Особливості вживання числівників у мові медика

У порядкових числівниках, утворених від назв десятків, перша частина не змінюється: п’ятдесятий, вісімдесятий.

На початку складних слів (прикметників, іменників) перші чотири числівники мають форми одно-, дво-, три-, чотири- перед голосними: двоповерхова лікарня, одноразові шприци, триразове харчування, чотирифазний процес. Форми двох-, трьох-, чотирьох- вживаються лише перед голосними: двохелементний протез, трьохактна процедура, чотирьохопорний апарат.

У складних числівниках від 11 до 19 наголос падає на склад – нá-(одинáдцять, чотирнáдцять), а в числівниках від 50 до 80 – на склад –ся- (сімдеся′т, вісімдеся′тий).

Складні слова, в яких перша частина вказує на цифрове позначення, можуть записуватися двома формами: 20-відсотковий і 20%; 5-міліграмовий і 5-мг).

Особливості вживання займенників

Їх, їхній. Займенник їх – це родовий або знахідний відмінок множини займенника вони: Їх не було на п’ятихвилинці (Вони були відсутні на п’ятихвилинці).

Займенник їхній – це присвійний займенник: Їхня кров належала до ІІ групи; Їхні історії хвороб розглядав консиліум.

Залежно від ситуацій використовується займенник ви. Він не вживається, якщо потрібно створити загальне враження об’єктивності викладу, що властиве діловому стилю. Наявність у документах займенників вам, вас, вами пом’якшує категоричність висловлювання.

У сучасній діловій документації практично не використовується особовий займенник 1 особи однини я. Він зустрічається тільки в особистих паперах і в деяких видах документів (розписка, доручення, автобіографія). У таких документах як доповідна записка, наказ, розпорядження, текст починається дієсловом 1 особи однини (Доводжу…, Наказую…, Пропоную..), і в них займенник не вживається.