 |
Главная Случайная страница Контакты | Мы поможем в написании вашей работы! | |
Забезпечення виконання зобов'язань
|
|
Приступаючи до розгляду питань забезпечення виконання зобов'язань, необхідно зробити кілька попередніх зауважень. Насамперед, слід враховувати, що хоча гл.49 ЦК має назву "Забезпечення виконання зобов'язань", однак передбачені у ній засоби розраховані головним чином на забезпечення виконання договорів.
Звичайно, нема перешкод до того, щоб, наприклад, виконання зобов'язань із відшкодування шкоди було забезпечене неустойкою тощо, але все ж досить складно уявити таку ситуацію, коли санкції первинні, пов'язані з відшкодуванням завданої шкоди, було б доцільно ще й забезпечувати санкціями другого порядку (неустойкою).
У свою чергу при характеристиці засобів забезпечення виконання зобов'язань у гл.49 ЦК йдеться про відповідальність. Наприклад у ст.554 ЦК згадується відповідальність поручителя перед кредитором. У зв'язку з цим виникає необхідність встановлення характеру взаємозв'язку між цими категоріями.
Аналіз їх сутності дозволяє зробити такі висновки. І засоби забезпечення зобов'язань, встановлені нормами гл.49, і заходи відповідальності, передбачені у гл.51 ЦК, мають однакову мету – стимулювати боржника до виконання зобов'язання і захистити інтереси кредитора. Тому ті й інші можуть бути віднесені до засобів забезпечення належного виконання зобов'язань.
Водночас серед засобів забезпечення виконання зобов'язань слід виділити спеціальні засоби забезпечення, передбачені гл.49 ЦК ("засоби забезпечення" у вузькому значенні слова), і міри відповідальності. Однак цим співвідношення між категоріями "відповідальність" і "спеціальні засоби забезпечення" не вичерпуються.
Хоч традиційно як одна з форм відповідальності розглядається лише неустойка (ст.611 ЦК), але якщо виходити з визначення відповідальності як санкції у вигляді негативних наслідків, що покладаються на особу, винну в скоєнні правопорушення, можна помітити, що під поняття "відповідальність" підпадають і застава, і завдаток.
Дещо окремо знаходяться порука і гарантія, де негативні наслідки для іншої особи настають незалежно від її вини і протиправності дій. Однак враховуючи те, що ЦК іменує покладання на цих осіб санкцій за невиконання зобов'язання відповідальністю (ст.ст.554, 566 ЦК), очевидно, слід і поруку, і гарантію розглядати як відповідальність.
Таким чином, виявляється, що спеціальні засоби забезпечення водночас є заходами відповідальності. Виняток становить притримання (ст.ст.594-597 ЦК), яке за своєю сутністю є засобом захисту прав кредитора, але не мірою відповідальності боржника, оскільки не супроводжується настанням негативних майнових наслідків для останнього (щоправда власник притриманої речі втрачає можливість користуватися нею, однак це не можна вважати санкцією за порушення, оскільки так само не користується своїми речами орендодавець або особа, яка передала річ у заставу кредитору).
Отже, засоби забезпечення договірних зобов'язань можуть виступати у різних формах: неустойки (штрафу), завдатку, застави, поруки, відшкодування збитків та моральної шкоди, застосування інших мір відповідальності тощо.
Усі спеціальні засоби забезпечення мають додатковий (акцесорний) характер і залежать від основного зобов'язання: при недійсності або припиненні основного зобов'язання вони також припиняють свою дію.
Обраний сторонами спеціальний засіб забезпечення виконання зобов'язань має бути письмово зафіксований або в самому зобов'язанні, на забезпечення якого він спрямований, або додатковою угодою.
Згідно з нормами ст.547 ЦК правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання має вчинятися в письмовій формі. Недодержання цієї форми має наслідком визнання його нікчемним.
Деякі зі способів мають бути не тільки оформлені письмово, а й потребують нотаріального посвідчення, а в окремих випадках – також державної реєстрації.
Так, для забезпечення інтересів заставодержателя, уникнення несанкціонованих повторних застав закон встановлює більш жорсткі вимоги до оформлення застави у тих випадках, коли майно залишається у боржника-заставника. Якщо за загальним правилом достатньо простої письмової форми угоди про заставу, то іпотека, застава товарів у обігу і переробці вимагають нотаріального посвідчення з наступною державною реєстрацією у Книзі записів застав або в Державному реєстрі застав рухомого майна.
Загальні умови забезпечення виконання зобов'язання встановлені ст.548 ЦК. Вони виглядають таким чином:
1) виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується додатковим (акцесорним) зобов'язанням, якщо це передбачено договором або законом;
2) недійсне зобов'язання не підлягає забезпеченню;
3) визнання недійсним основного зобов'язання (вимоги) має наслідком недійсність додаткового (забезпечувального) зобов'язання, якщо інше не встановлено ЦК;
4)недійсність правочину щодо забезпечення виконання зобов'язання не спричиняє недійсності основного зобов'язання.
Дата публикования: 2015-07-22; Прочитано: 229 | Нарушение авторского права страницы | Мы поможем в написании вашей работы!
