Залізний вік

Освоєння виробництва заліза на поч. І тис. до н.е. сприяло дальшому розвиткові суспільства. Завдяки по­ширенню різних ремесел та успіхам землеробства відбув­ся другий великий суспільний поділ праці: ремес­ло відокремилося від землеробства (третій – пов'яза­ний з відокремленням торгівлі). Посилилася майнова та соціальна диференціація суспільства, створивши не­обхідні передумови для виникнення станово-класових відносин та держави.

Залізний вік в Україні пов'язаний з кіммерійською, скіфо-сармато-античною та ранньослов'янською культу­рами.

Основою господарства залишалося землероб­ство; широко застосовувалися залізні знаряддя праці. Тваринництво стало свійським, виникло птахівництво. У степовій зоні розвивалося кочове скотарство. Вели­кого значення набуло залізоробне ремесло. Широко використовувався гончарний круг. Населення, що про­живало на території сучасної України, підтримувало тісні контакти зі стародавніми сусідніми цивілізаціями.

У ранній залізний період в Україні виділяється де­кілька культур, серед яких важливе значення мали пшеворська, зарубинецька і черняхівська. Вони охоплювали І ст. до н. є. – VII ст. н. є. Удосконалювалися знаряддя праці, розвивалося сільське господарство, ремесла, поглиблювався обмін. Черняхівська культура у III – IV ст. н. е. зумовила появу одного з перших могутніх праукраїнських утворень – Антського державного об'єднання.