Шляхи скорочення. 1 страница

У програму конкретних заходів щодо скорочення бюджетного дефіциту варто включити і послідовно проводити в життя такі заходи, що, з одного боку, стимулювали б приплив коштів у бюджетний фонд країни, а з іншого боку - сприяли скороченню державних витрат. Сюди відносяться:

• зміна напрямків інвестування бюджетних засобів у галузі народного господарства з метою значного підвищення фінансової віддачі від кожної гривни;

• зниження воєнних витрат;

• зберігання фінансування лише найважливіших соціальних програм; мораторій на прийняття нових соціальних програм, що потребують значного бюджетного фінансування;

• заборона Центральному банку країни надавати кредити урядовим структурам будь-якого рівня без належного оформлення заборгованості державними цінними паперами.

Крім цього, варто враховувати, що у світовій практиці для зниження бюджетного дефіциту широко використовується така форма, як залучення в країну іноземного капіталу.

137. Обґрунтуйте, чому державні позики як засіб покриття дефіциту бюджету безпечніші ніж грошова емісія.

Для фінансування дефіциту бюджету використовується як інфляційні, так і неінфляційні джерела.

Зменшити дефіцит бюджету уряд може і шляхом накопичення заборгованості – прострочування платежів по боргах або за куплені товари, а також за рахунок підвищення податків. Ці заходи теж мають неінфляційний характер.
Інфляційним джерелом фінансування бюджетного дефіциту є монетизація дефіциту, яка відбувається в результаті позик центрального банку урядові та купівлі центральним банком державних цінних паперів.
Дефіцит бюджету часто покривають додатковою емісією грошей. Внаслідок такої емісії розвивається неконтрольована інфляція, підриваються стимули для інвестицій, знецінюються заощадження населення, відтворюється бюджетний дефіцит.

Державні позики як засіб покриття дефіциту бюджету безпечніші, ніж емісія, проте вони також певною мірою негативно впливають на економіку країни. По-перше, при певних умовах уряд вдається до примусового розміщення державних цінних паперів і порушує ринкову мотивацію діяльності приватних фінансових інститутів. По-друге, якщо навіть уряд створює достатні стимули для купівлі юридичними і фізичними особами цінних паперів уряду, то державні позики, мобілізуючи вільні кошти на ринку позикового капіталу, обмежують можливості одержання кредиту приватними фірмами. Фірми особливо невеликі та середні, не є для банків такими надійними позичальниками, як державні органи. Збільшення попиту на ринку позикового капіталу через нові державні позики сприяє подорожчанню кредиту – зростанню облікової ставки. Особливо складними є наслідки зовнішніх позик.

136. Обґрунтуйте економічну доцільність використання різних джерел фінансування бюджетного дефіциту та економічні наслідки їх застосування.

Джерела фін. бюдж.дефіциту класифікують за способом залучення, за характером впливу на інфляційні процеси і за рівнем управління. За способом залучення джерела фінансування бюджетного дефіциту поділяють на емісійні та неемісійні. Емісійні джерела пов'язані з додатковим залученням грошової маси для покриття державних видатків і супроводжуються емісією грошей. Неемісійні джерела відображають взаємовідносини між державою як позичальником і юридичними та фізичними особами, урядами інших країн та міжнародними фінансовими організаціями як кредиторами.

За характером впливу на інфляційні процеси джерела фінансування дефіциту бюджету бувають інфляційні і неінфляційні. Інфляційним джерелом виступає монетизація дефіциту, яка відбувається за надання урядові позик центрального банку, купівля центральним банком державних цінних паперів, а також завдяки додатковій емісії грошей.. Неінфляційні джерела суттєво не впливають на інфляційні процеси і включають запозичення на внутрішніх і зовнішніх фінансових ринках, залишки бюджетних коштів, трансферти, накопичення заборгованості тощо.

За рівнями управління розрізняють центральні і місцеві джерела фінансування бюджетного дефіциту. Центральні джерела — це емісійні і неемісійні джерела, які використовуються урядом для покриття дефіциту державного бюджету. Місцевими вважаються неемісійні джерела, які використовуються органами місцевого самоврядування для фінансування дефіцитів місцевих бюджетів (внутрішні місцеві запозичення, кредити комерційних банків, вільні залишки коштів місцевих бюджетів тощо).

Наслідк и. Боргове фінансування дефіциту бюджету веде до накопичення держав­ного боргу, який потрібно обслуговувати. За певних умов він може перетворитися на фактор стримування розвитку економіки та нагромадження соціальних проблем. Наслідком може стати також нарощування державного боргу в обсягах і структурі, які спричиняють руйнівний вплив на економічний розвиток. Різке збільшення соціальних виплат за рахунок коштів бюджету, який балансується шляхом збільшення дефіциту, нерідко призводить до активізації інфляційних процесів і послаблення стійкості національної валюти. Ще однією проблемою може стати погіршення інвестиційної привабливості вітчизняного бізнесу та зниження його конкурентоспроможності.

140) Сутність та необхідність застосування секвестру бюджету. До яких статей Державного бюджету України застосовується секвестр? Секвестр бюджету - це результат перегляду бюджетних статей у бік скорочення видаткової частини внаслідок оперативно виявленого невиконання плану по прибутковій частині.

Особливістю секвестру є те, що пропорційному скорочення піддаються не всі витратні статті, а тільки незахищені. Захищені статті витрат - це ті витрати, які апріорі необхідні для здійснення компанією своєї діяльності та виконання договірних зобов'язань, тобто тих платежів, які обов'язкові незалежно від рівня активності діяльності компанії. Так, до захищених витрат можна віднести оплату податків, зборів, мита та інших обов'язкових платежів, орендну плату, оплату послуг телефонного, стільникового зв'язків, послуг каналів зв'язку, оплату охоронних послуг і т. д. Застосовуючи технологію децентралізації ризиків, рекомендую провести додаткову угруповання захищених статей бюджету за критичності або «серйозності наслідків несплати платежів». Тобто створити ієрархію захищених статей бюджетів. Доступ до секвестрованію кожної групи відкривається при перевищенні визначеної максимальної величини загальної коректування бюджету. У даному випадку необхідно здійснити сортування бюджетних статей, враховуючи штрафні санкції договірних зобов'язань, критичність отримання послуг або ресурсів від постачальника, максимально можливі відстрочки щодо здійснення оплати. Тобто спочатку слід скоротити витрати за незахищеними статтями бюджету, далі по захищених статтях нижчого рівня ієрархії і т. д. Особливо зауважу, що секвестр не панацея для вирішення всіх проблем, що виникли або касових розривів у компанії і, зрозуміло, він є далеко не найбільш оптимальним інструментом фінансового управління. Замість нього можна застосувати пошук додаткових джерел покриття дефіциту за рахунок залучення короткострокових кредитів, продажу частини активів, оптимізації роботи з дебіторсько-кредиторською заборгованістю і т. д. Завдання пошуку альтернативних джерел покриття дефіциту бюджету покладається, перш за все, на бюджетний комітет.

141 У якому випадку вводиться секвестр бюджету? В чому його сутність і мета? Захищені статті Державного бюджету України. Необхідність секвестру видатків пов'язана, з одного боку, із невиконанням планів мобілізації доходів та суттєвим скороченням надходжень дохідних джерел бюджету, а з іншого — перевищенням граничного рівня дефіциту. Секвестр бюджету полягає у пропорційному зниженні бюджетних видатків за всіма статтями бюджету протягом часу, який залишився до закінчення поточного бюджетного року. Не підлягають секвестру захищені статті бюджету, перелік яких в Україні затверджує Верховна Рада України у законі про Державний бюджет України на поточний бюджетний рік.

Стаття 27. Затвердити такий перелік захищених статей видатків загального фонду Державного бюджету України на 2010 рік за економічною структурою видатків:

оплата праці працівників бюджетних установ;

нарахування на заробітну плату;

придбання медикаментів та перев'язувальних матеріалів;

забезпечення продуктами харчування;

оплата комунальних послуг та енергоносіїв;

обслуговування державного боргу;

поточні трансферти населенню;

поточні трансферти місцевим бюджетам.

Визначити захищеними видатками Державного бюджету України на 2010 рік видатки на будівництво (придбання) житла для військовослужбовців та осіб рядового і начальницького складу, реформування та розвиток Збройних Сил України, розвідувальну діяльність, забезпечення живучості та вибухопожежобезпеки арсеналів, баз і складів озброєння, ракет і боєприпасів Збройних Сил України, утилізацію звичайних видів боєприпасів, непридатних для подальшого зберігання та використання, забезпечення інвалідів технічними та іншими засобами реабілітації, підготовку кадрів вищими навчальними закладами I - IV рівнів акредитації, фундаментальні дослідження, прикладні наукові та науково-технічні розробки, а також видатки на розселення та облаштування депортованих кримських татар та осіб інших національностей, які були депортовані з території України, заходи, пов'язані з підготовкою і проведенням в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу.

129.Які завдання розв’язують в ході бюджетного планування? Визначте основні стадії процедури бюджетного планування в Україні і назвіть органи, які задіяні в бюджетному процесі.

Бюджетний процес - регламентований бюджетним законодавством процес складання, розгляду, затвердження, виконання бюджетів, звітування про їх виконання, а також контролю за дотриманням бюджетного законодавства. Учасниками бюджетного процесу є Президент України, ВРУ, КМУ, Міністерство фінансів, Державне казначейство, НБУ, Рахункова палата, головні розпорядники і розпорядники бюджетних коштів та інші органи, на які законодавством України покладені бюджетні, податкові та інші повноваження. Бюджетний процес складається з 2 частин: бюджетне планування, виконання бюджету..

Процедура бюджетного планування — послідовність заходів дій зі складання і розгляду проекту бюджету. Вона визначенаБюджетним кодексом України і на державному рівні включає такіетапи та стадії: визначення основних напрямів бюджетної політики; підготовка й аналіз бюджетних запитів; схвалення проектудержавного бюджету Кабінетом Міністрів; розгляд та прийняттядержавного бюджету Верховною Радою. 1.Складання проекту Державного бюджету:

— направлення Президентом Верховній Раді бюджетного послання;

— розроблення Верховною Радою бюджетної резолюції, у якій визначаються основні напрями бюджетної політики на наступний рік;

— розроблення Міністерством фінансів на підставі основних прогнозних макропоказників економічного і соціального розвитку прогнозного проекту Державного бюджету;

— узгодження показників прогнозного проекту бюджету з пропозиціями міністерств, відомств та інших органів;

— розроблення Міністерством фінансів робочого (узгодженого) проекту Державного бюджету і подання його в Кабінет Міністрів;

— розгляд проекту бюджету в Кабінеті Міністрів, прийняття рішення про його схвалення і подання Президенту проекту Закону про бюджет;

— розгляд проекту Закону про бюджет Президентом і подання його до Верховної Ради.

2. Розгляд проекту Закону про Державний бюджет України: — розгляд проекту Закону про Державний бюджет у комісіях
і комітетах Верховної Ради;— доповідь Міністра фінансів на засіданні Верховної Ради та співдоповідь голови комітету з питань бюджету;— обговорення проекту Державного бюджету на засіданні Верховної Ради;— прийняття відповідного рішення про результати розгляду проекту Закону про Державний бюджет:а) затвердити Закон про Державний бюджет України;б) схвалити у першому читанні і направити на доопрацювання;в) відхилити і направити на перероблення.

143.Сутність державного кредиту як фінансової категорії. Що спільного і в чому відмінності між державним і банківським кредитом?

Державний кредит(ДК) - сукупність економічних відносин, що виникають між державою(як кредитором так і позичальником) і фізичною, юридичною особами, урядами інших країн, міжнародними фінансово-кредитними установами та організаціями щодо залучення та використання тимчасово вільних кредитних ресурсів. ДК за джерелами формування ресурсів:внутрішній та зовнішній кредити, що призводить до формування внутрішнього та зовнішнього державного боргу.

ДК безпосередньо пов’язаний з бюджетним дефіцитом, будучи джерелом його покриття. В окремих випадках з його допомогою можуть мобілізовуватися кошти у фонди цільового призначення чи під цільові проекти. Крім того, до системи ДК належать позики, що надаються під державні гарантії та на поповнення валютних резервів центрального банку від МВФ. ДК може мати дві форми: ощадна справа і державні позики. Ощадна справа належить доДК, якщо залучені кошти спрямовуються в доходи бюджету. Державні позики є основною формоюДК. За правовим оформленням розрізняють державні позики, що надаються на підставі угод і забезпечені випуском цінних паперів.

Як економічна категорія ДК поєднує в собі фінансові та кредитні відносини. Як ланка фінансової системи він обслуговує формування і використання централізованих грошових фондів держави. Разом з тим між ДК та банківським кредитом, як класичною формою кредитних відносин, існують суттєві відмінності. Банківський позиковий фонд використовується для кредитування підприємств з метою забезпечення безперебійності процесу розширеного відтворення і підвищення його ефективності.Кредити можуть одержувати й приватні особи. Відмітною рисоюбанківського кредитування суб’єктів господарювання є продуктивне використання позичкового фонду (або з метою розвиткусоціальної інфраструктури виробничих колективів). Використання кредитних ресурсів як капіталу створює умови для погашеннякредиту і виплати процентів за рахунок збільшення вартості додаткового продукту.Коли ж мова йде проДК, то отримані черездержавну позику кошти надходять у розпорядження органів державної влади, перетворюючись в їх додаткові фінансові ресурси.Вони використовуються, як правило, на покриття бюджетногодефіциту. Джерелом погашення державних позик і виплати процентів за ними виступають кошти бюджету.

185.Обґрунтуйте необхідність створення і призначення державних цільових фондів.

Державні цільові фонди - це форма перероз­поділу і використання фінансових ресурсів, залу­чених державою для фінансування суспільних потреб з визначених джерел, які мають цільові призначення. Фонди фінансових ресурсів цільового призначення є самостійною ланкою фінансової системи і входять до складу державних фінансів. Б юджет є основним централізованим фондом грошових коштів держави. Кошти бюджету знеособлені і забезпечують реалізацію його функцій. Однак у держави можуть бути певні потреби, які мають особливе значення і тому повинні мати відповідне гарантоване фінансове забезпечення. До таких потреб належать: надання певних соціальних гарантій населенню у разі досягнення непрацездатного віку, втрати працездатності, годувальника, роботи, настання інших непередбачуваних подій.Це і є причиною формування фондів цільового призначення.

Цільові фонди певною мірою доповнюють Дер­жавний бюджет, мають строго цільове призна­чення і на інші цілі не використовуються.

За допомогою цільових державних фондів можливо:· впливати на процес виробництва через фінансування, субсидування і кредитування підприємств;· забезпечувати природоохоронні заходи, фінансуючи їх за рахунок спеціально визначених джерел і штрафів за забруднення навколишнього середовища;· надавати соціальні послуги населенню через виплату пенсій, соціальну допомогу, субсидування соціальної інфраструктури в цілому.

У процесі створення системи самостійних соціальних фондів ставилося завдання «розвантажити» бюджет від значної частки соціальних видатків і забезпечити їх автономне гарантоване фінансування. Тимчасові фонди формуються з метою прискореного вирішення актуальних проблем і припиняють своє функціонування після виконання покладених на них завдань.

Дея кі державні цільові фонди можуть бути інвесторами і учасниками фінансового ринку у зв’язку з тим, що, по-перше, нерідко використання грошових коштів не збігається у часі з їх надходженням, а по-друге, доходи від інвестицій є додатковим джерелом фінансування витрат відповідного фонду. Таким чином, необхіднiсть створення цiльових фондiв викликана об’єктивною закономірністю існування та розвитку суспільства, що пов’язано в першу чергу з необхiднiстю перерозподiлу фiнансових ресурсiв для вирiшення найбільш важливих соцiально-економiчних завдань, н передбачених бюджетом.

142.Державний кредит: сутність, необхідність і роль у формуванні фінансових ресурсів держави. Відмінності між державним і банківським кредитом? Однією з ланок загальнодержавних фінансів України є державний кредит як сукупність відносин, в яких держава виступає в ролі позичальника коштів, кредитора і гаранта. Переважно держава виступає в ролі боржника і позичальника, при цьому за допомогою державного кредиту залучаються вільні фінансові ресурси суб'єктів підприємницької діяльності та громадян, які використовуються для задоволення державних потреб.
Держава може виступати в ролі кредитора, надаючи позики юридичним і фізичним особам, а також гаранта в тих випадках, коли бере на себе відповідальність за погашення позик та виконання інших зобов'язань, які взяли фізичні та юридичні особи.
Існування державного кредиту пов'язано з постійним протиріччям між зростаючими завданнями і потребами держави та наявними фінансовими ресурсами. Історично державний кредит з'явився для задоволення виняткових потреб держави, які неможливо задовольнити постійними «звичайними» джерелами доходів: податками, доходами від державного майна, державної монополії на певні види діяльності.Держ. кредит – економічні відносини, які виникають між державою з одного боку та юрид, фіз. особами, іноземними державами виступає в якості позичальника, кредитора і гаранта. Необхідність держ. кредиту: невідповідність можливостей держави щодо отримання доходів і обсягів взятими нею зобов’язаннями; необхідність ефективного використання ресурсного потенціалу ек-ки; державні цінні папери дозволяють зизити ризики і приймають участь в регулюванні грошового обігу. Призначення: держ кредит – засіб мобілізації державою додаткових фінансових ресурсів.У державного і банківського кредиту є спільні засади функціонування, справа в тому, що вони надаються на принципах поверненості, строковості і платності. Відмінність банківського кредиту полягає у тому, що він призначений у більшості випадків для задоволення виробничих потреб суб'єктів господарювання. Державний кредит призначений для задоволення потреб державних органів влади і управління.

145. Поясніть, у чому полягає необхідність і роль державного кредиту у формуванні фінансових ресурсів держави?

Державний кредит представляє відносини вторинного розподілу вартості валового суспільного продукту і частини національного багатства. У сферу держкредитних відносин підпадає тільки частина доходів і грошових фондів, сформованих на стадії первинного розподілу. Звичайно ними є тимчасово вільні кошти населення, підприємств і організацій.

Формування д одаткових фінансових ресурсів держави за рахунок вільних коштів - це одна сторона державних кредитних відносин. Другою стороною виступають фінансові зв'язки, обумовлені зворотністю і оплатністю коштів, додатково мобілізованих державою. Виплата доходів кредиторам забезпечується за рахунок бюджетних надходжень. При цьому інтереси платників податків не збігається з інтересами власників державних цінних паперів.

Доцільність використання державного кредиту для формування додаткових фінансових ресурсів держави і покриття бюджетного дефіциту визначається значно меншими негативними наслідками для державних фінансів і грошового обігу країни в порівнянні з монетарними прийомами (наприклад, емісією грошей) балансування доходів і витрат уряду. Це досягається на основі переміщення попиту від фізичних і юридичних осіб до урядових структур без збільшення сукупного попиту і кількості грошей у обігу.

Можливість існування державного кредиту випливає з особливостей формування і часу використання доходів одержуваних фізичними і юридичними особами. В населення постійно утворяться тимчасово вільні кошти, насамперед у зв'язку з нерівномірним одержанням доходів, виплатою гонорарів, премій, відпускних, одержання спадщини і т.д. Тимчасово вільні фінансові ресурси в юридичних осіб можуть утворюватися у видгляді нерівномірності здійснення великих капітальних вкладень у виробництво і соціальну сферу. Тимчасово вільними можуть бути резервні фонди підприємств.

161. Визначте сутність, склад і призначення місцевих фінансів.

У сучасних правових державах місцеві органи влади входять до загальної системи організації державної влади, а їхня компетенція визначається центральною владою. Однак залишається перелік таких справ, які держава вважає за доцільне передати для розв’язання місцевим органам влади. Для цього потрібні відповідні ресурси. Це і є об’єктивною причиною для функціонування місцевих фінансів.Місцеві фінанси – це система формування, розподілу й використання грошових та інших фінансових ресурсів для забезпечення місцевими органами влади покладених на них завдань і функцій. Склад місцевих фінансів: місцеві бюджети, фінанси підприємств, організацій та установ комунальної форм власності. Структурні елементи місцевих фінансів: видатки, доходи, способи їх формування, місцеві фінансові інститути, суб’єкти і об’єкти системи та відносини між суб’єктами системи, системою й іншими ланками фінансової системи держави.

156. Управління державним боргом та його обслуговування. Дайте визначення цим поняттям. У чому полягають відмінності між рефінансуванням і реструктуризацією державного боргу?
Управління державним боргом — це комплекс заходів, що здійснює держава в особі її уповноважених органів з визначення умов залучення коштів, їх розміщення і погашення, та забезпечення платоспроможності держави.

У широкому розумінні управління державним боргом передбачає формування одного із напрямів фінансової політики держави, пов'язаної з її діяльністю у ролі позичальника і гаранта, що потребує комплексного підходу, координації грошово-кредитної (монетарної) та фіскальної політики, узгоджених взаємовідносин уряду та Національного банку з питань боргової політики; розроблення ефективних форм і методів зниження боргового тягаря у контексті переходу від антикризового менеджменту (тобто реструктуризації боргових зобов'язань) до стратегічного боргового менеджменту із застосуванням інструментів активного управління державним боргом. Управління боргом у вузькому розумінні варто розглядати як сукупність дій, пов'язаних з підготовкою до випуску, розміщенням боргових зобов'язань держави, наданням гарантій, а також проведенням операцій з обслуговування та погашення боргових зобов'язань.
Відповідно до зазначеного вище державну політику у сфері управління державним боргом можна поділити на боргову стратегію і боргову тактику.
Останнім етапом управління державним боргом є його погашення та обслуговування. Важливо враховувати суттєву відмінність між:
— погашенням боргу, яке варто розглядати як виконання боргових зобов'язань перед кредиторами щодо сплати основної суми боргу, тобто суми позики, визначеної угодою про позики або номінальної вартості державних цінних паперів;
— обслуговуванням боргу, що передбачає виплату відсотків за позиками (доходу, що сплачується на користь кредитора згідно з умовами угоди про позику або про випуск державних цінних паперів).
Рефінансування державного боргу — це погашення основної заборгованості й процентів за рахунок коштів, отриманих від розміщення нових позик. Для успішного застосування механізму рефінансування необхідна висока фінансова репутація країни-позичальника. На світовому фінансовому ринку репутація позичальників виражається в рейтингах, що присвоюються відповідній країні спеціальними агентствами відповідно до міжнародних правил рейтингування.
Реструктуризація з аборгованості полягає в тому, що на певних умовах відстрочується виплата частки боргу. Зокрема, сьогодні використовується кілька варіантів реструктуризації зовнішньої заборгованості, які відпрацьовані Паризьким клубом офіційних кредиторів.

148.Класифікація державних позик. За допомогою яких цінних паперів здійснюється оформлення державних позик?

Найпоширенішою формою внутрішніх запозичень є позики. За їх допомогою мобілізуються тимчасово вільні кошти юридичних і фізичних осіб для фінансування потреб держави.

Державні позики класифікуються у відповідності з такими ознаками:

1) за елементами - позики, розміщені центральними і територіальними органами управління;

2) в залежності від місця розміщення - внутрішні і зовнішні позики;

3) в залежності від обігу на ринку - ринкові і позаринкові позики. Ринкові позики вільно продаються і купуються. Вони є основними при фінансуванні бюджетного дефіциту. Позаринкові - не можуть вільно змінювати своїх власників.

4) в залежності від терміну залучення коштів - короткострокові (із терміном погашення до 1 року), середньострокові (від 1 до 5 років), довгострокові (від 5 років і вище).

Короткострокові позики використовуються для фінансування тимчасових розривів у надходженні доходів і здійсненні витрат.

5)в залежності від забезпечення боргових зобов'язань - заставні і беззаставні.

7) залежно від методу визначення доходу - боргові зобов'язання з твердим або плаваючим доходом.

8) залежно від обов'язку позичальника дотримуватися термінів погашення позики - зобов'язання з правом дострокового погашення і без права дострокового погашення.

Розрізняють два варіанти погашення заборгованості: одноразово і частинами. Якщо позика погашається частинами, в залежності від розподілу суми боргу за термінами погашення виділяються три варіанти:

1) позика погашається рівними частинами протягом визначеного терміну;

2) зростаючими частками (така система зручна при нарощуванні доходів позичальника);

3)знижуючими частками (така система зручніша у випадках, коли очікується падіння доходів позичальника або збільшення його витрат).

Оформлення державних позик може здійснюватись двома видами цінних паперів – облігаціями і казначейськими зобов’язаннями (векселями). Облігація являє собою боргове зобов’язання держави, за яким у встановлені терміни повертається борг і виплачується дохід у формі процента чи виграшу. Вони можуть бути знеособленими (на покриття бюджетного дефіциту) і цільовими (під конкретні проекти). В екселі мають характер боргового зобов’язання, спрямованого тільки на покриття бюджетного дефіциту. Виплата доходу здійснюється у формі процентів.