Основні складові магістерської роботи

Титульний аркуш роботи містить такі дані:

- назва вищого навчального закладу, де виконано роботу;

- назва теми роботи;

- прізвище, ім'я та по-батькові, курс, форма навчання, спеціальність автора роботи;

- прізвище, ім'я та по-батькові, науковий ступінь і звання наукового керівника.

Зразок титульного аркуша подано у додатку 3.

У рефераті слід навести дані про те, що робота складається зі вступу, трьох розділів, висновку, списку використаних джерел та додатків, на скількох сторінках розміщується подана робота, скільки вона містить таблиць, рисунків, додатків, скільки вони займають сторінок, скільки найменувань включає список використаних джерел. Визначається об’єкт дослідження, мета роботи, використані методи дослідження, стисле узагальнення виконаних у роботі завдань дослідження. У кінці реферату наводиться перелік ключових слів (великими літерами).

Обсяг – не більше однієї сторінки.

Зміст МР може займати 1−1,5 сторінки. В ньому записуються назви всіх розділів і підрозділів із зазначенням початкових сторінок. Зміст роботи має відображати суть проблеми, її складність та логіку дослідження. Назви розділів і підрозділів повинні бути стислими та зрозумілими, літературно грамотними, тісно пов'язаними з назвою роботи, але не повторювати її.

У вступі (близько 5% тексту магістерської роботи або 3−5 сторінок) треба обґрунтувати актуальність теми дослідження; мету й завдання дослідження; предмет і об’єкт дослідження; методи дослідження та джерела інформації; наукову новизну отриманих результатів (2−3 пункти), яка для студентів денної форми навчання обов’язково провина бути підкріплена одною-двома опублікованими науковими працями (тези конференцій, статті у наукових журналах); практичне значення одержаних результатів; апробація та публікація одержаних результатів; обсяг і структура роботи.

Вступ магістерської роботи будується у такій послідовності

Актуальність теми. Обґрунтовують доцільність та важливість проведення даного дослідження для розвитку відповідної сфери науки чи економіки України. Розкривають сутність і стан наукової проблеми (задачі), а також ступінь вивчення (із зазначенням ініціалів і прізвищ науковців, що займалися даною проблемою), не вирішені питання. Це буде підставою і вихідними даними для розробки та доказу необхідності подальшого дослідження обраної теми.

Висвітлення актуальності не повинно бути багатослівним. Досить кількома реченнями висловити головне – сутність проблеми або наукового завдання, рівень її вивчення і які питання залишилися невирішеними в контексті вибраної теми магістерської роботи.

Мета і завдання дослідження. Виходячи із актуальності і недостатньої розробки теми, формулюють мету і завдання магістерської роботи, які потрібно вирішити для її досягнення. Не слід формулювати тему як "Дослідження...", "Вивчення...", тому що ці слова вказують на засіб досягнення, а не на кінцеву мету написання магістерської роботи.

Наприклад, М етою дослідження по темі «Організаційно-економічні аспекти забезпечення обліку і аудиту необоротних активів» є обґрунтування теоретико-методичних підходів та розробка практичних рекомендацій щодо забезпечення обліку і аудиту необоротних активів.

Для досягнення поставленої мети у роботі були визначені та реалізовані такі завдання(наприклад):

- визначити місце (або економічні проблеми розвитку обліку) необоротних активів як ключового елементу обліково-економічної фінансової інформації;

- дослідити та узагальнити теоретико-методичні засади організації обліку і аудиту необоротних активів;

- провести оцінку ефективності формування та використання необоротних активів підприємства, проаналізувати вплив факторів на організацію їх обліку і аудиту;

- обґрунтувати заходи (або напрями) щодо удосконалення організації обліку та методики аудиту необоротних активів підприємства;

- розробити шляхи (або методичній інструментарій, або виявити резерви) підвищення ефективності використання необоротних активів підприємства.

Об'єкт і предмет дослідження. Згідно роз'яснень Вищої атестаційної комісії України (ВАК України), об'єкт дослідження – це процес або явище, що породжує проблемну ситуацію і обране для вивчення, а предмет дослідження міститься в межах об'єкта.

Враховуючи специфіку досліджень з проблем обліку, аналізу та аудиту, пропонується формулювання об'єкту і предмету дослідження здійснювати з урахуванням процесів здійснення господарських операцій. А саме, наприклад, об'єктом дослідження за темою «Організаційно-економічні аспекти забезпечення обліку і аудиту необоротних активів» є діяльність підприємства, що складається з господарських операцій, пов'язаних з забезпеченням обліку і аудиту необоротних активів).

Предметом дослідження є теоретико-методичні та прикладні аспекти забезпечення ефективності організації обліку і аудиту необоротних активів.

Методи дослідження. Подають перелік використаних методів дослідження для досягнення поставленої в роботі мети. Перераховуючи їх потрібно коротко та змістовно визначати, що саме досліджувалось тим, чи іншим методом. Це дасть змогу пересвідчитися в логічності та прийнятності вибору саме даних методів.

Наприклад, при вивченні й узагальненні результатів наукових досліджень з обліку і аудиту необоротних активів використано метод абстрактно-логічний; для оцінки ефективності діючих механізмів обліку та аудиту необорних активів – метод моделювання та порівняльний аналіз; для аналізу сучасного стану розвитку обліку необорних активів – економіко-статистичний; для розробки системи формування і розвитку обліку і аудиту необоротних активів підприємства – методи аналізу і синтезу, індукції і дедукції; для визначення ефективності використання необоротних активів підприємства – синергійний тощо.

Джерела інформації. Наводять джерела інформації, які були використані при написанні магістерської роботи.

Наприклад, інформаційною базою дослідження є матеріали Державного комітету статистики України, законодавчі й нормативні документи, офіційні результати обстежень галузей і виробництв, звіти підприємств і державних органів влади, наукові доробки вітчизняних та зарубіжних авторів, офіційні сайти Інтернету, а також матеріали монографічних та соціологічних обстежень.

Наукова новизна одержаних результатів – особливо важлива частина вступу, на яку завжди звернуть увагу члени комісії. Студенти часто дають нечіткі визначення новизни, що, знижує загальне враження від роботи. Зокрема, іноді новизну плутають із актуальністю теми, її практичною або теоретичною значимістю; приводяться бездоказові твердження, що досліджуване питання вивчається вперше (або досягнуті нові результати, зроблені нові формулювання) в той час, як це насправді не зовсім так.

До числа ознак, що дозволяють говорити про наукову новизну магістерської роботи, відносять:

- постановку нової наукової проблеми;

- введення нових наукових категорій і понять;

- розкриття нових закономірностей протікання природних і суспільних процесів;

- застосування (удосконалення) нових методів, інструментів, апарату дослідження;

- розробку і наукове обґрунтування пропозицій про оновлення об'єктів, процесів і технологій, що використовуються в економіці й управлінні;

- удосконалення нових наукових уявлень про навколишній світ, природу, суспільство;

- практичне значення отриманих результатів;

- апробацію результатів дослідження;

- публікації.

Практичне значення одержаних результатів. В роботі, що має теоретичне значення, треба подати відомості чи рекомендації про можливе використання результатів досліджень в науковій діяльності, а в роботі, що має прикладне значення, – відомості або пропозиції про практичне застосування одержаних результатів. Відзначаючи практичну цінність одержаних результатів, доцільно вказати на ступінь готовності їх до використання або можливих масштабів використання. Необхідно дати також короткі відомості по впровадженню результатів дослідження із зазначенням назв організацій, в яких здійснена реалізація, форм реалізації та реквізитів відповідних документів. Наприклад, практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що основні положення магістерської роботи використані публічним акціонерним товариством „Альфа" в організації обліку та аналізу оплати праці із використанням сучасних комп'ютерних систем (рецензія або лист ПАТ «Альфа» №08/21 від 15.05.11).

Апробація та публікація результатів дослідження. Зазначаються де і коли були оприлюднені, опубліковані результати магістерської роботи.

Наприклад, результати магістерської роботи були оприлюднені на науково-практичній конференції «Актуальні проблеми удосконалення бухгалтерського обліку та аудиту в Україні в контексті міжнародних стандартів» (м. Кив, 2009 p.), або на науковому семінарі з питань стандартизація обліку та аудиту (м. Кив, 2010 p.), чи на засіданні кафедри бухгалтерського обліку та аудиту (м. Кив, 2011 p.). Якщо за результатами дослідження опубліковано статтю чи тези виступу, то слід зазначити: авторів, назву праці, де я коли опублікована та її обсяг відповідно із вимогами до оформлення публікацій.

Обсяг і структура роботи наводиться у вигляді тексту, який повинен містити таку інформацію: кількість розділів, таблиць, рисунків, сторінок Наприклад: магістерська робота складається із вступу, трьох розділів, загальних висновків та пропозицій та списку використаних джерел. Повний обсяг магістерської роботи становить 107 сторінок комп’ютерного тексту, містить 15 таблиць, 22 рисунки, список використаних джерел із 82 найменувань на 6 сторінках.

Основний зміст магістерської роботи

Магістерська робота передбачає: а). критичний огляд наукових джерел за темою і вибір напрямів дослідження; б). виклад загальної методики та основних методів дослідження; в).експериментальну частину дослідження; г). проведені теоретичні і (або) експериментальні дослідження; д).аналіз (аудит) і узагальнення результатів дослідження.

Основна частина магістерської роботи складається з розділів, підрозділів, пунктів, підпунктів. Кожний розділ починають з нової сторінки. Основному тексту кожного розділу може передувати передмова з коротким описом вибраного напряму та обґрунтуванням застосованих методів досліджень. В кінці кожного розділу формулюють висновки із стислим викладенням наведених у розділі наукових і практичних результатів, що дає змогу вивільнити загальні висновки від другорядних подробиць.

Перший розділ структурно складається з 3−4 підрозділів. Він має бути теоретичним та системно включати сучасні уявлення про предмет дослідження. У цьому розділі необхідно висвітлити стан вивченості цього питання за літературними джерелами, звертаючи особливу увагу на суперечливі положення, нерозв’язані проблеми; навести різні точки зору на можливе вирішення цих проблем; проаналізувати їх і дати свою оцінку; викласти свою точку зору. До цього розділу слід включати тільки ті матеріали, які мають безпосереднє відношення до теми магістерської роботи, обов’язково наводити посилання на використані джерела (відповідно до списку літератури, який подається в кінці роботи).

Важливе місце в цьому розділі посідає викладення методик аналізу визначених проблем, які будуть використовуватись у наступних частинах роботи. Автор має продемонструвати свою обізнаність з методами аналізу та на основі їх критичного огляду обґрунтувати вибір найпридатнішого для обраного напряму дослідження.

Слід відмітити, якщо тема присвячена бухгалтерському обліку, то у другому розділі магістерської роботи визначається практика та методичні проблеми бухгалтерського обліку з обраної теми. Третій розділ має бути присвячений усуненню проблеми та удосконаленню обліку. Якщо тема присвячена обліку та аналізу (аудиту, контролю, ревізії), то у третьому розділі розглядається питання аналізу (аудиту, контролю, ревізії).

У першому розділі викладається теоретичний аспект проблеми, оскільки глибоке вивчення теорії повинно послужити основою для правильного розв'язання практичних питань і отримання правильного, економічно обґрунтованого висновку. Бажано закінчити цей розділ коротким резюме стосовно необхідності проведення досліджень з даної проблеми і висвітлити своє бачення формулювань понятійно-категоріального апарату, розв'язання дискусійних питань. Загальний обсяг огляду літератури не повинен перевищувати 20 % обсягу основної частини роботи.

Так, наприклад, у темі з обліку витрат на виробництво та обчислення собівартості продукції або послуг мають бути викладені суть витрат виробництва та класифікація витрат, об'єкти обліку витрат і об'єкти обчислення собівартості продукції або послуг. Виходячи з правильного розуміння всіх цих теоретичних питань, можна зробити правильний висновок про організацію обліку витрат на конкретному підприємстві як за аналітичними рахунками, так і за статтями витрат, а також про об'єкти обчислення собівартості окремих видів продукції.

Другий розділ (аналітично-дослідницький) починається з організаційно-економічної характеристики підприємства, що включає: характеристику галузевої належності об’єкта дослідження, територіально-адміністративного розміщення, відомчого підпорядкування, форми власності та форми господарювання, спеціалізації, розмірів виробництва, організаційної структури, загальних показників ефективності господарювання, фінансового стану, організації управління, економічної, обліково-фінансової та контрольно-ревізійної роботи на підприємстві.

Необхідно звернути увагу на дослідження організації обліку:

а) форма організації обліку;

б) форма бухгалтерського обліку;

в) структура бухгалтерії;

г) посадові обов’язки.

У цьому розділі окремо слід приділити увагу порядку ведення податкового обліку на підприємстві; особливостям управлінського обліку.

Текстовий виклад повинен ілюструватися схемами, цифровими даними, таблицями, рисунками. Фактичні показники бажано показувати в динаміці за 2−3 роки, порівнюючи їх. Бажано порівнювати з показниками провідного підприємства галузі або ж з середніми показниками групи підприємств (району, тресту, об’єднання). В даному пункті мають бути такі обов’язкові таблиці (Додаток Н).

У розділі, що передбачає аналіз досліджуваної групи показників, треба розглянути їх динаміку за 3 роки, визначити тенденції, які намітилися, дослідити фактори, що вплинули на їх відхилення, розрахувати можливі резерви покращення досліджуваних показників. При цьому бажано застосувати весь арсенал прийомів економічного аналізу: порівняння, індекси, ланцюгові підстановки, аналітичні групування, укрупнення періодів, аналітичні вирівнювання за математичними формулами залежності тощо. При аналізі динаміки досліджуваних явищ особливу увагу слід приділити приведенню показників у порівняльний стан. Не можна порівнювати непорівнянні дані.

Отже, у цьому розділі досліджується практичне розв'язання питання на прикладі конкретного підприємства, постановка первинного обліку та документообігу, порядок узагальнення та групування даних первинної інформації в зведені дані, організація синтетичного й аналітичного обліку, облікові регістри, що застосовуються для узагальнення даних, необхідних для оперативного управління, поточного обліку та звітності.

В результаті дослідження того чи іншого питання на прикладі конкретного підприємства встановлюються відхилення, наявні в організації обліку, контролю та фінансів від діючих інструктивних вказівок. При цьому дається об'єктивна їх оцінка, наводяться розрахунки різних методик, способів ведення обліку тощо. Також тут може бути узагальнений досвід передових підприємств або перевірені пропозиції окремих авторів, викладені у вивчених раніше статтях і монографіях, і на основі цього зроблені висновки, а також розробляються та вносяться різні пропозиції, направлені на поліпшення роботи цього підприємства і на підвищення ефективності виробництва.

При розгляді питань, наприклад, ревізії, контролю, аудиту (у третьому розділі) необхідно викласти суть і організаційні основи внутрігосподарського контролю(аудиторської роботи): хто її виконує; на яких юридичних підставах; як планується проведення перевірок; методика ревізії, аудиту окремих видів діяльності; стану та використання засобів, обліку і звітності; оформлення та використання результатів перевірки. У додатках до магістерської роботи бажано навести робочі документи служби внутрішнього контролю (аудиту) на підприємстві тощо.

Розглядаючи питання вдосконалення обліку, аналізу чи аудиту необхідно обґрунтувати ефективність розроблених пропозицій.

У другому або (і) третьому розділах магістерської роботи необхідно показати ефективність розробленого проекту, внесених пропозицій і правильність зроблених висновків. Студенту потрібно довести, що запропоновані заходи повинні спричинити позитивний вплив на збільшення таких кінцевих результатів виробництва, як: зростання валової і товарної продукції, чистого прибутку, підвищення продуктивності праці, фондовіддачі, окупності витрат і підвищення рівня рентабельності виробництва, зниження собівартості продукції, підвищення ефективності, використання кредиту тощо. Необхідно підкреслити, що поліпшення обліку впливає на економічні показники. Наприклад, удосконалення аналітичного обліку має на меті вчасне забезпечення управління виробництвом необхідною інформацією; правильний економічно обґрунтований розподіл і віднесення витрат на окремі об'єкти обліку підвищують точність обчислення собівартості продукції; поліпшення контрольних функцій обліку сприяє зниженню дебіторської та кредиторської заборгованості і підвищенню ефективності використання оборотних коштів; упровадження передових способів і прийомів обробки економічної інформації здешевлює утримання апарату управління; впровадження типової первинної документації і правильне її заповнення сприяють більш широкому застосуванню комплексної автоматизації обліку, що відповідає вимогам сучасного виробництва.

За результати розрахунків та зроблені на цій підставі висновки відповідальність несе студент – автор магістерської роботи.

Однією з ознак високої якості магістерської роботи є застосування економіко-математичних методів та електронно обчислювальних машин як під час аналізу, так і при обґрунтуванні запропонованих заходів.

Закінчуючи кожен розділнеобхідно викласти підсумки зробленої роботи під час виконання розділу, що відображають зміст розділу, його суть, теоретичне та практичне значення. Треба формулювати підсумки за розділом через характеристику стану досліджуваного питання. Наводити рекомендації, пропозиції про шляхи удосконалення та конкретні заходи для покрашення постановки обліку, аналізу, аудиту, поліпшенню економічних показників діяльності тощо доцільним буде у загальних висновках в цілому по роботі.

У загальному висновку необхідно викласти підсумки всього зробленого під час виконання магістерської роботи. Вони мають бути сформульовані чітко, лаконічно і зрозуміло, відображати зміст усієї роботи, її суть, теоретичне та практичне значення. Оформляються вони у вигляді окремих пунктів (абзаців). Спочатку формулюються основні висновки, що характеризують стан досліджуваного питання, а потім наводяться рекомендації, пропозиції про шляхи та конкретні заходи для удосконалення, покращення постановки обліку, аналізу, аудиту, поліпшенню економічних показників діяльності тощо. Структура та зміст висновків мають відповідати змісту роботи та розкривати досягнуті результати поставлених завдань.

Результати магістерського дослідження повинні нести в собі елементи наукової новизни і практичну(теоретичну) значимість; у повному обсязі відображати репрезентативність та обґрунтованість висновків у відповідності з якими і зроблені теоретичні і практичні рекомендації по вирішенню досліджених проблем.

Список використаних джерел необхідно подати за зразком поданим у додатку К. Список джерел повинен містити 80–100 найменувань використаних літературних джерел та включати нормативно-законодавчі акти, інструктивні матеріали, підручники та навчальні посібники(не більше 20 % обсягу використаних джерел), книги, монографії, наукові праці, статті вітчизняних і зарубіжних авторів, оформлені відповідно до бібліографічних вимог.

У разі потреби для повноти сприяння магістерської роботи до додатків доцільно включати допоміжний матеріал:

- проміжні математичні доведення, формули і розрахунки;

- таблиці допоміжних цифрових даних;

- протоколи та акти випробувань, впровадження, розрахунки економічного ефекту;

- ілюстрації допоміжного характеру.

Випускна магістерська робота повинна бути написана чітко, без пропусків та скорочень слів. Текст роботи потрібно викладати лаконічно, не припускаючи повторень та непотрібних відступів від основної теми, які перенавантажують описами, довгими математичними викладками та розрахунками.

У додатках наводяться допоміжні матеріали з теми дослідження, про які мова йшла раніше. Всі наведені в додатках форми документів і облікових регістрів, таблиць, відомостей тощо повинні бути заповнені цифровими даними, взятими з матеріалів досліджуваного (базового) підприємства. На всі додатки повинні бути посилання у тексті магістерської роботи, а самі додатки розміщуються та нумеруються у послідовності посилань на них.

Необхідний мінімум додатків: Наказ про організацію обліку чи облікову політику на підприємстві; форми фінансової звітності за останній рік (оформлені згідно з чинним законодавством); не менше 3-х первинних документів з теми дослідження; робочі документи аудитора тощо.

Загальний обсяг роботи має складати 100−120 сторінок, не включаючи списку використаних джерел та додатків.

Орієнтована структура магістерської роботи:

- титульний лист – 1 сторінка;

- завдання на магістерську роботу – 2 сторінки;

- реферат – 1 сторінка;

- зміст – 1 сторінка;

- вступ – 3−5 сторінок;

- перший розділ – 30−35 сторінок;

- другий розділ – 30−35 сторінки;

- третій розділ – 27– 34 сторінки;

- висновки – 5−6 сторінки.