Припуск під протягування

Припуск під протягування встановлюють на діаметр по довідкових таблицях або емпіричних формулах.

Припуск на круглі зубці А (на діаметр), коли отвір заздалегідь оброблений свердлом або зенкером, визначають по формулі [6, 5]:

, (2.1)

де d – номінальний внутрішній діаметр шліцьового отвору, мм;

L – довжина отвору, мм.

У розмір припуску включається допуск на виготовлення отвору.

Припуск під протягування слід округляти так, щоб отвір під протягування можливо бути одержати стандартним інструментом. Отвір під протягування D_o визначають

D_o= d_max – А (2.2)

де d_max – верхній граничний розмір внутрішнього діаметру шліцьового

отвору.

Припуск на шліцьові зубці А_ш (на діаметр) встановлюють залежно від їх розташування [4]:

а) шліцьові зубці після круглих перед фасочними (рис. 2.1а)

A_ш=D_max - d_min, (2.3)

де D_max – верхній граничний зовнішній діаметр шліцьового отвору;

d_min – нижній граничний розмір внутрішнього діаметру шліцьового

отвору;

б) шліцьові зубці перед круглими і фасочними (рис. 2.1б)

A_ш=D_max – D_o; (2.4)

в) шліцьові зубці після фасочних (мал. 2.1 в)

A_ш=D_max - d_ф+ 0,1, (2.5)

де [1] - діаметр вершин по фаскам;

b– ширина западин шліцьового отвору;

f – величина фаски;

.

Припуск на фасочні зубці А_ф (на діаметр) встановлюють так само, як і у попередньому випадку [4]:

а) фасочні зубці після круглих і шліцьових

А_ф = d_ф – d_min + 0,5; (2.6)

б) фасочні зубці після круглих перед шліцьовими

А_ф = d_ф – d_min + 0,1; (2.7)

в) фасочні зубці перед круглими і шліцьовими

А_ф = d_ф – D_o + 0,1. (2.8)

D, d – номінальний зовнішній та внутрішній діаметри шліцьового

отвору; в – номінальна ширина шліцьового пазу; f – фаска

Рисунок 2.1- Послідовність зрізання припуску