Вирощування селекційного матеріалу

Гібридне насіння має добру схожість, якщо його виділити з плодів повної фізіологічної зрілості. Але насіння деяких культур (дерен, шипшина) виділяють зі сформованих, але ще недозрілих плодів, тоді воно має кращу схожість.

Всі плодові культури помірної зони в природі перезрілі плоди скидають на ґрунт. Плоди згнивають, насіння вивільняється і зимує під опалим листям в підстилці, витримуючи перезволоження, низькі температури, мікробіологічну атаку. Звичайно, лише певна частина насіння виживає та проростає. Таким чином рослини помірної й холодних зон пристосувалися до виживання нової генерації та переживання нею несприятливих умов зими. Такий період в житті насіння називають стратифікацією, під час якої насіння проходить повне фізіологічне дозрівання, виходить з періоду спокою і здатне до проростання. Без стратифікації насіння, як правило, не проростає.

Стратифікація насіння. Методи стратифікації насіння в штучно створених умовах (з витримування вологості на рівні не менше 55% і низьких плюсових температур від 0° до +3°С для основних плодових, з певними модифікаціями для окремих культур), розроблені давно для виробництва насіннєвого підщепного матеріалу в розсадниках. В якості субстрату використовують пісок, а для великого насіння також – торф, мох, перліт чи керамзит. Стратифікувати гібридний матеріал можна й без субстрату в поліетиленових пакетах, витримуючи відповідний рівень вологості насіння та температури.

Перед закладанням гібридного насіння на стратифікацію його вимочують протягом трьох діб з періодичним зливанням води. При вимочуванні насіннєві оболонки набухають, з них вимиваються інгібітори росту. Для знезараження, щоб попередити розвиток пліснявих грибів, використовують марганцівку чи інші фунгіциди.

Для кожного виду є певні терміни стратифікації: для зерняткових 80-90 діб, кісточкових від 100 до 150 діб залежно від виду, зокрема для мигдалю – 40 діб, а для волоського горіха до 60 діб.

Гібридне насіння можна висівати в ящики з субстратом і стратифікувати під снігом в природних умовах, але вихід сіянців в неконтрольованих умовах, як правило, буває нижчим. Коли селекціонери накопичили велику партію насіння, як правило від вільного запилення, то його можна висівати безпосередньо на ділянку гібридного розсадника. Але слід подбати про захист такої ділянки від мишей, які дуже полюбляють насіння.

Дуже цінне гібридне насіння, отримане шляхом штучної гібридизації стратифікують і висівають в теплицях в ящики чи горщечки. Висів насіння в окремі горщечки дає добрий результат, особливо для кісточкових видів, бо дозволяє висаджувати сіянець у відкритий ґрунт навіть влітку, обережно перевалюючи рослину з субстратом в садивну ямку. Такий захід в повній мірі зберігає садивний гібридний матеріал від загибелі під час пересаджування, та сприяє потужному розвитку гібридних рослин.

Насіння видів, які мають великий термін стратифікації (дерен, троянда, насіння шипшини зі зрілих плодів) для пришвидшення термінів стратифікації, які в природі можуть сягати до двох років, потребує скарифікації. Скарифікацію насіння можна зробити різними способами: перетирати з піском, використати наждачний матеріал, сірчану кислоту, та інше. Для цього розроблені методики скарифікації, яких слід уважно дотримуватися, щоб не втратити цінний матеріал.

Гібридні розсадники. Висаджують загартовані гібридні сіянці у розсадник, коли мине загроза весняних заморозків. Сіянці з закритою кореневою системою (вирощені в поліетиленових рукавах, горщечках, пластикових стаканах, тощо) можна висаджувати на ділянку гібридного розсадника навіть влітку. За гібридними сіянцями ретельно доглядають: поливають підживляють, захищають від шкідників і хвороб. В розсаднику дотримуються схеми садіння, відповідної для кожного виду.

Як правило, для основних плодових культур використовують схеми садіння, які прийняті у промислових розсадниках (70-90 х 15-25 см). Вирощують гібридні сіянці у розсаднику 1-2 роки, або до першого плодоношення.

В гібридному розсаднику ще до першого плодоношення можна виділити кращі форми, використовуючи відомі кореляційні зв’язки між якістю плодів, високою продуктивністю та величиною та формою листя, чи іншими ознаками. Як правило сіянці, які успадковують ознаки диких родичів мають колючки, дрібне листя, потужний ріст. На етапі розвитку в розсаднику такі форми краще видалити. Сіянці, які вирощували у великогабаритних контейнерах у закритому ґрунті, після першого року зростання пересаджують у гібридний сад, минаючи гібридний розсадник.

Селекційний сад призначений для вивчення гібридного матеріалу за методиками сортовивчення. Гібриди оцінюють на якість плодів, продуктивність, стійкість до патогенів і несприятливих факторів зовнішнього середовища.

В селекційному саду намагаються витримувати мінімальні схеми садіння гібридного матеріалу. Площа живлення гібридів повинна бути такою, щоб молоді рослини нормально росли та розвивалися, встигли освоїти площу до перших двох-трьох урожаїв. За цей період селекціонери зможуть оцінити гібридний матеріал і виділити кращі форми. З виділених форм заготовляють живці для подальшого розмноження та впровадження сорту.

Схеми садіння. Для сильнорослих плодових культур (яблуня, груша, черешня, волоський горіх) використовують схеми 4-6х2 м, а для слабших за силою росту (вишня, персик, мигдаль, алича та інші) 4х0,5-1 м. Для ущільнення насаджень часто використовують й стрічкові схеми садіння (між стрічками 4-6 м, між рядами в стрічці – 2-2,5 і 1 м між рослинами в ряду). Але надмірне ущільнення не дозволяє належно оцінити гібридний матеріал, та ускладнює догляд за насадженнями.

Кущові ягідні культури (смородина, порічки, ярус та інші) висаджують за схемами 2-2,5х0,3-0,4. Сіянці суниці висаджують за схемами прийнятими у виробництві – 80х20-25.

Часто селекційний сад перещеплюють новоствореним селекційним матеріалом для прискорення його вивчення. Коли насадження в селекційному саду переростають і сильно загущуються їх розкорчовують.

Контрольні питання

1. Насіння яких видів швидше сходить, якщо плоди з яких його добувають сформовані, але не повністю зрілі?

2. Дайте визначення поняття – стратифікація насіння.

3. Опишіть методику стратифікації насіння.

4. З якою метою здійснюють скарифікацію гібридного насіння?

5. Які схеми вирощування гібридних сіянців використовують у гібридному розсаднику?

6. Скільки років вивчають гібридні форми у гібридному розсаднику?

7. Для чого призначений гібридний сад?

8. Які схеми вирощування гібридних форм у гібридному саду?

9. З якою метою у гібридному саду здійснюють перещеплення гібридів, які там вивчаються, новоствореними формами?