Хід виконання роботи. Схему приладу для дослідження кінетики реакції розкладу пероксиду водню за наявності каталізатора КI 2Н2О2 2Н2О + О2 (9.10)

Схему приладу для дослідження кінетики реакції розкладу пероксиду водню за наявності каталізатора КI

2 Н 2 О 2 2 Н 2 О + О 2

(9.10)

зображено на рис. 9. У двоколінну пробірку 1 наливають мірними циліндрами зазначені викладачем об’єми (від 2,5 до 4 мл) розчинів пероксиду водню та каталізатора КI і занурюють її у термостат 2. Зрівняльну лійку 3 встановлюють так, щоб рівень води у газовій бюретці 4 був на 2 - 3 см вище за умовний „0”. Щільно закривають пробірку пробкою, через яку пропущена з’єднана з газовою бюреткою трубка. Нахиляючи пробірку, змішують розчини Н ₂ О ₂та КI так, щоб їх суміш опинилася повністю в одному з колін пробірки. Через деякий час, коли розчин стане насиченим киснем, що утворюється внаслідок реакції, газ почне інтенсивно виділятися з розчину і рівень води в бюретці знижуватиметься. При проведенні досліду необхідно, щоб рівень води в газовій бюретці 4 та лійці 3 був весь час однаковим. Це забезпечує сталість тиску газу в бюретці впродовж усього досліду. Тому лійку 3 потрібно поступово опускати вниз під час виділення газу. Відлік часу за секундоміром починають у момент, коли рівень води у бюретці 4 досягне „0”. При виділенні кожних 3 см ³ газу записують час, що минув від початку реакції, та сумарний об’єм кисню, який утворився. Дослід проводять до припинення виділення газу. Визначають максимальний об’єм кисню .

Результати експерименту записують у таблицю 9.1.

Таблиця 9.1 – Залежність об’єму кисню, що виділився в результаті реакції, від часу; константи швидкості реакції

№ виміру	Об’єм газу V, мл	Час з початку реакції τ, с		k, с-1
...	...			kсер. =