Фінансові аспекти корпоративного управління

Американська модель корпорації створювалася з урахуванням ринково орієнтованої фінансової системи, на основі розвинутого ринку капіталу, широкого вибору різних фінансових інструментів. На сьогоднішній день у США розповсюджені два основних типи корпорацій: у першому консолідуючим ядром виступає банківський холдинг, у другому – виробничо-технологічний комплекс.

Німецька (Західноєвропейська) модель характеризується високим ступенем концентрації акціонерної власності, при цьому більша частина акцій корпорацій належить іншим компаніям. У Німеччині законодавство щодо інформації акціонерних товариств вважається менш суворим, ніж у США. Фінансова звітність оприлюднюється раз на півроку, а не щоквартально. Значний вплив на корпоративне управління мають діючі закони, а роль фондового ринку у західноєвропейській моделі незначна. Регулювання бірж є прерогативою місцевої влади.

Унікальними особливостями цієї моделі є двопалатне правління, що складається з виконавчої і наглядової рад, та узаконені обмеження прав акціонерів щодо голосування, тобто статут обмежує кількість голосів, які акціонер має на зборах, і може не збігатися з числом акцій, якими він володіє. Іншими особливостями німецької моделі управління є:

– стратегія довгострокового контролю за корпорацією;

– подвійна роль банків (як акціонерів і як кредиторів);

– володіння найбільшою часткою акцій корпорацій внутрішніми інституціональними інвесторами;

– законодавчо встановлена кількість членів спостережної ради, у склад якої включаються працівники і менеджери корпорації.

Японська (азіатська) модель законодавчу база майже повністю скопіювала з американської, за винятком, звичайно, ролі законодавства штатів. Основними акціонерами є банки, інші компанії та держава; розповсюджені схеми взаємного володіння; склад ради директорів – рада з великим впливом і часткою інсайдерів, присутні представники держави; обмежене розкриття інформації; велику роль має ідея забезпечення суспільних та державних інтересів.

Японська модель характеризується високим відсотком афілійованих банків і компаній у складі акціонерів; банки і корпорації мають міцні зв’язки. Законодавство, громадська думка і промислові структури підтримують «кейрецу», тобто групи компаній, об’єднаних спільною власністю та управлінням. Відсоток неафілійованих акціонерів порівняно низький, що ускладнює процес голосування. На противагу англо-американській моделі представники неафілійованих акціонерів, тобто, аутсайдерів, рідко зустрічаються у складі ради директорів японських корпорацій.

Японська модель стала взірцем для формування корпоративного управління в деяких країнах Південно-Східної Азії. Але характерним для азіатської моделі у Китаї і В’єтнамі є домінуюча роль суспільного сектора. Головною особливістю системи корпоративного управління є ставлення до власності як до колективного (інституціонального), а не як до приватного володіння. Характерною рисою японської (азіатської) моделі є тісна взаємодія корпорацій і держави. З одного баку, корпорації діють як своєрідні приватні уряди, впливаючи своїми рішеннями на розміри і розподіл національного продукту, рівень зайнятості, спрямованість капіталовкладень. З іншого боку, державна економічна політика спрямована на участь у діяльності корпорацій шляхом офіційного і неофіційного представництва уряду у радах директорів. Уряд в значній мірі впливає на стандарти корпоративного управління, а в основі законодавчої бази корпоративного управління лежить державна промислова політика.

Отже, структура кожної моделі має свої характерні елементи. Такими елементами є:

Ø країни розповсюдження;

Ø основні групи акціонерів конкретної країни та структура корпоративної власності;

Ø головні учасники реалізації корпоративної моделі;

Ø законодавчі норми;

Ø структура і склад ради директорів;

Ø вимоги до розкриття інформації;

Ø система контролю за діяльністю корпорації;

Ø механізм взаємодії між учасниками корпоративних відносин.

Контрольні запитання та завдання

1. Які основні елементи формують корпоративні моделі?

2. Які основні моделі корпоративного управління Ви знаєте?

3. Дайте характеристику кожної моделі корпоративного управління.

4. У чому переваги і недоліки англо-американської корпоративної моделі?

5. Які, на Ваш погляд, сутнісні характеристики структури корпоративного управління західноєвропейської моделі позитивно впливають на фінансовий стан корпорацій?

6. Яку корпоративну структуру передбачає японська модель управління?