Обмін хлору та його порушення в дітей

Хлор – головний аніон позаклітинної рідини і шлункового соку. Його загальна кількість в організмі становить біля 0,12% маси тіла. У внутрішньоклітинному секторі знаходиться всього 12,4% хлору. Причому його концентрація в різних тканинах неоднакова. У скелетних м¢язах – 4 мекв/л, у серцевому м¢язі – 7 мекв/л, у печінці – 12 мекв/л і у еритроцитах – 50 мекв/л. Рівень хлору в плазмі крові мало залежить від віку і становить 99-105 мекв/л. Іони хлору грають важливу роль у підтриманні осмолярності та кислотно-лужної рівноваги позаклітинної рідини. Зменшення співвідношення між Na⁺ та Cl^- веде до розвитку негазового ацидозу, а збільшення – до негазового алкалозу. Можливість зміни співвідношення між Cl^- та Na⁺ обумовлена тим, що абсорбція і секреція хлору в шлунково-кишковому тракті та його реабсорбція в нирках відносно незалежні від транспорту натрію. Так, у ворсинках кишечника частина Cl^- всмоктується через міжклітинні щілини за електрохімічним і концентраційним градієнтами, створеними при активній реабсорбції натрію. Інша частина хлору абсорбується в кишечнику і секретується у шлунку трансцелюлярно за допомогою Cl^-/HCO₃^- - антипорту. Реабсорбція хлору в канальцях нефрону теж частково натрій залежна (Na⁺,K⁺,2Cl^- - та Na⁺,Cl^- - котранспорт, парацелюлярний транспорт), а частково незалежна від транспорту натрію (Cl^-/НСО₃^- - антипорт у вставних клітинах В-типу, K⁺,Cl^- - симпорт в проксимальних канальцях і в петлі Генле та селективні хлорні канали).

Гіпохлоремія у дітей виникає найчастіше при блюванні та підсиленому потовиділенні. Крім того, причиною гіпохлоремії може бути застосування хлорних діуретиків та муковісцидоз. Зниження рівня Cl^- в плазмі більш як на 20 мекв/л викликає розвиток тяжкого алкалозу.

Гіперхлоремія виникає при нирковій недостатності або при відносно більшій втраті натрію і води ніж хлору, що спостерігається при канальцевому ацидозі, недостатності мінералокортикоїдів та при діареї. Головним наслідком гіперхлоремії є розвиток ацидозу.