Правові наслідки порушення зобов’язань – заходи цивільно-правової відповідальності

Заходи цивільно-правової відповідальності як наслідки пору­шення зобов'язання – це цивільно-правові санкції, що знаходять свій прояв у покладенні на боржника додаткових обов'язків, які ущемляють його майнові інтереси. До них належать відшкодуван­ня збитків та моральної шкоди і сплата неустойки.

Оскільки цивільно-правова відповідальність у таких загальних формах, якими є відшкодування збитків та моральної шкоди, поши­рює свою дію на усі цивільно-правові відносини і не обмежується лише сферою зобов'язальних відносин, найбільш принципові питан­ня щодо них закріплені у гл.З ЦК, норми якої регулюють відносини щодо захисту цивільних прав та інтересів осіб у разі їх порушення.

Збитки – це грошовий вираз майнової шкоди. Видами збитків згідно зі ст.22 ЦК є реальні збитки та упущена вигода. Реальні збит­ки – це втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пош­кодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зро­бити для відновлення свого порушеного права. Упущена вигода – це ті доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обс­тавин, якби її право не було порушено (див. коментар до гл.З ЦК).

Моральна шкода відповідно до вимог ст.23 ЦК – це втрати немайнового характеру внаслідок фізичного болю та душевних страждань, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або ін­шим ушкодженням здоров'я, протиправною поведінкою інших осіб щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів, із знищенням чи пошкодженням її майна, а також втрати немайнового характеру внаслідок приниження честі, гідності, а також ділової репутації фі­зичної або юридичної особи (див. коментар до гл.З ЦК).

У зв'язку з тим, що неустойка є не тільки спеціальною фор­мою цивільно-правової відповідальності за порушення договірного зобов'язання, а й засобом забезпечення його виконання, найбільш принципові питання щодо неї закріплені у гл.49 ЦК, норми якої регулюють відносини, пов'язані з забезпеченням виконання зо­бов'язання. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або ін­ше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі пору­шення зобов'язання. Отже, предметом неустойки відповідно до ст.551 ЦК може бути не тільки грошова сума, а й рухоме і нерухо­ме майно (див. коментар до гл.49 ЦК).

Питання для закріплення матеріалу теми:

1. Що таке зобов’язальне право?

2. Що представляє собою цивільне зобов’язання?

3. Визначте сторони у зобов’язанню.

4. Що значить виконати зобов’язання?

5. Назвіть принципи виконання зобов’язання?

6. Визначте способи забезпечення зобов’язання.

7. Визначте види цивільно-правової відповідальності за невиконання чи неналежне виконання зобов’язань.

8. Які підстави звільняють від відповідальності за невиконання чи неналежне виконання зобов’язань?

Тестові завдання:

1. Визначить речово-правові засоби забезпечення виконання зобов‘язань:

а) неустойка;

б) застава;

в) порука

2. Визначить зобов‘язально-правові засоби забезпечення виконання зобов‘язань:

а) завдаток;

б) при тримання;

в) гарантія