Прогнозування фінансового результату, потоків грошових коштів

Прогнозування проектного звіту про фінансові результати знаходить відображення в фінансовому плані проекту у вигляді формування грошового потоку від операційної діяльності.

Прогноз звіту про фінансові результати (план прибутків проекту) базується на прогнозах продажу та розрахунку операційних витрат за проектом в розрізі окремих кроків проектного циклу.

При його складанні групування витрат не має принципового значення, проте необхідно дотримуватися таких правил:

- виділяти амортизаційні відрахування в окрему статтю, оскільки повна вартість основних засобів є складовою початкових витрат і врахування амортизації в експлуатаційних витратах призведе до подвійного обліку цих сум, але її обсяг необхідно врахувати при обчисленні фінансового результату;

- забезпечувати можливість розподілу витрат на умовно постійні та умовно змінні для полегшення проведення аналізу беззбитковості;

- ігнорувати попередні витрати функціонуючого підприємства, оскільки оцінити необхідно тільки додаткові витрати і прибуток, зумовлені виключно проектом.

За необхідності даний звіт доповнюється показниками рентабельності, розрахованими відносно операційного прибутку, чистого прибутку або грошового потоку від операційної діяльності.

Після прогнозу звіту про фінансові результати прогнозується грошовий потік для проекту в цілому.

Головними завданнями прогнозу грошових потоків є:

- узагальнення попередніх розрахунків фінансового плану (обсягів продажу, витрат, податків, залучення капіталу);

- забезпечення необхідних сум коштів в обороті на певні дати - оцінка фінансової спроможності проекту;

- уточнення структури капіталу проекту - вибір оптимальної схеми фінансування проекту;

- отримання вихідної інформації для розрахунку показників ефективності проекту.

Грошовий потік інвестиційного проекту в кожний період часу зазвичай складається з потоків від окремих видів діяльності та відповідно поділяється на:

- грошовий потік від інвестиційної діялзьності;

- грошовий потік від операційній діяльності;

- грошовий потік від фінансової діяльності.

Отже, у складі прогнозу грошових потоків за проектом прийнято виділяти окремі розділи, в яких узагальнюються суми надходжень та видатків грошових коштів за видами діяльності підприємства. При цьому розділ "Потік реальних грошей від інвестиційної діяльності" рекомендується розміщувати першим, оскільки в ньому прогнозуються розподілені в часі інвестиційні витрати.

Основним надходженням реальних грошей від операційної діяльності є виручка від реалізації продукції. Крім того, до складу сум надходжень і видатків грошових коштів від операційної діяльності необхідно включати доходи і витрати за так званими позареалізаційними операціями (безпосередньо не пов'язаними з виробництвом продукції). До них, зокрема, включають:

- доходи від реалізації майна, що вибуває з експлуатації;

- доходи від здачі майна в оренду або лізингу (якщо ці операції не є основною діяльністю);

- надходження коштів при закритті депозитних рахунків (відкриття яких передбачено проектом);

- повернення позик, наданих іншим учасникам;

- одержання коштів від інвестування в цінні папери доходів, отриманих від реалізації проекту, та ін.

Прогнозування руху грошових коштів від операційної діяльності базується на прогнозній інформації щодо фінансового результату проекту, що зумовлює часткове дублювання статей прогнозу звіту про фінансові результати. Тому дана форма може бути скорочена у випадку, якщо попередньо складався прогноз звіту про фінансові результати.

Фінансова діяльність відрізняється від операційної та інвестиційної тим, що до неї належать операції з коштами, "зовнішніми" по відношенню до проекту, а не з коштами, які генеруються проектом. До фінансової діяльності відносяться операції залучення і повернення позикових коштів.

Грошові потоки від фінансової діяльності враховуються тільки в розрахунках ефективності участі в фінансуванні проекту.

Надходження грошових коштів від фінансової діяльності формуються за рахунок:

- збільшення акціонерного капіталу;

- одержання позик, субсидій, безпроцентних позик;

- надходження відсоткових платежів по наданих позиках. Видатки грошових коштів від фінансової діяльності включають:

- дивіденди за акціями;

- погашення кредитів (включаючи відсотки);

- податки на доходи від наданих позик.

Для деяких інвестиційних проектів неможливо чітко розмежування потоки від різних видів діяльності, тому у цих випадках можна об'єднати певні (або всі) потоки в одному розділі.

Сума чистого руху грошових коштів від інвестиційної та операційної діяльності на кожному кроці розрахунку називається потоком реальних грошей (Cash-Flow of the Real Money, CFRM). Він використовується як вихідні дані для розрахунку системи абсолютних та відносних показників ефективності інвестиційного проекту.

Сальдо реальних грошей або проектний грошовий потік (Balance of the Real Money, BRM) - це сумарна різниця між надходженнями і видатками коштів від інвестиційної, операційної і фінансової діяльності на кожному кроці розрахункового періоду, тобто сума чистих грошових потоків від різних видів діяльності.

Планування та оцінка ризиків

Питання, пов'язані з ризиками, їх оцінками, прогнозуванням та управлінням дуже важливі, тому що інвестори (кредитори) хочуть знати, з якими проблемами може зіткнутися фірма і як підприємець збирається вийти зі складної ситуації. Глибина аналізу ризикованості справ залежить від конкретного виду діяльності підприємця і величини проекту. Для великих проектів необхідний ретельний прорахунок ризиків з використанням математичних моделей теорії ймовірності.

Для більш простих проектів достатній простий аналіз за допомогою експертних оцінок. Бажана оцінка не менше трьох експертів. В якості таких можуть бути залучені фахівці у даній сфері виробництва, юристи, фахівці з кредитних питань, аналітики. Вибір експертів необхідно обґрунтувати таким чином, що б він був зрозумілий потенційному інвестору. Експерти визначають ймовірність настання кожного обраного Вами критичного фактора, використовуючи п'ять ступенів ймовірності: 0, 25, 50, 75, 100. Відповідно, «0» - ризикове подія не настане, «100» - ризикове подія обов'язково станеться. Далі, за результатами оцінки усіма експертами визначається середня ймовірність ризику.

Асортимент ризиків досить широкий, а ймовірність виникнення кожного типу ризиків різна, також як і сума збитків, які вони можуть викликати. Тому підприємець повинен хоча б приблизно оцінити те, які ризики для нього найбільш ймовірні і в що вони можуть обійтися фірмі в разі їх виникнення.

Після аналізу можливих ризиків та виявлення серед них найбільш істотних підприємцю необхідно визначити для кожного з них організаційні заходи щодо їх профілактики та нейтралізації.

Оцінюючи ризик, необхідно проаналізувати і оцінити такі фактори:

¾ Ступінь ризику, для чого необхідно встановити, чи є діяльність фірми освоєною або вона є новою; до якої сфери діяльності вона належить: з високим, середнім або низьким рівнем ризиків.

¾ Ступінь вірогідності досягнення очікуваних результатів: вірогідність успіху в досягненні запроектованих обсягів виробництва та обсягів реалізації продукції.

¾ Окремі найістотніші види ризиків: невиконання обов’язків постачальниками; коливання попиту на продукцію; зміна цін; платоспроможності споживачів; порушення проектів реконструкції підприємства; помилки у плануванні; вплив конкурентних підприємств тощо. Доцільно визначити види ризиків, за якими можливе страхування.

¾ Заходи щодо мінімізації збитків, пов’язаних з комерційним ризиком.

Управління ризиком - це процес реагування на події і зміни ризиків у процесі виконання будь-якого проекту.

При цьому важливим є здійснення моніторингу ризиків. Моніторинг ризиків включає контроль ризиків протягом всього життєвого циклу бізнес-проекту. Якісний моніторинг ризиків забезпечує управління інформацією, яка допомагає ухвалювати ефективні рішення до настання ризикових подій.

За джерелами виникнення ризики класифікуються на:

1. політичні;

2. господарські;

3. форс-мажорні.

Політичні ризики обумовлені:

¾ ризиком зміни державного устрою, частими змінами уряду;

¾ нестабільністю політичної влади;

¾ неадекватністю політичних рішень.

Господарські ризики можуть включати:

¾ ризик зміни податкового законодавства;

¾ ринковий ризик (відсутність споживачів товарів та послуг);

¾ ризик капітальних вкладень (інфляція);

¾ ризик зміни цін постачальників;

¾ ризик затримки платежів за реалізовану продукцію;

¾ ризик неадекватного менеджменту тощо.

Форс-мажорні обставини включають:

¾ ризики землетрусу, повені, бурі, урагану, інших стихійних лих;

¾ ризик втрати майна при пожежі.

Існують такі групи методів зниження ризиків:

¾ технічні методи, які засновані на впровадженні різних технічних заходів, наприклад система протипожежного контролю, банківських електронних розрахунків і ін.;

¾ правові методи, такі як страхування, застава, неустойка (штраф, пеня), гарантія, завдаток тощо;

¾ організаційно-економічні методи включають комплекс заходів, спрямованих на попередження витрат від ризиків у випадках виникнення несприятливих обставин, а також на їх компенсацію у випадках виникнення втрат.

Найбільш поширеними організаційно-економічними методами зниження ризику є:

¾ розподіл ризику між учасниками проекту;

¾ страхування;

¾ резервування коштів на покриття непередбачених витрат;

¾ нейтралізація часткових ризиків;

¾ зниження ризиків у плані фінансування.

Що стосується страхування від ризиків, то слід зазначити, що в нашій країні ця система розвинена дуже погано. У країнах з розвиненою системою страхування достатньо вказати в бізнес-плані які типи страхових полісів, на які суми і в яких страхових компаніях планується придбати.

Проведення роботи з виявлення, аналізу і зниження ризиків - це комплексна і взаємопов'язана діяльність, яка дозволяє виявити найбільш вразливі місця в бізнесі, передбачити заходи з нейтралізації (повністю або частково) можливості створення таких ситуацій. Відомо, що приблизно 20% причин виникнення ризикових ситуацій дають зниження результату діяльності підприємства на 80% і більше, a 80% причин дають лише 20% знижень результату. Таким чином, насамперед слід просто ранжувати всі наявні ризики за їх вагомістю і ступенем впливу на фінансові результати діяльності підприємства.