Співвідно­шення значущості, задоволеності й реальної поведінки

Перевагою цього типу побудови питань в анкеті є наочне зіставлення найважливіщих аспектів людського життя і задоволеність ними, міра їхнього досягнення. Відповідно аналіз наведених у таблиці результатів - дає можливість припустити, що:

• з шести головних для людей аспектів життя лише три до певної міри реалізуються на практиці, з приводу чого респонденти висловлюють своє задоволення: це стосунки у сім'ї і дружба в особистісному оточенні, а також мир і спокій у країні — на суспільнісному рівні;

• стан здоров'я, рівень добробуту і можливість отримати зароблене, хоч безумовно є важливими для респондентів, у плані соціальних реалій ще далекий від досягнення і, відповідно, виникнення почуттів задоволеності;

• респонденти більше задоволені своєю законослухняністю і релігій­ністю, а також своїм внутрішньо гармонійним світом; ці характерне-тикц не є для них дуже важливими, однак на практиці саме ці риси реалізуються досить повно;

• поширеність законослухняності може опосередковано пояснювати, чому при великому і дедалі більше зростаючому протестному потенціалі населення не відбувається масових акцій публічного протесту;

• задоволеність у внутрішній гармонійності є свідченням живучості й поширеності мозаїко-амбівалентного типу особистості, про який ішлося вище, суттю якого є мирне співіснування суперечливих, а то й полярно протилежних життєвих настанов.

Останнє припущення також можна проілюструвати даними дослід­жень того самого Центру Разумкова. В одному з опитувань респондентам ставили запитання про т^, які їхні дії можуть бути виправданими і до якої міри. Так от, законослухняність і внутрішня гармонійність особи пересічного українського громадянина дивним способом уживаються з такими речами, як несплата податків, якщо є така можливість (22,6% відповідей), отримання державної допомоги, на яку респондент не має права (14,2%), проїзд у транспорті без оплати квитка (32,4%) тощо.

Ці дослідження змальовують особу з виразним домінуванням приватних цінностей і матеріальних потреб, внутрішньо суперечливу, з паростками нових соціальних здібностей і залишками старих, яка рів­ною мірою є далекою і від соціальних груп та спільнот, і від держави; людину, яка живе в суспільстві, не довіряючи-нічому й нікому, крім себе і найближчого оточення, а також Бога (див. Табл. № 5)

Рівень довіри населення

Структура вільного часу населення

Табл. № 5. Рівень довіри населення людям і соціальним інституціям (інтегральні показники у балах; максимальний бал — 5)

бал	ранг	бал	ранг
Собі самому	4,61	1.	4,64	Г
Сім'ї та рідним	4,45		4,54
Богу	3,81		4,05
Колегам, співробітникам	3,26		3,26
Сусідам	3,27		3,17
Співгромадянам	3,13		3,12
Церкві й духовенству	3,12		3,10
Збройним силам країни	3,15		3,01
Засобам масової інформації	2,71		2,87
Приватним власникам	2,44	-	2,51	10-11
Керівникам великих державних підприємств	2,51		2,49	-
Традиційним профспілкам	2,42	-	2,51	10-11
Новим профспілкам	2.46		2,43	-

Для з'ясування повнішої картини світу цінностей і потреб пересічного громадянина країни багато інформації дають опитування щодо змісту і способів проведення вільного часу (див. Табл. № 6).

Табл. № 6. Структура вільного часу (у %; види занять, які здійсню­валися не менте одного разу на тиждень; усього 31 позиція; наведені дані про найтиповіші види діяльності на дозвіллі)

Відвідування друзів	39,6	44,3	38,8
Прийняття гостей у себе вдома	38,2	40,4	36,3
Читання художньо-розважальної літератури	37,7 _	40,3	28,9
Слухання музики	32,4	35,3	27,2
Проведення часу з дітьми	38,6	33,7	27,8
Відвідування магазинів для покупок ^	30,0	29,4	25,1
Перегляд програм телебачення	79,2	87,0	80,7
Прослуховування радіопередач	47,3	54,6	42,9
Читання газет	53,6	70,3	61,1
Пасивний відпочинок, коли можна нічого не робити	42,9	45,7	38,6

Конфесійна

приналежність

респондентів

З наведеної таблиці випливають такі міркування:

• протягом останніх років структура вільного часу практично не змі­нилася; на перших рангових місцях види дозвілля, пов'язані зі спо­живанням продукції засобів масової інформації та розваг;

• активність у споживанні продукції ЗМІ щороку зростає;

• (серед видів діяльності на дозвіллі переважають пасивні за характером;

• серед видів дозвілля, що мають бодай позірну суспільність, усталено високим є проведення вільного часу відвідуючи друзів та прийняттям їх у себе вдома;

• у структурі вільного часу практично не представлені види його творчо-продуктивного проведення, скеровані на всебічний розвиток і вдосконалення особистості.

Виразними прикметними особливостями соціокультурних характе­ристик особистості посттоталітарних суспільств на всьому пострадян­ському просторі є зростання важливості й значення релігії і віри в Бат. З року в рік збільшується кількість віруючих і належних до певної конфесії (див. Табл. № 7).

Табл. № 7. Конфесійна приналежність респондентів (у %)

Українська православна церква (Київський патріархат)	25,7	30,2
Українська православна церква (Московський патріархат)	3,3	12,4
Українська автокефальна православна церква	1,7	0,7
Російська православна церква	7,2	-
Греко-католицька церква	6,1	8,1
Не належу до жодної церкви чи конфесії	37,2	З1,7

Отже, питома вага респондентів, що належать до певної конфесії, зросла в останні роки до двох третин із відповідним зменшенням опитаних, які не вірять у Бога і не є членами певних релігійних громад. Зіставлення кількості релігійних організацій і розподілу респондентів за приналежністю до певної конфесії свідчить, що незважаючи на кількісне переважання релігійних інституцій УПЦ МП, Українська православна церква Київського патріархату є більша за кількістю членів релігійних громад і релігійних симпатиків. Якщо ж поглянути на