Перестрахування та співстрахування

1. Страхування одним страховиком на визначених угодою умовах ризику виконання частки своїх зобов’язань перед страхувальником у іншого спеціалізованого страховика:

а) перестрахування;

б) співстрахування;

в) взаємне страхування.

2. Страховик, який передає ризик у перестрахування називається:

а) цедентом;

б) цесіонаріем;

в) ретроцедентом.

3. Головною функцією перестрахування є:

а) первинний перерозподіл ризику;

б) вторинний перерозподіл ризику;

в) власне утримання.

4.Ризик що передається називається:

а) страховим ризиком;

б) не страховим ризиком;

в) перестраховим ризиком.

5. За способом взаємообов’язків цедента і цесіонарія договори бувають:

а) факультативними;

б) облігаторними;

в) факультативно-облігаторними.

6. Приймання іноземних ризиків для покриття або продажу страхових гарантій є:

а) пасивним перестрахуванням;

б) перестрахуванням;

в) активним перестрахуванням.

7. Передача ризиків іноземним страховикам є:

а) пасивним перестрахуванням;

б) перестрахуванням;

в) активним перестрахуванням.

8. Максимальний обсяг збитків, якій перестраховик може покрити за ризиком є:

а) максимально можливий збиток;

б) місткість перестраховочного договору;

в) ліміт перестраховочного покриття.

9. Залишок страхової суми, що утворюється понад власне утримання страховика і повністю надходить у перестрахування називається:

а) цедент;

б) цесіонарій;

в) ексцедент.

10. Перелік ризиків, які підпадають під перестрахування називаються:

а) бордеро;

б) бодмерія;

в) біндер.

11. Залежно від умов розподілу ризиків між перестрахувальником та перестраховиком розрізняють:

а) пропорційне перестрахування;

б) непропорційне перестрахування;

в) ексцедентне перестрахування.

12. Страхування, при якому два та більше страховиків беруть участь визначеними частками у страхуванні одного й того самого ризику, видаючи спільні чи окремі поліси, кожний на страхову суму у своїй частці це:

а) співстрахування;

б) самострахування;

в) взаємне страхування.

13. Страхова компанія, яка передає ризик у перестрахування третьому учаснику є:

а) цедентом;

б) цесіонарієм;

в) ретроцедентом.

14. Страховик, якій приймає ризик від цедента є:

а) ретроцедентом;

б) цесіонарієм;

в) ретроцесіонарієм.

15. Метод розподілу ризику між страховиками – це:

а) перестрахування;

б) страхування;

в) співстрахування.

16. Процес передачі страхового ризику називається:

а) страхувальною цесією;

б) страхування;

в) нестрахувальною цесією.

17. Частина ризику, яку цедент залишає за собою, називається:

а) страхуванням;

б) перестрахуванням;

в) власним утриманням.

18. Найпростішим методом передачі ризику в перестрахування, який здійснюється практично за одним великим ризиком, вважається:

а) факультативний метод;

б) облігаторний метод;

в) факультативно-облігаторний метод.

19. Метод перестрахування, що зобов’язує цедента передати страховику в межах певної частки всі ризики одного характеру, взяті на страхування в тій чи іншій країні – це:

а) факультативний метод;

б) облігаторний метод;

в) факультативно-облігаторний метод.

20. Метод перестрахування, за яким цедент вільний у виборі ризику, який він хоче передати перестраховику, а також визначенні їхнього розміру – це:

а) факультативний метод;

б) облігаторний метод;

в) факультативно-облігаторний метод.

21. Перестрахування, за якого цедент передає у перестрахування заздалегідь визначені частки взятих на страхування ризиків і премій, а цесіонарій відшкодовує цеденту в тій же частці виплачені ним збитки страхувальнику – це:

а) пропорційне перестрахування;

б) непропорційне перестрахування;

в) співстрахування.

22. Перестрахування за якого відповідальність перестраховика настає тоді, коли обумовлений розмір збитку чи збитковості перевищений – це:

а) пропорційне перестрахування;

б) непропорційне перестрахування;

в) співстрахування.

23. Перестрахувальний договір, який передбачає передачу цесіонарію премії та збитків в однаковій пропорції в межах певного ліміту взяття ризиків є:

а) квотний;

б) ексцедентний;

в) квотно-ексцедентний.

24. Договір перестрахування, що ґрунтується на тому, що перестраховик бере на себе зобов’язання відповідають за полісами, які покривають суми, що перевищують ліміти власної участі страховика в покритті ризику є:

а) квотний;

б) ексцедентний;

в) квотно-ексцедентний.

25. Непропорційна форма перестрахування здійснюється на основі:

а) договорів ексцедента збитковості;

б) договорів ексцедента збитків;

в) немає правильної відповіді.

26. Покриття не окремих збитків, а збитків за всім страховим портфелем страхової компанії – це головна мета договору:

а) ексцедента збитковості;

б) ексцедента збитків;

в) немає правильної відповіді.