Апробаційні ознаки суниці

Морфологічні ознаки. Апробаційними ознаками сортів суниці є: кущ, вуса, листя, форма середньої частки листка, черешок листка, прилистки, квітконоси, квіти, суцвіття, плодоніжки, плоди.

Кущ за силою розвитку може бути могутній, середній, слабий; за формою - прямостоячий, напіврозлогий, розлогий (рис. 300.).

Рис. 300. Типи кущів: 1 – розлогий; 2 – напіврозлогий; 3 – прямостоячий.

Вуса: товсті, середні, тонкі; багато, середня кількість, мало; червоні, світло-червоні, зелені.

Листя суниці, в основному, має три листові пластинки – частки. Вони можуть бути великі, середні, дрібні. Від розвитку і розгалуження жилок листкова пластинка може бути ребриста чи зморшкувата (рис. 301). Зморшкуватість – сильна, середня, слаба і гладенькі. Ребристість – сильна, середня, слаба. За формою листкових пластинок – ввігнуті і випуклі (рис. 302). Зубчики, що обрамляють листок, бувають вузькі, або широкі; загострені або тупі.

Рис. 301. Поверхня листкової пластинки: 1 – ребриста; 2 – зморшкувата.

Рис. 302. Форма листкових пластинок: 1 – випукла; 2 – увігнута.

Забарвлення листків проявляється в період цвітіння і змінюється від світло-зеленого до темно-зеленого. Опушення листя може бути густе або рідке, з притиснутими волосками або не притиснутими.

Форма середньої частки листка: округла, овальна, яйцеподібна, обернено-яйцеподібна, овально-ромбічна і ромбічна (рис. 303). Черешок середньої частки листка рівний боковим, довший за бокові, листкові пластинки сидячі (рис.304).

Рис. 303. Форма середньої частки листка: 1 – округла; 2 – овальна; 3-4 – ромбічна.

Рис. 304. Черешок середньої частки листка: 1 – рівний бічним; 2 – довший за бічні.

Черешок листка – товстий, середній, тонкий. Опушення черешка – сильне, середнє, слабе. Волоски притиснуті, не притиснуті.

Розмір, забарвлення, щільність і ступінь опушення листової пластинки змінюється залежно від стану рослин, умов вирощування й віку.

Прилистки можуть бути вузькими й широкими, довгими й короткими. Забарвлені в червоний, рожевий або зелений колір.

Квітконоси в суниці – довгі, середні й короткі. Розміщуються вище листя, на рівні з ним або нижче. За діаметром – товсті, середні або тонкі. Суцвіття буває розлоге, напіврозлоге або компактне; багатоквіткове або малоквіткове (рис. 305). Плодоніжки – довгі, середні або короткі; товсті або тонкі.

Рис. 305. Форма суцвіть суниці: 1 – розлоге; 2 – компактне.

Квіти. У суниці квітки мають п’ять пелюсток і чашолистків. Забарвлення біле, іноді з рожевим відтінком. Пелюстки різняться за формою й можуть бути плескаті або слабоввігнуті, скручені й не скручені (рис. 306). Чашечка буває одно - або дворядна, а чашолистки - широкі або вузькі, округлі або гострі, довгі або короткі, притиснуті до плоду або відігнуті, цілісні або розсічені (рис. 307).

Сорти суниці різняться за типом квіток. Гермафродитні або двостатеві форми мають нормально розвинені тичинки і маточки. Форми з чоловічими квітами можуть бути з нормально розвиненими тичинками і абортивними маточками, форми з жіночим типом квітки – з нормально розвиненими маточками і абортивними тичинками (рис. 308).

Рис. 306. Форма пелюсток: 1 – плескаті; 2 – скручені.

Рис. 307. Форма чашолистків: 1 – вузькі, довгі; 2 – широкі, короткі; 3 – розсічені.

Рис. 308. Тип квітки: 1 – жіночий; 2 – двостатевий.

Плід. За формою плоди суниці бувають кулясті, яйцеподібні, овальні, конічні (вузькоконічні, ширококонічні, тупоконічні, двоякоконічні), плескато-округлі, клиноподібні, гребенеподібні і краплеподібні (рис. 309). За розміром: великі, середні й дрібні; з шийкою й без шийки (рис. 310). За забарвленням – рожеві, ясно - червоні, темно-червоні. У деяких сортів верхівка першого плоду іноді довго не забарвлюється і залишається зеленою. Плоди також різняться за розміром і розміщенням горішків.

Рис. 309. Форма плодів суниці: 1 – куляста; 2 – яйцеподібна; 3 – овальна; 4 – двояко-конічна; 5 – плескато-округла; 6 – клиноподібна; 7 – краплеподібна; 8 – гребенеподібна; 9 – конічна; 10 – вузько-конічна; 11 – широко-конічна; 12 – тупо конічна.

Рис. 310. Типи плодів суниці: 1 – без шийки; 2 – з шийкою.

Насіння-горішки – можуть бути численні, нечисленні; сильно втиснуті в м’якуш, середньо або слабо; за забарвленням – жовті, червоні, зелені. Шкірка плоду може бути міцна, середня й не міцна. М’якуш – темно-червоний, червоний, рожевий або білий; ніжний, міцний, пухкий, середньої міцності; соковитий, малосоковитий, сухий. Смак – солодкий, кисло-солодкий, солодко-кислий, кислий; з ароматом, без аромату.

Фізіологічні ознаки. До фізіологічних ознак, які характеризують сорт, відносять: зимостійкість, посухостійкість, жаростійкість, а також ураженість і пошкодження хворобами та шкідниками.

Зимостійкість може бути дуже висока, середня й слаба. Зимостійкість часто визначають за ступенем перезимування листя. Сорти, у яких великий відсоток листя виходить з-під снігу зеленим, вважають найзимостійкішими.

Посухостійкість: слаба, середня, висока.

Жаростійкість: слаба, середня, висока.

Ураженість і пошкодження хворобами й шкідниками, в роки їх максимального розвитку, визначають за п’ятибальною шкалою:

0 – не уражується (не пошкоджується);

1 – дуже слабо;

2 – слабо;

3 – середньо;

4 - сильно;

5 – дуже сильно.

Виділяють імунні, толерантні і не стійкі до тієї чи іншої хвороби сорти. Імунні не уражуються хворобами зовсім. Толерантні, при незначному ураженні, здатні підтримувати високу продуктивність. Не стійкі втрачають силу і активність росту, у них різко падає продуктивність, аж до повної загибелі рослини.