Тема 6. Складська мережа

1. Призначення і функції складів, їх класифікація.

2. Вимоги до влаштування складів.

3. Види складських приміщень і їх планування.

4. Технологічне устаткування складів.

1. Склади – це найважливіші підрозділи оптових баз. Вони призначені для нагромадження і зберігання товарних запасів, комплектування торговельного асортименту товарів.

Функції складів:

1) одержання товарів і контроль за їх якістю;

2) нагромадження товарних запасів і забезпечення режиму зберігання;

3) підсортування і підготовка товарів до продажу;

4) комплектування замовлень;

5) товаропостачання роздрібної торговельної мережі.

Класифікація складів

1. Залежно від характеру робіт:

– підсортувально-розподільчі – призначені для нагромадження поточних запасів товарів;

– транзитно-перевалочні – розміщаються на залізничних станціях, водних пристанях і служать для прийняття вантажів на зберігання партіями у зв’язку з необхідністю перевантаження товарів з одного виду транспорту на інший;

– сезонного зберігання – сховища для картоплі й овочів;

– дострокового зберігання – товари зберігаються протягом тривалого часу, створюються в районах Крайньої Півночі;

– накопичувальні склади – здійснюють приймання дрібних партій товарів від промислових підприємств.

2. Залежно від асортиментної ознаки:

– універсальні – призначені для концентрації різноманітного асортименту продовольчих або непродовольчих товарів, представляють основну частину складської мережі споживчої кооперації;

– спеціалізовані – служать для зберігання товарів однієї або декількох однорідних товарних груп.

3. Залежно від існуючих режимів зберігання:

– загальнотоварні – основні види складів для зберігання продовольчих і непродовольчих товарів, які не потребують створення особливого режиму;

– спеціальні – овочесховища, холодильники.

4. Залежно від поверховості і висоти складських приміщень:

– одноповерхові;

– багатоповерхові.

5. Залежно від ступеня механізації технологічних процесів:

– комплексно-механізовані;

– автоматизовані;

– із застосуванням засобів малої механізації.

6. Залежно від зовнішніх транспортних зв’язків:

– прирейкові (з рейковими під’їзними коліями);

– пристанські (з причалами);

– неприрейкові (не мають під’їзних колій).

7. Залежно від пристрою:

– відкриті – призначені для зберігання будівельних матеріалів, палива, товарів у контейнерах;

– напівзакриті – навіси для зберігання будівельних матеріалів, що потребують захисту від атмосферних опадів;

– закриті – можуть бути опалювані або неопалювані, призначені для зберігання товарів, що потребують підтримки температури і відносної вологості;

– склади тимчасового зберігання – засновуються митними органами або особами при наявності ліцензії митниці України.

Склади тимчасового зберігання, які засновані митними органами, є складами відкритого типу і служать для користування будь-якими особами. Склади тимчасового зберігання закритого типу призначені для зберігання товарів певних осіб.

Загальний термін зберігання товарів і транспортних засобів на складі не повинен перевищувати 2 місяців.

2. Існують такі вимоги до влаштування складів:

1. Відповідність площі і ємкості складських приміщень характеру й обсягу технологічних операцій.

2. Відповідність параметрів і конфігурацій складських будівель вимогам раціональної технології операцій.

3. Зведення до мінімуму внутрішньоскладських перегородок.

4. Планування складських ділянок повинне забезпечувати необхідну кількість виїздів, проїздів і під’їздів.

3. Усі приміщення на загальнотоварних складах поділяють на такі групи:

1. Приміщення основного виробничого призначення:

– приміщення для зберігання товарів;

– експедиції щодо приймання і відпуску товарів;

– приймально-розпакувальні;

– пакувальні;

– приміщення для фасування товарів.

2. Допоміжні приміщення:

– приміщення для зберігання тари;

– тароремонтні майстерні.

3. Підсобно-технічні приміщення:

– приміщення машинних відділень;

– вентиляційні камери;

– котельні;

– комори господарських матеріалів та інвентарю;

– ремонтні майстерні;

– підзарядні акумуляторні станції.

4. Адміністративно-побутові приміщення:

– адміністративно-конторські служби;

– місця відпочинку та приймання їжі;

– гардеробні;

– зала товарних зразків;

– душові, санвузли.

4. Устаткування для зберігання товарів поділяються на такі підгрупи:

1) для зберігання й укладання тарно-штучних товарів;

2) зберігання навалочних й сипких товарів;

3) зберігання наливних товарів.

Для укладання й зберігання тарно-штучних вантажів застосовуються стелажі та піддони. Залежно від конструктивних особливостей розрізняють збірно-розбірні і нерозбірні стелажі. Залежно від призначення: стелажі бувають універсальні і спеціальні.

Універсальні використовують для зберігання різних продовольчих і промислових товарів у тарі або на піддонах.

Універсальні стелажі бувають:

– поличними – кілька рядів горизонтальних полиць.

– клітинними – стелажі розділені вертикальними перегородками.

– ящичними – комірками в стелажах служать шухляди.

– каркасні – вертикальні металеві рами і горизонтальне розташування, використовують їх для зберігання товарів на піддонах із застосуванням засобів механізації.

– гравітаційні – полиці нахилені, вантаж переміщає їх під дією сили ваги.

– спеціальні – служать для зберігання певних товарів.

Спеціальні стелажі бувають:

– стойкові;

– консольні;

– механічні;

– стелажі-вішала.

На вибір того або іншого типу стелажа впливає асортимент товарів, які зберігаються, габарити тарних місць, використане підйомно-транспортне обладнання.

Потребу у стелажному обладнанні можна визначити за формулою:

де Qст – кількість стелажів;

Qт – кількість товарів, що підлягають зберіганню в стелажах (м2);

Vєс – ємкість стелажа (м3).

Піддони – пристрої для формування вантажних пакетів, штабелювання та транспортування товарів.

Залежно від використання піддони універсальні виготовляють з дерева, за конструкцією розрізняють плоскі, стойкові, ящикові.

Використання піддонів створює необхідні умови для комплексної механізації навантажувально-розвантажувальних та внутрішніх робіт.

Зберігання навалочних і сипких вантажів (сіль, цукор, будівельні матеріали, зерно) здійснюють у бункерних пристроях, засіках.

Бункерні пристрої – спеціально обладнані вмістища для вертикального зберігання навалочних і сипких вантажів.

Бункерні пристрої бувають прямокутної, круглої або конічної форми, поділяються на дерев’яні, залізобетонні, металеві, бувають ємкістю від 20 до 100 м3 і більше.

Засіки – відгороджені спеціальною перегородкою місця для насипки навалочних вантажів. Частіше зустрічаються залізобетонні і дерев’яні засіки.

Зберігання наливних вантажів здійснюється в резервуарах (баках), бочках, бідонах, спеціалізованих контейнерах.

Резервуари виготовляють із сталі, можуть бути ємкістю 5, 10, 25, 50, 75, 100 м3.

Спеціалізовані контейнери використовують для зберігання і перевезення наливних вантажів, бувають 30, 20, 10, 5, 1,25 т.

Їх застосування економічно вигідне.

Підйомно-транспортне обладнання

Застосування підйомно-транспортного обладнання сприяє полегшенню важких і трудомістких робіт, прискорює виконання навантажувально-розвантажувальних операцій, скорочує час простою транспорту. Механізація складських робіт підвищує продуктивність праці в 3–5 разів.

Залежно від функціонального призначення підйомно-транспортне обладнання поділяють:

1) на вантажопідйомні машини і механізми;

2) транспортуючі машини і пристрої;

3) навантажувально-розвантажувальні машини.

Вантажопідйомні машини

Крани призначені для переміщення вантажів у вертикальному і горизонтальному положенні.

Крани поділяють:

– на бруківки – для переміщення великовагових вантажів;

– консольні – для переміщення вантажів невеликої ваги від одного робочого місця до іншого;

– електричні козлові крани – для переміщення вантажу до 30 т, переміщаються на підкранових рейках;

– автомобільні – змонтовані на автомобільних шасі, самохідні;

– крани-штабелери для застосовування в закритих складах для переробки тарно-штучних вантажів;

– вантажні ліфти – це вантажопідйомний пристрій переривчас­тої дії для піднімання і спускання товарів від 150 до 5 т;

– лебідки – для вертикального і горизонтального переміщення вантажів, з ручним і електричним приводом;

– електрична шталь – це механізм з електроприводом для вертикального переміщення вантажу, підвішеного на гак.

Транспортуючі машини

Конвеєри – транспортуючі машини безперервної дії, бувають стрічкові, пластинчасті і роликові.

Гравітаційні пристрої: вантаж переміщається під дією сили ваги, бувають гравітаційні конвеєри і вертикальні спуски.

Вантажні напільні візки: використовують для горизонтального і слабконахиленого переміщення вантажів, бувають електричні і ручні.

Навантажувально-розвантажувальні машини

Електронавантажувальники – машини напільного транспорту з постачанням від акумуляторних батарей.

Автонавантажувачі: приводяться в дію за допомогою двигуна внутрішнього згорання, застосовуються на відкритих площадках.

Електроштабелери – машина напільного транспорту, служать для виконання робіт у закритих приміщеннях з твердим і рівним покриттям підлоги.

Потребу в підйомно-транспортних машинах можна визначити за такою формулою:

де Qмаш – потрібна кількість машин, од.;

Vр.о. – річний обсяг вантажообороту, т;

Кн. – коефіцієнт необоротності вантажообороту;

Рмаш – експлуатаційна продуктивність машин за 1 год;

Тр – кількість годин роботи машин у зміну;

Сзм – кількість змін роботи машин на добу;

Nн – кількість робочих днів роботи машин на рік.

Ваговимірювальне і фасувальне обладнання

Ваги поділяють: на гирьові, шкальні, шкально-гирьові, циферблатні, напівавтоматичні і автоматичні.

Крім того, їх поділяють на такі види:

– вагонні;

– автомобільні;

– кранові;

– товарні;

– настільні (звичайні, циферблатні, електронні).

Для оснащення складів найчастіше використовують товарні непересувні і стаціонарні, їх застосовують для зважування важких і великогабаритних вантажів.

На оптових базах широко використовується фасувальне обладнання. За призначенням воно поділяється:

1) на обладнання для фасування та упаковування бакалійних товарів (автоматичні дозатори, механічні і потокові лінії).

2) обладнання для фасування та упаковування картоплі, овочів і фруктів (напівавтоматичні ваги і вузли для фасування та упакування).