Основні поняття екологічної безпеки

Екологічна безпека – це такий стан НПС, за якого забезпечується попередження погіршення екологічної ситуації та виникнення небезпеки для здоров’я людей. Гарантом екологічної безпеки населення є комплекс взаємопов’язаних політичних, економічних, технічних, організаційних, державно-правових та інших заходів.

Рис.1. Сучасна структура прикладної екології: 1–18 – варіанти завдань

Недотримання природоохоронних заходів та нераціональне використання ресурсів призводять до появи небажаних екологічних наслідків різного масштабу, які несуть згубний характер для всього живого. Залежно від масштабу порушень та їх наслідків, фахівці виділяють такі категорії несприятливих екологічних ситуацій: екологічна небезпека, екологічна катастрофа, екологічна криза. Два перших рівні є регіональними.

Екологічна небезпека – стан НПС, за якого з’являються ознаки несприятливих змін, що ставлять під загрозу здоров’я людини, стан природних об’єктів та господарську діяльність.

Екологічна криза – глибоке порушення природної динамічної рівноваги та напружений стан взаємин між людиною і природою, що зумовлене невідповідністю виробничих сил та виробничих відносин в людському суспільстві і ресурсних можливостей біосфери. Це масштабні просторові й глибокі порушення екологічної рівноваги, що призводять чи можуть призвести екосистеми до вкрай критичного стану, до можливої загибелі.

Екологічна катастрофа – це ланцюг подій, які відбуваються надто швидко та призводять до важких захворювань або незворотних процесів деградації природи та її забруднення, що робить неможливим ведення господарства й призводить до реальної загрози захворювань або смерті людей, мутагенних і канцерогенних ефектів; в результаті якої гине велика кількість живих організмів і це призводить до економічних збитків.

Негативний вплив галузей економіки на навколишнє природне середовище відбувається на усіх етапах природокористування – первинне використання природних ресурсів, матеріальне виробництво і споживання продуктів виробництва (рис. 1.2). Нині перед людством постали такі екологічні проблеми, що потребують прийняття термінових заходів:

- забруднення НПС відходами промислового та сільського виробництва (високовідходними є сільське господарство та промисловість);

- широкомасштабне споживання ресурсів та матеріалів;

- зростання кількості відходів. У середньому у промисловості тільки 1,0–1,5 % споживаних ресурсів включаються в кінцевий корисний продукт, решта – це відходи, що забруднюють природне середовище. Загальний їхній об’єм в світі оцінюється в 600 млн т на рік;

- потепління клімату та викликане цим підняття рівня Світового океану;

- кислотні опади;

- опустелювання великих територій;

- швидкі темпи зниження біологічного різноманіття, вирубка лісів та втрата цілих екосистем.

Рис. 2. Схема ранжування деструктивного впливу галузей економіки