Бібліографічний опис електронних ресурсів

У сучасному інформаційному суспільстві при проведенні наукових досліджень, написанні навчальних матеріалів все активніше використовуються різноманітні електронні ресурси. На жаль, аналіз списків використаної літератури до наукових статей, навчальних посібників для вишів засвідчує значну кількість розбіжностей у бібліографічних описах електронних джерел, що заважає ідентифікувати документ та інформувати про його зміст.

Методика бібліографічного опису електронних документів повинна також відповідати ДСТУ ГОСТ 7.1:2006. Для складання такого бібліографічного опису інформацію беруть з певних елементів вихідних відомостей: про назву, відповідальність, перевидання, місце та рік видання – із внутрішніх (титульний екран, основне меню, відомості про програму, головна сторінка сайту, порталу) або зовнішніх (етикетка чи маркування на фізичному носії, технічна документація, інший супровідний матеріал або контейнер, коробка, конверт, папка) джерел. Зазначені джерела називають приписаними джерелами інформації. Відомості, взяті не з приписаних джерел, беруть у квадратні дужки.

У рамках цього стандарту загальна схема бібліографічного опису електронних ресурсів локального доступу є такою:

C

Основна назва [Загальне позначення матеріалу]: відомості, що відносяться до назви / Відомості про авторство чи відповідальність; відомості про інших осіб чи установи, які несуть інтелектуальну відповідальність. – Відомості про видання. – Вид ресурсу. – Місце видання: Назва видавництва, ім’я виробника, дата видання (Місце виготовлення: Ім’я виробника, дата виготовлення). – Специфічне позначення матеріалу та кількість фізичних одиниць. – Системні вимоги. – Інформація про джерело основної назви.

Загальна схема бібліографічного опису електронних ресурсів віддаленого доступу має відмінності, що обумовлюється специфікою їх розміщення:

C	Основна назва [Загальне позначення матеріалу]: відомості, що відносяться до назви / Відомості про авторство чи відповідальність. – Відомості про видання. – Вид ресурсу. – Місце видання, дата видання. – Режим доступу. – Інформація про джерело основної назви.

Розглянемо загальні вимоги до окремих елементів бібліографічного опису електронних ресурсів.

Для складання бібліографічного опису електронного ресурсу інформацію беруть з певних елементів вихідних відомостей: внутрішніх (титульний екран, основне меню, відомості про програму, головна сторінка сайта, порталу) або зовнішніх (етикетка чи маркування на фізичному носії, технічна документація, інший супровідний матеріал або контейнер, коробка, конверт, папка) джерел. Зазначені джерела називають приписаними джерелами інформації. Відомості, взяті не з приписаних джерел, беруть у квадратні дужки.

Відомості для складання основної назви беруть з приписаного джерела інформації. Загальне позначення матеріалу – це факультативний елемент, який наводять лише для інформаційних масивів, що вміщують відомості про документи різних видів. Тому, якщо при проведенні наукового дослідження використовувалися друковані видання й електронні ресурси, то у бібліографічному описі електронних ресурсів треба обов'язково подавати загальне позначення матеріалу [Електронний ресурс].

Відомості, що належать до назви, містять інформацію, яка розкриває і пояснює основну назву. Хоча цей елемент є факультативним, його варто зазначати, оскільки він важливий для правильної ідентифікації електронного ресурсу.

Відомості про відповідальність інформують про осіб та організації, відповідальні за інтелектуальний зміст документа, вміщеного в об'єкті опису. Ці відомості беруть з етикетки фізичного носія ресурсів локального доступу або головної сторінки ресурсів віддаленого доступу.

Вид ресурсу визначається видом уміщеної в ньому інформації, призначеної для сприйняття людиною. Виділяють такі види: електрон. дані; електрон. прогр.; електрон. дані і прогр. Відомості про вид ресурсу беруть з приписаних джерел або формулюють самостійно на основі його аналізу та подають без квадратних дужок.

У виді ресурсу можна наводити інформацію про конкретний вид електронних даних чи програм, наприклад: електрон. текст. дані; електрон. граф. дані; електрон. журн.; електрон. картогр. дані; електрон. прикладна прогр.; електрон. пошукова прогр. тощо.

Слово «електронні» в інформації про вид ресурсу дозволяється опускати, якщо в описі є загальне позначення матеріалу — «Електронний ресурс».

C	Національна бібліотека України імені В. І. Верандського [Електронний ресурс]: [сайт] / Національна бібліотека України імені В. І. Верандського. – Електрон. текст. і граф. дані. – К., 2007. – Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/ (дата звернення: 19.12.2009). – Заголовок з екрану.

або

C	Національна бібліотека України імені В. І. Верандського [Електронний ресурс]: [сайт] / Національна бібліотека України імені В. І. Верандського. – Текст. і граф. дані. – К., 2007. – Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/ (дата звернення: 19.12.2009). – Заголовок з екрану.

У примітці про режим доступу (для ресурсів віддаленого доступу) після слів «Режим доступу» ставиться двокрапка та зазначається адреса (URL) електронного ресурсу. Після адреси сайту рекомендується подавати дату звернення до документа, так як ці відомості дуже важливі, адже Інтернет характеризується мінливістю. Документ може бути видалений чи перенесений, через що кожен користувач регулярно стикається з таким поняттям, як «мертве посилання».

Дату звернення можна подавати у дужках після адреси електронного ресурсу (зі словами «дата звернення» чи без них), наприклад:

C	Николаевская область [Электронный ресурс]: электронная историческая энциклопедия / идея В. Щукин, А. Павлюк. – Текст и граф. данные. – Николаев, 2010. – Режим доступа: http://history.mk.ua (дата обращения 20.10.12). – Заголовок з екрану.

або

C	Николаевская область [Электронный ресурс]: электронная историческая энциклопедия / идея В. Щукин, А. Павлюк. – Текст и граф. данные. – Николаев, 2010. – Режим доступа: http://history.mk.ua (20.10.12). – Заголовок з екрану.

На окрему увагу заслуговує аналітичний опис електронних ресурсів, адже у практичній науковій діяльності дуже часто виникає потреба бібліографічного опису частини електронного ресурсу (статті з інформаційного порталу, електронного журналу, сторінки сайту тощо), для ідентифікації та пошуку якої потрібні відомості про електронний ресурс, де вона розміщена. Аналітичний бібліографічний опис електронного ресурсу має дві частини, розділені // (двома скісними рисками):

1) опис частини електронного ресурсу;

2) опис електронного ресурсу, де розміщено частину (ідентифікувального документа).

C

Власов В. Г. Європейський досвід державного управління міжнародними зв’язками регіонів: політико-правовий аспект [Електронний ресурс] / В. Г. Власов // Державне управління та місцеве самоврядування: збірник наукових праць. – Дніпропетровськ. – Вип. 4 (11). – 2011. – Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/Dums/2011_4/ (26.11.12). – Заголовок з екрану.

Загальне позначення матеріалу дозволяється не наводити у відомостях про ідентифікувальний електронний документ. Його потрібно вказувати лише у випадках, коли воно відрізняється від загального позначення матеріалу частини електронного ресурсу.