Зміст теми

Особливості вживання окремих прислівників

Прислівник - одна з найуживаніших частин мови в українській мові, яка з- поміж інших засобів використовується як засіб милозвучності. Порівняймо:

в російській мовів українській мові

с нетерпением нетерпляче

с удовлетворением задоволено

в нерешительности нерішуче

в полночь опівночі

Слід звернути увагу на правопис таких прислівників у порівнянні з російською мовою:

раньше раніше

тоньше тонше

меньше менше

ближе ближче

ниже нижче

выше вище

Слід розрізняти значення слів далі та дальше.

Далі – прислівник, який уживається у значенні “потім”, “продовжуючи розпочате”.

Наприклад: Далі відбудеться фотополімеризація.

Дальше (дальша, дальший) – прикметник середнього роду. Вживається в контекстах: дальше підвищення тиску; врахувати у своїй дальшій діяльності.

Найуживаніші прислівники, правопис яких слід запам’ятати, такі:

день у день тим часом

рік у рік до речі

раз у раз у міру

на добраніч у цілому

до побачення час від часу

Особливої уваги щодо правильності вживання потребують прислівники зараз, тепер, нині, натепер.

Прислівник зараз стосується вузького часового періоду і означає “цієї миті”, “цю хвилину”, “негайно”: зараз почнеться реанімація; зараз прийде медсестра.

У науковому стилі для перекладу російського словосполучення в настоящее время рекомендується вживати прислівник нині, натепер: Імплантологія нині – актуальна проблема стоматології; Натепер рівень поширеності гострих респіраторних хвороб знизився.

Коли ж мова йде про час, що оце триває, використовуємо прислівник тепер: Тепер виконуємо переливання крові.

Особливості вживання дієприкметників і дієприслівників

Дієприкметники активні теперішнього часу відповідають у російській мові активним дієприкметникам на –щий: різальний (край зубів)-режущий (край зубов). В українській мові активні дієприкметники теперішнього часу з суфіксами –ущ- (-ющ-), -ащ-(-ящ-) утворюються не від усіх дієслів і вживаються рідко. Скажімо, можна вживати: обслуговуючий персонал, швидкодіючі ліки, але не можна зміцнюючий здоров’я, заживаюча рана. Така форма не властива українській мові. Слід уживати: який зміцнює здоров’я; рана, яка загоюється.

Сучасна українська мова має широкий спектр власних засобів перекладу російських дієприкметників.

1. Активні дієприкметники минулого часу, що вживаються тільки з суфіксом –л-: пострадавший – потерпілий; припухший – припухлий.

2. Прикметники з суфіксом –льн-: дезинфицирующие – дезінфікувальні; обезболивающие – знеболювальні; прижигающие – припікальні.

3. Іменники, що потребують після себе додатків у родовому, а не орудному відмінку: заведующий отделением – завідувач відділення.

У сучасній українській мові змінилася і форма перекладу російського дієприкметника исполняющий (обязанности). Якщо раніше вживалася форма виконуючий (обов’язки), то останнім часом унормованим став вираз виконувач (обов’язків) (за аналогією: головнокомандувач, завідувач).

Російські дієприкметники, утворені від дієслів із афіксом –ся, в перекладі українською мовою теж замінюють підрядними реченнями: прорезывающиеся зубы – зуби, які прорізуються; расширяющиеся сосуды – судини, які розширюються; свертывающаяся кровь – кров, яка згортається (але: згортальна система крові).

У кінці дієприслівників пишеться –и (розітнув ши рану, забинтував ши руку, закінчив ши операцію, установив ши діагноз).

Російський вираз принимая во внимание перекладається українською зважаючи на.; предстоящая операция – майбутня операція.