Народження скаутінгу

У 1901 році Бейден-Пауел повернувся до Англії як герой і був засипаний різноманітними почестями. Його особиста популярність зробила популярною і його підручник військової розвідки. Це стало для Бі-Пі серйозним поштовхом. Він зрозумів, що йому трапилася нагода допомогти юнакам його батьківщини вирости мужніми і загартованими духовно і фізично. Він узявся за працю, зібрав собі особливу книгозбірню і багато читав про виховання юнаків у всі часи – від часів Давньої Греції і Спарти, виховання у старій Британії, Індії і до сучасних на той час виховних систем.

Ідею скаутінгу Бі-ПІ розвивав доволі обрережно, адже він хотів упевнитися в тому, що вона є життєздатною. Тому літом 1907 року організував групу із 20 хлопців і організував на острові Броунсі, що знаходиться в каналі Ла-Манш, перший скаутський табір. Цей табір мав великий успіх.

"Скаутинг для хлопців"

Після цього у 1908 році Бі-Пі видав у шести двотижневих частинах перший підручник скаутінгу “Скаутинг для хлопців” (“Scouting for boys”), оформлений власними ілюстраціями. Напевне, Бі-Пі навіть тоді і не мріяв про те, що ця книжка дасть початок найбільшому світовому руху молоді і читатимуть її десятки мільйонів юнаків сотнями мов у всіх куточках світу (вже незабаром вона була перекладена 35 мовами). Ледве “Пластування для хлопців” почало з’являтися у вітринах книгарень і журнальних станків, як скаутські гуртки почали масово ширитися в Англії і багатьох інших країнах світу.