Облік витрат майбутніх періодів

Кожне підприємство в процесі своєї діяльності здійснює витрати, які не можна відразу віднести до витрат конкретного звітного періоду (місяця або року).

Виходячи із цього, в обліку існує необхідність розмежовува­ти такі витрати між окремими місяцями або роками з метою їх пра­вильного включення до витрат того чи іншого звітного періоду.

Для узагальнення інформації щодо здійснення витрат у звітному періоді, які підлягають віднесенню на витрати в май­бутніх звітних періодах, призначено рахунок 39 "Витрати май­бутніх періодів".

До витрат, облік яких ведеться на рахунку 39 "Витрати майбутніх періодів", відносяться: сплачені авансом орендні пла­тежі; оплата страхового поліса; передплата на газети, журнали, періодичні та довідкові видання; витрати, пов'язані з підготовчи­ми до виробництва роботами в сезонних галузях промисловості; витрати, пов'язані з освоєнням нових виробництв та агрегатів.

За дебетом рахунку 39 "Витрати майбутніх періодів" відо­бражається накопичення витрат майбутніх періодів, за креди­том — їх списання (розподіл) та включення до складу витрат звітного періоду або собівартості виробленої продукції.

Аналітичний облік витрат майбутніх періодів ведеться за їх видами.

Що стосується сплачених авансом орендних платежів, су­ми оплаченого страхового поліса (страхування основних засобів підприємства і т.ін.), передплати за газети, журнали, періодичні та довідкові видання, то здійснення такого роду платежів відбу­вається, як правило, на початку звітного періоду (року). Списання (розподіл) та включення до складу витрат звітного періоду (того чи іншого місяця) зазначених авансових платежів здійснюється у розрахунку 1/12 від суми здійсненої передоплати на початок року.

Окрему увагу треба приділити витратам майбутніх періодів, які пов'язані з підготовчими до виробництва роботами, а також, з освоєнням виробництва нових видів продукції.

Під освоєнням виробництва розуміють комплекс заходів, які спрямовані на випуск нових видів товарів, які планується ре­алізувати на споживчому ринку, а також забезпечення виробни­ка необхідною технічною документацією, яка засвідчує відповід­ність якісних характеристик виробу державним стандартам і на­дає право підприємству виробляти та реалізувати продукцію.

Облік витрат на підготовку і освоєння виробництва про­дукції здійснюється у розрізі відповідних статей калькуляції, по яких здійснюється облік витрат зокрема на:

- витрати на проведення досліджень, пов'язаних із пошу­ком нових, до цього невідомих, матеріалів;

- проектування, конструювання, розробка дизайну но­вого виробу;

розробка технологічного процесу виготовлення майбутнього виробу;

- виготовлення дослідноге зразка;

- розробка і оформлення нормативної бази (отримання державного стандарту і т.ін.).

Треба зазначити, що кожна із наведених статей є ком­плексною, тобто, до її складу можуть входити трудові витрати (заробітна плата), відрахування на соціальні заходи, матеріальні витрати (вартість сировини, напівфабрикатів, комплектуючих), а також вартість робіт і послуг, виконаних іншими суб'єктами підприємницької діяльності.

Аналітичний облік витрат на підготовку і освоєння ви­робництва здійснюється у розрізі конкретних видів продукції.

По факту закінчення комплексу робіт, пов'язаних із підго­товкою та освоєнням виробництва продукції, на підприємстві вирі­шується питання щодо списання зазначених витрат на собівартість нового виду продукції. Списання таких витрат може здійснювати­ся двома способами: 1) рівномірним; 2) за кошторисними ставками.

Спосіб рівномірного розподілу витрат, пов'язаних із підго­товкою та освоєнням виробництва продукції, передбачає віднесен­ня вказаних витрат на витрати виробництва рівними частинами на протязі терміну їх списання, визначеного на підприємстві. Списан­ня витрат на підготовку і освоєння виробництва при використанні рівномірного способу представимо за допомогою прикладу 1.