Створення першої програми

Викличемо систему Borland C++ і введемо в режимі редагування програму:

#include <stdio.h>

#include <conio.h>

/*Приклад 1*/

main()

{

int year;

clrscr ();

year=2000;

printf(“Зараз %d рік” “\n”,year);

}

Відкомпілювати і виконати цю програму можна, вибравши опцію Run у головному меню й опцію підменю Run (чи натиснувши Ctrl+F9). Коли компіляція закінчиться, це вікно зникне і на екрані висвітиться рядок «Зараз 2000 рік».

Відразу після цього на екран повернеться вікно редагування системи Borland C++.

Розглянемо детально першу програму.

#include <stdio.h>

Команда повідомляє компілятору про необхідність підключити файл stdio.h. Цей файл містить інформацію, необхідну для правильного виконання функцій бібліотеки стандартного введення/виведення мови С. Мова С передбачає використання деякого числа файлів такого типу, що називаються заголовними фалами. У файлі stdio.h знаходиться інформація про стандартну функцію виведення print(), що ми використовували.

#include <conio.h>

Цей файл містить бібліотеку функцій для роботи з текстовим екраном. У файлі conio.h знаходиться інформація про стандартну функцію висновку clrscr () (очищення екрана), що ми використовували.

/*Приклад 1*/ - це коментар.

main()

Цей рядок визначає ім'я функції. Будь-яка програма мовою С складається з однієї чи декількох функцій. Виконання програми починається з виклику функції main(). Тому кожна програми мовою С повинна містити функцію main().

{

Вона позначає початок тіла функції main(). Фігурні дужки в мові С завжди використовуються парами (відкриваюча і закриваюча). Закриваючу дужку ми ще зустрінемо в нашій програмі.

int year;

Відбувається оголошення цілої змінної year. У мові С усі змінні повинні бути оголошені перш, ніж вони будуть використовуватися.

year=2000;

Це оператор присвоєння. Тут змінної з ім'ям year привласнюється значення 2000. Помітимо, що в мові С використовується просто знак рівності в операторі присвоювання. Всі оператори в мові С закінчуються символом «крапка з комою».

printf(“Зараз %d рік” “\n”,year);

Виводить на екран деяку інформацію. Цей рядок складається з двох частин: імені функції print() і двох її аргументів – “Зараз %d рік” “\n” і year, розділених коми. Дана функція є універсальною функцією форматного виведення. Перший аргумент - це рядок у лапках, що іноді називають керуючим рядком. Цей рядок може містити будь-які символи специфікації формату, що починаються із символу %. Звичайні символи просто відображаються на екран у тім порядку, у якому вони випливають. Дана специфікація вказує, що буде виводитися ціле число значення змінної year у десятковому записі. Комбінація символів “\n” повідомляє функції виведення про необхідність переходу на новий рядок. Цей символ називається символом нового рядка.

}

Закриваюча дужка, що позначає кінець функції main().