Основні принципи організації освіти в Україні

Доступність для кожного громадянина всіх форм і типів послуг, які надає держава;

рівність умов кожної людини для повної реалізації її здібностей, таланту і всебічного розвитку;

гуманізація та демократизація;

пріоритетність загальнолюдських духовних цінностей над політичними і класовими інтересами;

органічний зв'язок з національною історією, культурою, традиціями;

незалежність державної системи освіти від політичних партій, інших громадських і релігійних організацій;

науковий і світський характер освіти в державних навчально-виховних закладах;

інтеграція з наукою і виробництвом, взаємозв'язок з освітою інших країн;

гнучкість і прогнозованість системи освіти;

єдність і наступність системи освіти;

безперервність і різноманітність системи освіти;

відповідність освіти світовому рівню;

поєднання державного управління і громадського самоврядування в системі освіти.

1. Загальна характеристика логіки і методів науково-педагогічного дослідження.

Педагогіка як наука може розвиватися лише за умови поповнення новими фактами, здобутими у процесі наукових досліджень.

Наукові дослідження є особливою формою процесу пізнання. Це систематичне цілеспрямоване вивчення об'єктів, у якому використовують засоби та методи науки і яке завершується формулюванням знання про досліджувані об'єкти. У педагогіці дослідження поділяють на фундаментальні та прикладні.

Фундаментальні дослідження мають на меті розкрити загальну суть педагогічних явищ, дати наукове обґрунтування педагогічної діяльності.

Прикладні дослідження, враховуючи фундаментальні знання, дають відповіді на питання, що безпосередньо пов'язані з практикою.

Національною доктриною розвитку освіти в Україні окреслено завдання випереджувальної інноваційної розбудови національної системи освіти і науки як основи розвитку особистості, суспільства, нації і держави. На виконання цих завдань Академією педагогічних наук України розроблено «Основні напрями досліджень з педагогічних і психологічних наук в Україні», в яких окреслено актуальні проблеми педагогіки і психології, що вимагають дослідження.

Так, нагальною є потреба здійснення досліджень з методології, філософії освіти, які дадуть змогу обґрунтувати цілі, ідеали освіти, визначити її зміст, на якому вибудовуватиметься тип культури суспільства, формуватиметься нова українська нація.

Актуальними є дослідження теоретико-методологічних проблем виховання, змісту і динаміки цілісного виховного процесу, взаємодії особи, статі, сім'ї, навчального закладу, суспільства, а також дослідження з особистісно-орієнтованого виховання дітей і молоді в різних соціальних умовах, утвердження цінностей гуманістичної педагогіки, гармонійного формування розумових, моральних і фізичних якостей особистості.

Потребують уваги сучасні педагогічні технології, що ґрунтуються на використанні досягнень психологічної науки, вікової фізіології, соціології та інших наук про людину, нових інформаційних технологій, які враховують вікові та індивідуальні особливості учнівської молоді.

На порі розроблення інформаційних комунікаційних технологій, визначення їх ролі в розвитку єдиного освітнього простору країни.

Логіка педагогічних досліджень. Науково-педагогічні дослідження повинні враховувати такі особливості педагогічного процесу:

- неоднозначність перебігу (результати навчання, виховання і розвитку залежать від одночасного впливу багатьох чинників);

- неповторність (під час повторного дослідження педагог має вже справу з іншим «матеріалом», оскільки неможливо зберегти навіть попередні умови);

- експерименти, які суперечать етичним нормам, забороняються;

- об'єктивні висновки можна отримати тільки за багаторазових спостережень і лише в узагальненій формі.

Результати науково-педагогічних досліджень мають відповідати таким вимогам:

- суспільна актуальність;

- наукова новизна;

- теоретична і практична значущість;

- наукова об'єктивність і достовірність;

- доступність висновків і рекомендацій для використання їх в інших конкретних наукових дослідженнях або в практичній діяльності;

- з'ясування міри, меж і умов ефективного застосування отриманих результатів.

Процес дослідження в галузі педагогіки охоплює такі основні етапи:

- визначення проблеми дослідження — вона повинна бути новою, актуальною, відповідати об'єктивним потребам розвитку педагогічної теорії та практики;всебічне, ґрунтовне вивчення уже встановлених наукою фактів, тверджень і висновків із проблеми дослідження;

- формування гіпотези, тобто наукового припущення, ймовірного висновку (висновків) із дослідження; під час дослідження гіпотезу іноді уточнюють і навіть змінюють;

- нагромадження і фіксація нових фактичних матеріалів із проблеми, практична, дослідна їх перевірка;

- теоретичне, аналітико — синтетичне оброблення здобутих даних, їх зіставлення, осмислення, групування, розкриття взаємозв'язків, узагальнення, формулювання наукових висновків, доведення або спростування гіпотези;

- оформлення результатів дослідження (написання наукового звіту, статті, брошури, монографії, інструктивних матеріалів тощо), їх пропаганда і впровадження у практику.

У процесі наукового педагогічного дослідження доводиться вивчати різні джерела, в яких зібрано матеріали щодо проблеми, над якою працюють.

Під час вивчення літературних джерел виявляють:

- основну ідею автора, його позицію з досліджуваної проблеми;

- найцікавіші та найцінніші здобутки автора;

- відмінність авторської позиції від традиційної, що нового вніс автор у вивчення проблеми; в чому він полемізує з іншими дослідниками;

- які ідеї автор особливо вдало аргументував, а які не мають належної доказовості;

- які ідеї, висновки, рекомендації викликають заперечення і чому;

- які основні питання не відображено в його праці;

- які аспекти проблеми потребують подальшого дослідження.

Вивчаючи досвід роботи вчителів, з'ясовують:

- що особливо успішно вдається здійснити вчителю, викладачу при вирішенні певної проблеми;

- які перешкоди вони зустрічають під час її вирішення;

- яких типових помилок припускаються вчитель, викладач у роботі;

- які основні причини їх труднощів і помилок;

- чи не пов'язані успіхи в роботі вчителя, викладача з надмірними їх зусиллями і витратами часу в якомусь одному напрямі роботи на шкоду іншим.