу відповідних факторів на показники, які аналізуються, і вивчення причинних зв’язків;

Ø виявлення і визначення величини внутрішньогосподарських резервів;

Ø опрацювання конкретних заходів щодо використання виявлених резервів та здійснення контролю за їх виконанням;

Ø узагальнення результатів аналізу для прийняття раціональних управлінських рішень.

Ø сприяння оперативному управлінню підприємством і поточному контролю;

Ø контроль за роботою підприємств та установ усіх форм власності.

Найважливіші принципи аналізу:

1. Державний підхід. При оцінці економічних явищ і процесів, результатів господарювання потрібно враховувати їх відповідність законодавству, державній економічній, міжнародній і соціальній політиці.

2. Аналіз повинен мати науковий характер, тобто його методологія повинна базуватись на положеннях діалектики й економічної теорії, з урахуванням вимог економічних законів, передового досвіду та найновіших методів економічних досліджень.

3. Системний підхід до вивчення явищ. Об’єкт, що вивчається, повинен розглядатись як складна динамічна система, в яку входять різноманітні елементи, пов’язані між собою і зовнішнім середовищем.

4. Комплексний характер. Аналіз повинен бути комплексним, тобто дослідження повинні проводитись з всебічним вивченням загальних показників діяльності і опрацюванням причинних залежностей та змін в економіці підприємства, обумовлених окремими чинниками.

5. Достовірність та об’єктивність вказує на те, що аналіз повинен бути об’єктивним і достовірним, ґрунтуватись на достовірній, перевіреній інформації, що реально відображує причинно-наслідкові зв’язки. Висновки повинні обґрунтовуватись точними аналітичними розрахунками. Об’єктивна оцінка необхідна як передумова прийняття аргументованих управлінських рішень.

6. Принцип періодичності (або регулярності) передбачає, що системність дослідження діяльності суб’єкта господарювання потребує створення цілісного уявлення про тенденції розвитку фінансово – господарських процесів суб’єкта господарювання на основі проведення періодичної і регулярної аналітичної роботи, результати якої необхідно використовувати в практичній діяльності управління підприємством, для розробки конкретних заходів, обґрунтування планових показників.

7. Зрозумілість та адекватність тлумачення, обґрунтованість висновків досягається через обов’язкове пояснення отриманих результатів дослідження (розрахунків) у вигляді відповідних висновків, коментарів, складання пояснювальних записок. Наявність аналітичних висновків є обов’язковим елементом методики економічного аналізу.

8. Оперативність аналізу означає вміння швидко і чітко на підставі аналітичної інформації оцінити минулі, поточні й майбутні події з метою зростання ефективності діяльності та поліпшення економічної ситуації і прийняття на його основі виважених управлінських рішень.

9. Доречність та своєчасність аналітичної інформації визначають її вплив на прийняття управлінських рішень користувачами. Своєчасна та доречна інформація дає можливість оперативно оцінити минулі, теперішні чи майбутні події та вжити необхідних заходів для виправлення ситуації або її поліпшення. Дані аналізу мають не просто констатувати факти минулих подій та давати їм оцінку, а насамперед служити інформацією для прогнозування господарських подій, майбутнього фінансового стану підприємства, його фінансових результатів. Принцип доречності передбачає також брак зайвої інформації, яка непотрібна для прийняття управлінських рішень.

10. Ефективність. Аналіз повинен бути ефективним, тобто витрати на його проведення повинні давати значний ефект.

Вищезгаданими принципами слід керуватись при виконанні економічного аналізу та прийняття оптимальних управлінських рішень на будь-якому рівні ієрархії управління.

Економічний аналіз здійснює

Рис.1.1. Сутність економічного аналізу як засобу дослідження економічних явищ і процесів.

Види економічного аналізу.

Види економічного аналізу класифікуються:

І. Залежно від галузевої ознаки:

q галузевий (галузі і сфери матеріального і нематеріального виробництва),

q міжгалузевий (економічний аналіз на макрорівні, в галузях національної економіки, адміністративних регіонів).

ІІ. За ознакою часу:

q наступний (ретроспективний, який поділяється на оперативний і підсумковий та історичний);

q попередній (прогнозний, перспективний).

ІІІ. За просторовою ознакою:

q внутрішньогосподарський (виконується суб’єктами аналізу, підпорядкованими системі управління суб’єктом господарювання, щодо якого здійснюється аналіз);

q міжгосподарський (виконується на макрорівні).

ІV. За об’єктами управління:

q економіко-статистичний;

q економіко-екологічний;

q маркетинговий;

q техніко-економічний аналіз (вивчає впровадження досягнень інновацій у практику виробництва і економічний ефект від зазначеного впровадження);

q фінансовий (здійснюється за внутрішніми і за зовнішніми користувачами на підставі фінансової і аналітичної звітності);

q управлінський (здійснюється внутрішніми суб’єктами, у складі його інформаційного забезпечення міститься інформація, що відсутня при здісненні фінансового аналізу).

q соціально-економічний (вивчає можливості зростання соціальних умов трудового колективу і їх вплив на зростання показників ефективності всіх видів діяльності суб’єктів господарювання і здійснюється соціальними службами підприємства).

V. За методикою вивчення об’єктів:

q порівняльний (порівняння звітних показників з плановими, минулими та з показниками інших підприємств);

q факторний (вплив факторів на результативний показник);

q діагностичний (визначення характеру порушень економічних процесів на основі типових ознак);

q маржинальний (оцінка ефективності управлінських рішень);

q економіко-математичний (вибір оптимального варіанту);

q детермінований (вивчення функціональних зв’язків результативних і факторних показників);

q стохастичний (для вивчення можливих залежностей в економічних процесах);

q ФВА - функціонально-вартісний аналіз (спосіб виявлення резервів, який базується на пошуку більш дешевих способів виконання головних функцій при одночасному виключенні зайвих функцій).

VІ. Залежно від суб’єктів аналізу:

q внутрішній (загальноекономічний, техніко-економічний, соціально-економічний, економіко-екологічний, маркетинговий аналіз, тощо. Виконуються у процесі оперативного, короткострокового і довгострокового управління виробництвом);

q зовнішній (органи державного управління, органи господарського управління, інвестори, банки, акціонери, тощо).

VІІ. За обсягом, що вивчаєтьс я:

q повний (за всіма показниками діяльності);

q вибірковий (локальний).

VІІІ. За змістом програми:

q комплексний аналіз (всі сторони діяльності);

q тематичний (окремі сторони діяльності).

ІХ. Залежно від використання засобів комп’ютерної техніки:

q з використанням і без використання ПЕОМ.

Х. Залежно від поставлених цілей:

q системний аналіз (розгляд підприємства як системи щодо організації виробництва, встановлення цілей, структури внутрішнього і зовнішнього середовища, їх функціональних сфер, властивостей і впливу, структури виробничих операційних систем, загальних принципів дії системи),

q оперативний аналіз (дозволяє в процесі виробництва одержувати кількісну і якісну оцінку змін у розвитку об’єктів управління щодо заданих параметрів, вчасно виявити тенденції і закономірності розвитку керованих об’єктів, зменшити втрати і припинити їх виникнення, визначити резерви підвищення ефективності діяльності),

q стратегічний аналіз (засіб перетворення бази даних, отриманих у результаті аналізу середовища, на стратегічний план суб’єкту господарювання.

При аналізі внутрішнього і зовнішнього середовища підприємства визначається критична точка організаційного середовища, місія і цілі економічної організації),

q ситуаційний аналіз (проводиться за відповідними ситуаціями. Керівництво підприємства приймає рішення в конкретних умовах, тому йому необхідно мати аналітичні розрахунки по конкретній ситуації, що виникла. Розгляд фактичних або уявних ситуацій (розгляд кейсів) реалізує навички аналітичного мислення і вміння генерувати і аналізувати різновиди рішення).