Іонізуюча дія радіоактивного випромінювання

Біологічна дія іонізуючого випромінювання. Радіоактивне випромінювання справляє іонізуючу дію на атоми та молекули речовини, результатом якої є утворення вільних радикалів. Вільні радикали мають високу хімічну активність, що порушує нормальну роботу клітки живої речовини: вони розрушуються та втрачають здатність до поділу. Найбільш вразливими виявляються ядра кліток, особливо таких, які діляться швидко. Кістковий мозок, який відповідає за оновлення крові, вражається в першу чергу. Потім наступає черга кліток травної системи. Вплив радіації на статеві залози призводить до генетичних змін (мутацій) хромосом, що провокує виникнення спадкових хвороб та каліцтвапотомків.

Головна небезпека радіоактивного випромінювання в тому, що воно не має ні запаху, ні інших складових, які б допомогли виявити його органами відчуттів людини, навіть при смертельних дозах.

Організм людини піддається дії радіоактивного випромінювання повсякчасно: космічні промені, корисні копалини, електронно-променеві трубки кінескопів телевізорів та моніторів комп’ютерів, рентгенівські апарати.

Ефективність впливу радіоактивного випромінювання залежить від їхнього виду та кількості (дози).

Дози випромінювання. Існує декілька характеристик ефективності дії радіоактивного випромінювання.