Словник термінів

Аллах – ім'я бога в мусульманській релігії. В ісламі прийнятий догмат стосовно того, що А. – єдиний бог, визнання якого є першою вимогою мусульманського віровчення.

Анімізм (від лат. Anima- душа) – віра в існування духовних нематеріальних сутностей та істот і в можливість людини спілкуватися з ними.

Атеїзм – система ідей, поглядів, переконань, що заперечують існування бога, надприродного (істот, сил, властивостей) взагалі і відкидають будь-яку релігію.

Абсолют – (лат. Absolutus – довершений, безумовний, необмежений) – те, що нічим не зумовлене, ні від чого не залежне. У філософії під абсолютом розуміють Бога, субстанцію, ідею(Гегель). Абсолютне протилежне відносному(зумовленому, залежному)

Атман – дух, душа, активне свідоменачало в індійській ведичній традиції.

Будда – у буддизмі (просвітлений, той, що пізнав вищу істину) – істота, що досягла в результаті численних перевтілень абсолютної досконалості і може вказувати іншим «істинний шлях до спасіння».

Біблія – священна книга християнства та іудаїзму, створена протягом 1 тис. до н. е. та 3 ст. н. е. шляхом відбору, редагування та канонізації текстів, які іудейські, а пізніше християнські традиції вважали богонатхненними. Складається із двох частин – Старого Завіту, визнаного іудеями та християнами, та Нового Завіту, котрий визначається священним лише християнами.

Брахман – світова душа, духовне абсолютне начало в індійській ведичній філософії.

Буддизм – одна з трьох світових релігій(поряд з християнством та ісламом). Виходячи з положення, що життя є страждання, в основі якого лежать бажання, буддизм пропонує свій шлях подолання страждань. Учить про перевтілення душі(сансара); про закон відплати за вчинені проступки (карма). Метою життя буддиста є досягнення нірвани – злиття з божественною першоосновою Всесвіту.

Віра – не обґрунтоване розумом прийняття існування чогось(Бога, долі, моральних чеснот іншого, Атлантиди, наукових об'єктів) за істину та дії, що відповідають цим прийняттям.

Дарма – всезагальний закон правильної поведінки та думок.

Догмат – основне положення віровчення, яке визнається незаперечною істиною, має силу непохитного авторитету і не підлягає критиці.

Дух – у релігії та міфології безплотна, надприродна сутність, яка уособлює людське мислення, свідомість, психічні здібності, У релігіях під Д. розуміється особливий нематеріальний початок, розумний і самодостатній, тобто божество.

Даосизм – філософське вчення, згідно з яким природа і життя людей підпорядковані не волі неба, а загальному божественному законові дао.

Деїзм ( лат. Deus – Бог) – філософське вчення, згідно з яким Бог створив світ, дав першопоштовх і надалі не втручається у справи.

Іслам – наймолодша світова релігія яка виникла на Аравійському півострові в 7 ст. н. е.

Креаціонізм – ( лат. Creatio – творення) – вчення, що пояснює походження і різноманітність світу божественним творчим актом.

Коран – святе писання ісламу.

Магія – (від лат. Magia – чаклунство) – сукупність уявлень та обрядів, в основі яких лежить віра у можливість впливу на людей, речі і явища об'єктивного світу за допомогою визначених дій.

Містицизм – (грец. Mystika – таємні обряди, таїнство) – релігійно-філософський світогляд, який вважає можливим осягнення божественного (трансцендентного, надприродного) буття шляхом відходу від світу і занурення в глибини власної свідомості, віра в можливість безпосереднього спілкування з Богом через злиття з ним власної свідомості. Характерний для багатьох культів, філософських вчень (Беме, Сведенборг та ін.).

Нірвана – абсолютний спокій. Повне «розчинення» свідомості в навколишньому світі.

Пантеїзм – (грец. Pan – усе і theis – бог) – філософське і релігійне вчення про присутність Бога у єстві самої природи, ототожнення Бога з природою, розчинення Бога в природі, або, навпаки, природи у Богові.

Провіденціалізм -/від лат. Providential – створення / - вчення, згідно якого розвиток суспільства визначається провидінням, Богом.

Релігійна психологія – сукупність властивих масі віруючих уявлень, почуттів, настоїв, звичок, традицій пов'язаних із певною системою релігійних ідей.

Релігійна ідеологія – це більш чи менш струнка система ідей, розробкою та пропагандою яких займаються релігійні організації, професійні богослови. Найважливішою частиною релігійної ідеології є теологія.

Релігійна свідомість – система (сукупність) релігійних ідей, понять, принципів, міркувань, аргументацій, концепцій, сенсом і значенням яких є здебільшого віра в надприродне.

Релігійний культ ( лат. Cultus – поклоніння) -один із основних елементів релігійного комплексу, система дій і засобів впливу на надприродне.

Релігійні організації - об'єднання послідовників певного віросповідання, цілісність і єдність якого забезпечується змістом віровчення та культу, системою організаційних принципів, правил і ролей.

Світові релігії – сучасні релігії які мають найбільше поширення в світі та мають найбільшу кількість послідовників.

Символ віри – стислий виклад головних релігійних догматів християнської церкви.

Трансцендентний – той, що лежить за межами свідомості і пізнання.

Творіння – основний спосіб прояву божественної сили, могутності та мудрості.

Теологія - / богослов'я/ - теоретична складова релігії. Її основне завдання полягає в узгодженні між собою найперших релігійних заповідей та догматів, в їх впорядкуванні та обґрунтуванні.

Теологія - богослов'я, вчення про Бога, система християнських догматів.

Тріпітака – святе писання у буддизмі.

Теоцентризм – принцип, згідно з яким єдиний Бог проголошується абсолютним началом і центром Всесвіту, що зумовлює собою буття і смисл існування всього живого.

Тотемізм – (від «тотем» - його рід) – форма первісних вірувань, уявлення про існування кровноспоріднених зв'язків між членами роду або племені, з одного боку, і певним видом тварин або рослин, з другого боку. Об'єкт поклоніння – тотем – вважався предком – покровителем роду, племені.

Фаталізм – віра у визначену наперед, невідворотну долю, «Божу волю».

Фетишизм – (від fatiko – зачарована річ) – віра в те, що певні матеріальні предмети наділені надприродними, чудодійними властивостями, в наслідок чого вони сприймалися як одухотворені істоти – фетиші, що мали здатність виливати на долю людини і її діяльність.

Філософія релігії – сукупність актуальних і потенційних філософських установок щодо релігії і Бога, філософське осмислення їхньої природи, сутності та сенсу.

Християнство – світова релігія яка виникла на близькому Сході в 1 ст. н. е..

Шаріат – комплекс обов'язкових правил поведінки мусульманина.

Шаманізм – (евенкійською мовою «шаман» означає несамовитий) – це віра в особливо могутні надприродні можливості стародавніх професійних служителів культу (шаманів).