Лекція № 5

«Гемостаз»

з дисципліни: «Медсестринство в хірургії»

Викладач: Гайдамака В.К.

м. Берислав

План

1. Поняття про кровотечу та крововтрату.

2. Класифікація кровотеч.

3. Діагностика кровотеч.

4. Загальні симптоми та лабораторні показники.

5. Способи тимчасового спинення кровотеч.

6. Способи остаточного спинення кровотеч.

7. Ускладнення кровотеч.

8. Перша допомога під час зовнішніх і внутрішніх кровотечах.

9. Догляд за хворими з крововтратою.

Мета:

• вивчити види кровотеч та їх ознаки, клініку гострої крововтрати;

• оволодіти методами тимчасового спинення кровотеч.

Нормальне функціонування організму залежить від нормальної циркуляції крові від серця до всіх органів і тканин.

Однією з головних причин, що призводять до порушення кровообігу, є зменшення об'єму циркулювальної крові (ОЦК). У кровоносному руслі людини, залежно від маси її тіла і віку, циркулює певна кількість крові (у середньому від 2,5 до 5 л). Приблизний об'єм визначають за формулою ОЦК = Маса тіла – 50.

Одним з основних завдань хірургії є спинення кровотечі.

Кровотеча (haemorrhagia) — це витікання крові з просвіту кровоносної судини внаслідок ушкодження або порушення проникності її стінки. При цьому вирізняють власне кровотечу, крововилив і гематому.

Про власне кровотечу йдеться, коли кров активно витікає із судини (судин) у зовнішнє середовище, порожнистий орган, порожнини організму.

Коли кров, витікаючи з просвіту судини, просочує прилеглі тканини, йдеться про крововилив. Об'єм його зазвичай невеликий, швидкість надходження крові поступово зменшується.

Коли кров, що вилилася, спричинює розшарування тканин, розсуває органи, в результаті чого утворюється заповнена кров'ю штучна порожнини, йдеться про гематому. Подальший розвиток гематоми може привести до таких результатів: розсмоктування, нагноєння і організація.