Тема 7. Упаковка товару та операції з нею

1. Роль тари в торговельно-технологічному процесі.

2. Класифікація та характеристика основних видів тари.

3. Уніфікація, стандартизація та якість тари.

4. Організація тарного господарства в торгівлі.

1. Більшість товарів, які випускаються промисловістю, транспортують, зберігають та відпускають в упаковці.

Упакування – комплекс засобів, що забезпечують захист продукції від пошкоджень та втрат.

Функції упаковки і тари:

1) запобігання товару від шкідливого впливу зовнішнього середовища;

2) захист товару від впливу інших товарів;

3) забезпечення умов для зберігання кількості та якості товарів на всьому шляху від виробництва до споживача;

4) надання товарам мобільності для механізації трудомістких операцій і більш ефективного використання складських площ;

5) створення сприятливих умов для приймання товарів і зручностей щодо кількісного обліку;

6) виконання функцій носія комерційної інформації і торговельної реклами;

7) використання тари як засобу для викладення товарів.

Тара, яка використовується для упакування товарів, повинна відповідати ряду вимог, а саме:

1) технічні – матеріал, який використовують для виробництва тари, повинен бути міцним і забезпечувати зберігання товарів під час перевезення;

2) економічні – тара повинна бути недорогою, портативною і зручною для транспортування і зберігання;

3) естетичні – повинна мати привабливий зовнішній вигляд, а форма, колірне рішення і малюнки на ній повинні виховувати естетичний смак.

2. Можна навести наступну класифікацію та характеристику основних видів тари.

1. Залежно від функцій, які виконує тара:

– транспортна (ящики, бочки, мішки);

– цехова (лотки і шухляди);

– споживча (пакети, коробки, банки тощо);

– подарункова (художньоконструктивне виконання товару – подарунок, сувенір);

тара-обладнання – це тара, призначена для транспортування, тимчасового зберігання, викладення і продажу товарів.

2. Залежно від призначення:

– універсальна – використовується для різних товарів;

– спеціалізована – використовується для визначених товарів.

3. Залежно від належності:

– тара загального користування – застосовується різними організа­ціями і підприємствами;

– тара індивідуального користування – є власністю підприємства.

4. Залежно від кратності використання:

– багатооборотна – ящики, бочки, фляги, мішки й інша транспортна тара;

– поворотна – тара, що була у вжитку, підлягає здаванню в обов’язковому порядку;

– разова – коробки з-під цукерок, сірників, цигарок, а також інша транспортна тара, що підлягає утилізації.

5. Залежно від матеріалу виготовлення:

– дерев’яна – ящики, бочки і кошики;

– картонна – коробки і ящики;

– паперова – мішки і пакети;

– текстильна – ткані і сітчасті мішки;

– металева – бочки, балони, барабани, фляги, банки, каністри;

– скляна – банки, пляшки, балони, флакони;

– керамічна – використовують для лікеро-горілчаних і ковбасних виробів;

– полімерна – банки, пляшки, каністри, коробки, пакети, ящики;

– комбінована – одержують шляхом комбінування матеріалів з папером, фольгою, тканиною.

6. Залежно від конструкції:

– розбірна;

– нерозбірна;

– складна;

– розбірно-складна.

7. Залежно від методів виготовлення:

– лита;

– штампована;

– клеєна.

8. Залежно від стійкості до зовнішніх механічних впливів:

– тверда (дерев’яні і металеві ящики і бочки, скляна тара);

– напівтверда (картонні ящики і кошики);

– м’яка (мішки, пакувальні тканини).

9. Залежно від якості:

– ткані (поділяють на три категорії);

– поворотні дерев’яні ящики (поділяють на три категорії).

3. Уніфікація – процес приведення всієї різноманітності тари до обмеженого числа типорозмірів і закріплення їх за певними групами.

Стандартизація передбачає встановлення найбільш раціональних типів тар щодо матеріалів виготовлення, конструктивних особливостей, розмірів, форми і ваги.

Завдання стандартизації:

1) встановлення загальних технічних вимог до тари;

2) приймання тари відповідно до нормативних документів;

3) перевірка маркування;

4) транспортування і зберігання.

Якість тари, що знаходиться в обігу, визначається відповідно до вимог діючих нормативних документів:

1. Правила застосування, обіг і повернення багатооборотних засобів упакування.

2. Правила обігу поворотної дерев’яної і картонної тари.

Категорії тари:

1. Мішки сітчасті з-під картоплі й овочів поділяють на 1 і 2 категорії.

2. Мішки ткані з-під цукру поділяють на 1, 2 і 3 категорії.

3. Мішки ткані з-під хлібопродуктів поділяють на 1, 2, 3 категорії.

Мішки 1 і 2 категорії використовують для борошна всіх видів і сортів, а також для круп.

Нові мішки для хлібопродуктів, одержані від промисловості, підлягають обов’язковому маркуванню. Мішки, що були в користуванні, підлягають маркуванню на спеціалізованих ремонтних підприємствах, після їх обробки. Маркують фарбою, що не змивається, зісподу мішка. У штампі ліворуч ставляться букви, які зазначають назву матеріалу, з якого виготовлений мішок, а потім категорія «1», «2», «3» – остання цифра в штампі.

4. Поворотні дерев’яні ящики за якістю поділяють:

– на ящики, що підлягають ремонту;

– відремонтовані.

5. Поворотні дерев’яні бочки за якістю поділяють:

– на бочки, що підлягають ремонту;

– відремонтовані.

6. Поворотні картонні ящики за якістю поділяють:

– на ящики, що підлягають ремонту;

– відремонтовані.

Ящики, які підлягають ремонту, поділяють на 1 і 2 категорії.

Маркування тари повинне мати таку інформацію:

1) найменування підприємства-виготовлювача або його товарний знак;

2) позначення стандарту;

3) на багатооборотну тару повинен бути нанесений напис «Багатооборотна».

4. Збір і повернення тари здійснюють підприємства торгівлі, громадського харчування, заготівельні і виробничі підприємства.

Значне навантаження беруть на себе підприємства торгівлі, що виконують такі функції:

1) приймання тари за кількістю та якістю;

2) розкриття;

3) вивільнення від тари;

4) короткотермінове зберігання і нагромадження відвантажувальних партій;

5) вивіз;

6) здавання за кількістю та якістю тарозбиральними підприємствам або виробниками товарів;

7) документальне оформлення тарних операцій.

Приймання тари здійснюють матеріально відповідальні особи. При визначенні неналежної якості тари або розбіжностей одержувач зобов’язаний скласти акт, що є підставою для пред’явлення претензій, згідно з інструкціями № П-6 і № П-7.

Розкриття тари здійснюється за допомогою спеціальних інструментів.

Звільнена тара повинна бути розсортована за видами і зосереджена в спеціально відведених місцях.

Тара разового користування після розкриття підлягає утилізації. Повернення тари повинно здійснюватися відповідно до встановлених термінів повернення.

Вивіз тари повинен бути регулярним, завантаження автомобіля має бути повним.

Заключна частина операцій з тарою – це здавання за кількістю та якістю і документальне оформлення.

Для концентрації поворотної тари створюються тарні склади, найважливішою функцією яких є здавання відремонтованої тари її споживачам.

Наявність тарних складів дозволяє поліпшити організацію тарного господарства і забезпечити максимально можливий збір і повернення тари. Вони організують централізований вивіз тари від одержувача товарів, що сприяє зниженню витрат, пов’язаних з її поверненням. Тарні склади мають у своєму розпорядженні автомо­більний транспорт.

Операції щодо збору виконує експедитор або шофер, що приймає тару від матеріально відповідальних осіб за кількістю та якістю.

Основним документом, що підтверджує вивіз тари з магазину або іншого підприємства, є товарно-транспортна накладна, на основі якої здійснюється оплата послуг автотранспорту.