Загальні положення. Роздавальний матеріал

Роздавальний матеріал

Призначення склад та порядок розташування на місцевості наземних елементів розвідувально-ударних комплексів

Загальні положення

Під високоточною зброєю розуміють системи озброєння, боєприпаси, що спроможні уражати будь-які, у тому числі і цілі невеликого розміру, з ймовірністю не менше 0,5 в будь-яку пору року, при будь-яких погодних умовах і в будь-яких умовах бойової обстановки. Це забезпечується застосуванням керованих і самонавідних боєприпасів. В силу перерахованого положення, високоточна зброя розробляється не як самостійний вид озброєння, а головним чином, як складовий елемент розвідувальних ударних комплексів і автономних систем озброєння. Необхідною умовою створення таких комплексів і систем є забезпечення їх такими засобами розвідки, що з великим ступенем ймовірності і високою точністю забезпечать виявлення об'єктів противника на всю дальність дії засобів керованих і самонавідних боєприпасів.

Виходячи з цього ВТЗ являє собою комплекс функціонально - пов'язаних елементів:

- засоби розвідки, цілевказівки і наведення на ціль засобів знищення;

- високоточних засобів поразки.

Автоматизована підсистема керування є також необхідним елементом ВТЗ. Вона повинна в масштабі реального часу опрацьовувати отримані дані про об'єкти противника, виробляти команди для механізмів наведення, виробляти команди для коректування траєкторії польоту засобів доставки вражаючих елементів для виведення їх у район цілей із необхідною для цього точністю.

Аналіз тактико-технічних характеристик засобів вогневої поразки дозволяє в даний час до ВТЗ віднести: протитанкові ракетні комплекси (ПТРК), системи польової артилерії, що застосовують снаряди типу "Копперхет" і "Садарм", оперативно-тактичні ракети з касетними головними частинами, зенітно-ракетні комплекси, керована зброя авіації, а також системи розвідки, керування і наведення, які забезпечують поразку цілей з першого пострілу на граничній дальності з ймовірністю, що перевищує 0,5.

Найближчим часом всю польову артилерію АК США калібру 120 мм. і вище можна розглядати як ВТЗ. Це пов'язано з тим, що в США проводяться випробування мін та снарядів з головками самонаведення. Такі ж боєприпаси розробляються і для реактивних систем залпового вогню (РСЗВ).

Для поразки танків і інших об'єктів противника, що знаходяться поза досяжністю вогню засобів прямої наводки і польової артилерії, що застосовують керовані і самонавідні боєприпаси, також використовуються тактичні й оперативно-тактичні ракети. В головній частині цих ракет встановлені головки самонаведення.

Ракети з керованими (що коректуються на траєкторії) головними частинами, оснащеними самонавідними боєприпасами, розробляються в якості складової частини розвідувально - ударних комплексів з'єднань і об'єднань.

Прийняті на озброєння перспективні типи ВТЗ відрізняються не тільки по типу, складу систем розвідки і наведення, але і по призначенню і характеристикам засобів доставки ВТЗ.

У теперішній час напрямок розвитку ВТЗ і засобів, що її забезпечують, визначається положеннями концепцій "повітряно-наземна операція" і "боротьба з іншими ешелонами", прийнятими в США і НАТО. До середини 70-х років зразки ВТЗ створювалися для поразки малих окремих цілей. У наступному зверталася увага на створення зброї для поразки групових цілей, зосереджених на значних площах.

Ідеальної зброї ще ніхто не придумав тому ВТЗ, як і інша зброя має свої позитивні і негативні сторони. Розглянемо іх нижче.

Перевагами ВТЗ є:

висока ефективність, що досягається при його масовому застосуванні, порівняно із ефективністю ядерної зброї малої потужності;

велика точність наведення, відсутність радіоактивного зараження місцевості, що дозволяє вести вогонь по цілям, розташованим на малій відстані від лінії зіткнення без ризику випадкової поразки своїх військ;

можливість обходитися без пристрілювання, що підвищує раптовість нанесення вогневих ударів;

значне скорочення сил і засобів доставки.

До мінусів ВТЗ можна віднести:

високу вартість розробки і виробництва;

значне зниження ефективності в умовах обмеженої видимості;

уразливість ВТЗ від засобів РЕБ, обумовлену наявністю великою кількістю радіоелектронних зв'язків.

Розробка різноманітних зразків зброї точного наведення і оснащення існуючими видами високоточних боєприпасів систем озброєння і бойової техніки новими, збільшує ії бойову ефективність. Це дає можливість прицільними ударами з перших пусків (пострілів) на великих відстанях і в масовому масштабі уражати бойову техніку і живу силу у найкоротший термін виводити з ладу окремі угруповання військ і змінювати співвідношення сил на обраних напрямках на свою користь.

До основних вимог, що подаються до ВТЗ ставляться:

спроможність надійного знищення нерухомих і рухомих цілей у широкому діапазоні відстаней і швидкостей;

поразка конкретних цілей або цілей визначеного типу;

зниження вразливості розрахунків завдяки можливості застосування такої зброї із зон, поза досяжністю засобів поразки противника.

Виконання перерахованих вище вимог передбачає наявність і розробку:

систем розвідки і цілевказівок, що забезпечують виявлення і визначення цілей;

систем зброї спроможних уразити задані цілі;

боєприпасів, спроможних забезпечити знищення відповідних цілей.

Можливості по ефективній поразці цілей відповідно до концепцій обмежується деякими чинниками:

можливість одержання й опрацювання інформації про цілі;

можливою поразкою окремих цілей ракетою за один пуск;

можливостями систем наведення /керування/ боєприпасів на цілі;

можливостями виконання завдань у складних умовах, при сильній протидії противника.

До цього часу розроблені високоточні боєприпаси: самонавідні на кінцевій ділянці траєкторії снаряди і міни, що уражають ціль при прямому влученні; касетні снаряди; снаряди із самонавідними бойовими елементами (СБЕ); снаряди з корекцією параметрів напрямку на всій траєкторії. СБЕ, для різноманітної ВТЗ, можна об'єднати в дві групи:

бойові елементи точного наведення (БЕТН), що завдають поразки цілі, попадаючи в її уразливу частину;

бойові елементи точного прицілювання (БЕТП), що уражають цілі з різноманітної відстані ядром або важкими осколками, що комплектуються кумулятивним зарядом.

Система тактичної розвідки і цілевказання ″SOTAS″ мд, бртд США.

Ця система служить для розвідки і передачі командуванню даних про наземні і низьколетящі повітряні цілі в реальному масштабі часу. Принцип дії: спеціальна РЛС, яка встановлена на вертольоті, позволяє вести розвідку в тилу бойових порядків противника при находженні вертольота на своїй території. Отримані розвідувальні дані передаються на наземні пункти управління артилерії, армійської авіації, підрозділів і частин дивізії. Крім того, система може працювати разом з автоматизованою системою управління вогнем польової артилерії ″ТАКФАЙР″ а також з розвідувально-вогневим комплексом типу ″АССОЛТ БРЕЙКЕР″. У склад системи входить: вертольот для ведення цілодобової розвідки, 6 пунктів обробки даних, засоби для визначення поточних координат вертольота (є на кожному КП бригади, дивізії, в штабі артилерії).

Можливості системи по веденню розвідки і визначенню координат об’єктів складають 80 км у глибину розташування противника.

РОЗВІДУВАЛЬНО-УДАРНИЙ КОМПЛЕКС "ДЖИСАК"

Призначений для розвідки і ураження керованою зброєю танкових і механізованих військ противника.

До складу комплексу входять:

- літак розвідки і наведення (С-18, ТР-1А, ОВ-1Д) в бортовою РЛС бокового огляду, ЕОМ, апаратурою те л е кодового зв'явку і передачі даних;

- мобільний наземняй центр управління,який має ЕОМ, апаратуру прийому, обробки розвідувальної інформації і радіокомандиого наведення зброї;

- керовану зброєю і засоби ураження (ракети в бойовою частиною касетного типу, літаки ударної авіації, тактичні крилаті ракети).

В якості основних засобів ураження в комплексі використовуються ракети • АТАКМС (наземного, а в перспективі і повітряного базування), які мають касетну бойову частину, споряджену протитанковими боєприпасами, що розсіюються над груповою ціллю після відстрілу.

Існує 2 типи таких боєприпасів: мініракета ТО8М в інфрачервоною головкою самонаведення і малогабаритна бомба "Скіт" аінфрачервоним датчиком. Касетна бойова частина ракети може бути споряджена 14 боєприпасами ТСЗМ чи 24 боєприпасами "Скіт". закладеними в 24 контейнера.

МОЖЛИВОСТІ КОМПЛЕКСУ

Зона дії:

- по дальності - 250 км;

- сектор - 90 град;

- ширина смуги розвідки - 40-200 км. Час огляду зови - 7,5-80 сек.

Найбільша площа групової цілі - 2,8 х 2,8 км.

Швидкість руху цілей - 4,5-160 км/год.

Точність визначення координат

- до 80 км - 80 м;

- більш як 80 км - 150 м.

Кількість груп цілей, які супроводжуються одночасно -в.

Дальність ураження:

- УР " Атамакс " зКВЧ- 70-160 км;

- РСЗВ"МІ,Н8" - 40 км.

Кількість УР, які наводяться одночасно - 2.

Точність наведення - 50 м.

Кількість бойових елементів у КВЧ " Атамакс " ("Скіт" або "ТС8М") - 14 - 24.

Площа розсіювання елементів КВЧ:

- при коловому розсіюванні - 270-370 м;

- при еліптичному розсіюванні - 470-900 / 100-160 м. Максимальна кількість цілей, які уражаються 1 ракетою - 10.

Висота польоту літака-розвіднякд - до 10 км.

Віддаленість зони чергування літака-розвідника від переднього краю - 50-80 км.

ПОРЯДОК РОБОТИ КОМПЛЕКСУ

Літак розвідки і наведення з бортовою РЛС патрулює у встановленій еоні бойового чергування вад своєю територією, здійснюючи розвідку призначеної ділянки місцевості, Дані радіолокаційного спостереження після попередньої обробки передаються на наземний центр управління, що розташований на відстані до 5 км від командних пунктів групи армій (польової армії) чи армійського корпусу. В НЦУ ці дані класифікуються, аналізуються, оцінюються по значимості, визначаються координати обраних для знищення цілей, вибираються засоби ураження і відпрацьовуються команди для їх наведення. Після запуску засобів ураження бортова РЛС супроводжує ціль і засоби ураження, що на неї наводяться. Комплекс може одночасно здійснювати не більше двох наведень. По радіокомандам бортового обчислювального пристрою проводиться корекція траєкторії польоту засобів ураження і вивід їх в точку відстрілу боєприпасів (при використанні КР а КБЧ) чи в точку пуску КР з ударного літака. В подальшому наведення боєприпасів на ціль здійснюється самостійно з допомогою ГСН.

В залежності від конфігурації наземної цілі (танки на марші, танки в бойовому порядку) обчислювальний комплекс НЦУ визначає найвигіднійшу траєкторію польоту КР з КВЧ, тип боєприпасів і спосіб розсіювання боєприпасів в точці відстрілу.

У теперішній час в ЗС СІНА (в перспективі і в інших державах НАТО) розгортається варіант РУК «Джисак» командуючого групою армій (польової армії), який призначений для дальньої радіолокаційної розвідки, виявлення і знищення найбільш важливих цілей у складі других ешелонів і резервів фронтових і армійських об'єднань. Він складається з повітряного центру радіолокаційного виявлення і наведення на базі літака С- 18 (Е-8 А) і спеціально призначених пускових установок РСЗВ МЬКЗ а керованими ракетами «Атамакс. В перспективі планується розгортання керованих ракет повітряного базування «Джисак».

Особливість цього варіанту - засоби радіолокаційного виявлення і центр управління в повному складі розташовані на одному носії.

Два інших варіанти РУК передбачається мати в ланках АК і дивізії.

Військова розвідувальна система ″АРГУС″

Вона служить для розвідки, спостереження за полем бою і цілевказівок в інтересах дивізії ФРГ вдень і вночі в любих умовах. Основним елементом являється прив’язана безпілотна платформа ДО-34 ″КІБІЦ″з несущим гвинтом. В якості розвідувального обладнання на платформі розташована вдосконалена РЛС розвідки наземних цілей ″Орфей-2″. У склад розвідувальної системи ″АРГУС″ крім платформи ДО-34 ″КІБІЦ″ входить наземне обладнання, яке включає: основний 7-тонний автомобіль підвищеної проходимості із станцією управління, безпілотною платформою і апаратурою обробки розвідувальних даних; додатковий автомобіль, який перевозить пальне для роботи двигуна платформи і агрегати електроживлення.

ТТХ розвідувальної системи ″АРГУС″:

- Вага безпілотної платформи ДО- 34 ″КІБІЦ″…….420 кг.

- Максимальна дальність дії бортової РЛС ″Орфей″..при висоті зависання платформи 300 метрів …. 70 км.

- Час безперервної роботи……………………………24 години.