Які дії страхувальника при настанні страхового випадку?

а) вжити заходи щодо зменшення збитків;

б) одразу після настання страхового випадку почати відновлювальні роботи;

в) обчислити суму страхового відшкодування.

26. Пропозиція однієї сторони іншій вступити в договірні відносини це:

а) франшиза;

б) оферта;

в) пул.

27. Договір страхування набирає чинності:

а) з моменту внесення першої страхової премії;

б) з моменту підпису;

в) з моменту одержання договору.

28. Сума, яка виплачується страховиком у разі дострокового припинення дії договору страхування:

а) страхова сума;

б) страхова виплата;

в) викупна сума.

29. Франшиза буває:

а) умовна;

б) абсолютна;

в) безумовна.

30. Наявність франшизи визначається факторами:

а) природними властивостями об’єкту погіршувати його стан;

б) частими і незначними пошкодженнями об’єкту, вартість яких дорівнює або не перевищує витрат на їх освідетельствование страховиком;

в) бажанням страховика дисциплінувати страхувальника в частині виконання умов договору і недопущення малих мелких збитків.

31. Частина можливого збитку, який може бути надано майновим інтересам страхувальника і не належить відшкодуванню страховиком це:

а) контрибуція;

б) франшиза;

в) диверсифікація.

32. Умови звільнення страховика від відповідальності за збиток який не перевищує встановленої суми, але повне покриття збитку, якщо розмір збитку перевищує значення встановленої договором страхової франшизи це:

а) умовна франшиза;

б) абсолютна франшиза;

в) безумовна франшиза.

33. Застосування франшизи в безумовному порядку це франшиза:

а) умовна;

б) абсолютна;

в) безумовна.

34. Ринковими регуляторами страхового ринку є:

а) договори страхування;

б) податки;

в) біржова страхова діяльність;

г) обов’язкові збори.

35. Визначення витрат які необхідні для страхування об'єкту називається:

а) актуарними розрахунками;

б) актуарною калькуляцією;

в) тарифним керівництвом.

36. Форма, за якою здійснюється розрахунок витрат на ведення об’єкту страхування називається:

а) актуарними розрахунками;

б) актуарною калькуляцією;

в) тарифним керівництвом.

37. Ціна страхового ризику та інших витрат які необхідні для виконання обов’язків страховика перед страхувальником відповідно договору страхування - це:

а) навантаження;

б) тарифна ставка;

в) страхова сума.

38. Тарифна ставка по якій укладається договір страхування називається:

а) нетто-ставкою;

б) брутто-ставкою;

в) навантаженням.

39. Ціною страхового ризику є:

а) нетто-ставка;

б) брутто-ставка;

в) навантаження.

40. Вартість, яка покриває витрати страховика з організації і ведення страхової справи, а також має елемент прибутку - це:

а) нетто-ставкою;

б) брутто-ставкою;

в) навантаженням.

41. Страхові тарифи при добровільній формі страхування розраховуються:

а) страховиком;

б) державою;

в) страхувальником.

42. Залежно від масштабів попиту та пропозиції на страхові послуги можна виділити страхові ринки:

а) внутрішній (регіональний);

б) зовнішній;

в) міжнародний.

43. Розширення сфери діяльності страховика у різних підприємствах інших галузей, які не перебувають у прямому зв’язку зі страховою справою це:

а) інтеграція;

б) диверсифікація;

в) контрибуція.

44. Громадяни або юридичні особи, які є представниками страховика і діють в його інтересах за комісійну винагороду на підставі договору це:

а) страхові агенти;

б) страхові брокери;

в) перестрахові брокери.

45. Маркетингова політика страховика спрямована на:

а) збільшення обсягу страхових премій;

б) розробку конкурентоспроможних страхових продуктів;

в) отримання додаткового прибутку;

г) розширення страхового поля;

д) підвищення іміджу компанії.

46. Попит на страхові послуги на ринку формують:

а) самі страхові компанії;

б) природні страхові події;

в) техногенні аварії та інші катаклізми;

г) засоби масової інформації.

47. Служба маркетингу страхової компанії надає свої продукти у формі:

а) наукової праці;

б) статті в засоби масової інформації;

в) інформаційно-аналітичних та наочних матеріалів (макетів полісів, методичних розробок, рекламних матеріалів тощо);

г) проведення ділових ігор;

д) моделювання та аналіз конкретних ситуацій страховика в роботі з клієнтами.

48. Інформаційні джерела маркетингових досліджень такі:

а) мережа Інтернет;

б) статистичні звіти страховиків до державних органів влади та громадських об'єднань;

в) платіжні доручення з бухгалтерії;

г) страхові поліси;

д) доповідні записки агентів.

49. Метою реклами - є:

а) поширення позитивного іміджу страховика через засоби масової інформації;

б) отримання додаткового прибутку;

в) всебічно сприяти укладанню нових і поновленню чинних догово­рів страхування;

г) підняття активності страхувальників;

д) розширення страхового поля.

50. Асоціативна реклама формує у потенційного споживача:

а) бажання страхуватись;

б) емоції та почуття щодо її змісту;

в) переконання придбати страховий поліс;

г) потребу придбати той чи інший страховий продукт;

д) аргументи звернутися до певної страхової компанії.