Майнове страхування

1. Об’єктом майнового страхування є майнові інтереси, пов’язані з:

а) володінням майна;

б) користуванням майна;

в) розпорядженням майна.

2. Предметом майнового страхування є:

а) ризик втрати (знищення);

б) нестача або пошкодження певного майна;

в) ризик збитків у підприємницькій діяльності.

3. До специфічних ознак майнового страхування відносяться:

а) об’єкт страхування має вартісну оцінку;

б) страхуванню підлягає конкретна власність;

в) страхова сума не може перевищувати дійсної вартості майна на момент укладання договору;

г) наявність факту пошкодження, крадіжки, знищення.

4. Договори майнового страхування за видами укладення поділяються на:

а) основний;

б) первинний;

в) додатковий.

5. Основою для визначення страхової суми є:

а) будь-яка вартість;

б) первісна вартість;

в) дійсна вартість.

6. Поновлений договір страхування будівель набирає чинності:

а) з моменту внесення страхового платежу;

б) з наступного дня після укладання нового (поновленого) договору;

в) після закінчення дії попереднього договору.

7. У зв’язку з прибудовою страхувальником нових будівель укладається:

а) новий договір страхування;

б) додатковий договір страхування;

в) укладений договір страхування залишається без змін.

8. Уразі страхування будівель пільги надаються:

а) всім страхувальникам;

б) постійним страхувальникам;

в) малозабезпеченим страхувальникам.

9. За договором страхування домашнього майна можна застрахувати:

а) персональний комп'ютер;

б) кімнатні рослини;

в) запасні частини до автотранспортного засобу.

10. Договір страхування можна укласти на домашнє майно, яке розташовано:

а) у будь-якій будівлі;

б) у квартирі;

в) поряд зі страхувальником, який перебуває на відпочинку в Іспанії.

11. Фактор, який не впливає на розмір тарифних ставок у разі стра­хування домашнього майна є:

а) вік власника майна;

б) обсяг відповідальності страховика;

в) строк страхування.

12. Обов’язковому страхуванню підлягають такі тварини:

а) племінні тварини;

б) зоопаркові тварини віком від 1 року;

в) циркові тварини віком від 1 року.

13. Галузь страхування, предметом якого є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов’язані з володінням, користуванням і розпорядженням майном це:

а) майнове страхування;

б) особисте страхування;

в) страхування відповідальності.

14. До майна відносять:

а) цінні папери;

б) будівлі;

в) транспортні засоби.

15. До страхування майнових ризиків фізичних осіб відносяться:

а) предмети домашнього вжитку;

б) тварини;

в) підприємницькі ризики.

16. До страхування майнових ризиків юридичних осіб відносяться:

а) будівлі, споруди;

б) фінансово-кредитні ризики;

в) предмети домашнього вжитку.

17. Майнове страхування поділяють на:

а) страхування відповідальності фізичних осіб;

б) страхування майнових інтересів фізичних осіб;

в) страхування майнових інтересів юридичних осіб.

18. Класичними принципами майнового страхування є:

а) наявність страхового майнового інтересу в страхувальника;

б) надання повної та достовірної інформації страхувальником щодо майна, що підлягає страхуванню;

в) відшкодування збитків у розмірі, що не перевищує страхової суми;

г) перехід до страховика права страхувальника на відшкодування збитків, спричинених винним у настанні страхового випадку.

19. Об’єкти, з приводу яких виникають страхові майнові інтереси громадян, поділяють на такі групи:

а) будинки, дачі, квартири, господарські приміщення;

б) домашнє майно;

в) унікальне майно.

20. Інтерес, що пов’язується виключно зі збереженням майна та мінімізацією збитків від його пошкодження чи втрати – це:

а) страховий майновий інтерес;

б) майновий інтерес;

в) особистий інтерес.

21. До обов’язкового майнового страхування відноситься:

а) страхування тварин на випадок загибелі, знищення, вимушеного забою, від хвороб, стихійних лих та нещасних випадків;

б) страхування врожаю сільськогосподарських культур і багаторічних насаджень державними сільськогосподарськими підприємствами;

в) страхування майна, що належить громадянам.

22. До добровільного майнового страхування відноситься:

а) страхування врожаю сільськогосподарських культур і багаторічних насаджень державними сільськогосподарськими підприємствами;

б) страхування майна, що належить громадянам;

в) страхування майна сільськогосподарських підприємств і фермерів.

23. У практиці страхового бізнесу застосовують наступні системи страхування:

а) страхування за пропорційною відповідальністю;

б) відповідальність за першим ризиком;

в) граничної відповідальності.

24. Страхування за системою пропорційної відповідальності означає:

а) виплату страхового відшкодування у розмірі збитку, але в межах страхової суми;

б) відшкодування збитків страховиком у визначених межах;

в) неповне, часткове страхування об’єкта.

25. Страхування за системою першого ризику передбачає:

а) виплату страхового відшкодування у розмірі збитку, але в межах страхової суми;

б) відшкодування збитків страховиком у визначених межах;

в) неповне, часткове страхування об’єкта.

26. Система страхування за граничною відповідальністю передбачає:

а) виплату страхового відшкодування у розмірі збитку, але в межах страхової суми;

б) відшкодування збитків страховиком у визначених межах;

в) неповне, часткове страхування об’єкта.