Початок книгодрукування в Києві

У другому десятилітті XVII ст. Київ знову зайняв провідну роль у культурному житті України. Саме в цей час було засновано Київське братство і школу при ньому, почала діяти Києво-Печерська друкарня. Активізація київського культурно-освітнього осередку пояснюється низкою причин. Як відомо, середня Наддніпрянщина стала головною базою козацьких повстань кінця XVI — першої половини XVII ст. Незважаючи на їхню поразку, ці виступи якоюсь мірою стримували наступ магнатів, протидіяли посиленню національно-релігійного гніту. Вплив польської державної влади і католицької церкви в Києві був слабшим, ніж у містах Західної України та Вільнюсі. Києво-Печерська лавра, що віддавна зберігала роль важливого релігійного центру, користувалася серед православних значним авторитетом далеко за межами України. У "місті київському" ("містом" в юридичному розумінні тоді був сучасний Поділ) розвивалися торгівля і ремесло, що створювало умови для економічної та політичної активності його мешканців. Дуже зросли в Києві впливи реєстрового козацтва, особливо козацької старшини. Саме в таких умовах давня княжа столиця знову ставала головним центром суспільно-політичного і культурного руху.

Характерно, що активізація суспільно-політичного руху супроводжувалась й пожвавленням культурного життя. Майже одночасно — бл.1615 р. — у Києві засновано братство, братську школу та лаврську друкарню.

На сьогоднішній день існуть гіпотези щодо заснування Києво-печерської лаври. Перша, пов’язана, з перевезенням до Києва після смерті князя Костянтина Острозького заснованої їм 1576 року Острозької друкарні.

Деякі дослідники схиляються до думки що її було створено 1609 року-після смерті князя. Інші вважають що друкарню було створено у 1531 році, і повзають її з іменем батька князя Костянтина Острозького-Костянтина Івановича Острозького, який до речі похований на території лаври. Він тривалий час давав жерви для лаври, том і похований у лівому куті північо-західному куті Успенського собору.

Переконливе документальне свідчення про заснування Києво-печерської друкарні відноситься до 1615 року. Саме тоді настоятель Києво-печерської лаври Єлисей Плетенецький купив і перевіз до Києва із галицького села Стрятин все обладнання тамтешньої друкарні.

Саме Єлисей Плетенецький мужньо відстоював під час Берестецького собору 1596 року право українського православ’я на самостійність. Тоді, звернули на нього увагу київські ієрархи і незабаром у 1599 році запросили до Києва на високу посаду настоятеля Києво-печерського монастиря. Плетенецький був енергійним адміністратором і за час свого управління лаврою (1599-1624) привів її до блискучого стану.

Новий архімандрит лаври як ніхто розумів силу і значення друкованого слова. Тому в числі перших завдань поставив перед собою будівництво на території лаври друкарні.

Таким чином перевезена за ініціативою Єлисея Плетенецького до Києва 1615 року Стрятинська друкарня поклала початок не лише Києво-печерській друкарні, а й в цілому київському друкарству.