Формування фінансових ресурсів ТНК

Одним з важливих моментів вивчення проблеми фінансового планування є питання вибору джерел і форм фінансових ресурсів, необхідних для господарської діяльності у світовому масштабі.

Рис. 2. Методи мобілізації ресурсів

Рис. 3. Внутрішні джерела капіталу ТНК

Внутрішньофірмові короткострокові позики можуть надаватися у формі:

· прямого міжнародного фірмового кредиту;

· компенсаційного внутрішньофірмового кредиту;

· паралельного внутрішньофірмового кредиту.

Головний фінансовий директор повинен оцінити можливість і прийнятність одного з запропонованих варіантів:

1. Пряме міжнародне внутрішньофірмове фінансування полягає в тому, що головна компанія надає тимчасово вільні кошти своєму дочірньому підприємству. Дані кредити оформлюються простим векселем і надаються за ставкою відсотка, близького до ринкового або дещо нижчого.

2. За компенсаційного внутрішньофірмового кредиту материнська фірма розміщує цільові фонди на терміновий депозит у банк своєї країни з умовою передачі даних коштів дочірній компанії. Банк використовує свою філію за кордоном для перекредитування отриманих від головної компанії грошей дочірній компанії в іншій країні.

3. У разі паралельного внутрішньофірмового кредиту учасники угоди надають одне одному позики у валюті своєї країни на обумовлений проміжок часу. Усі угоди, пов’язані з кредитуванням, проводяться поза рамками міжнародного валютного ринку.

ТНК, якій необхідно збільшити свій капітал за рахунок боргових ринків, має широкий вибір. Очевидно, що місцеві боргові ринки є першим джерелом, куди компанія звернеться. Але існують й інші ринки. Таким чином, компанії можуть одержувати гроші в міжнародних банках для локальних валютних запозичень так само, як і користуватись довгостроковими облігаціями з фіксованою ставкою Позиковий капітал може бути короткостроковим або довгостроковим, з фіксованою чи плаваючою процентною ставкою.

Проблема фінансових ризиків. Ризики, що супроводжу­ють діяльність ТНК, охоплюють ризики національних рин­ків, загальні для всіх інвесторів-резидентів і нерезидентів.

Інвестори з країн з розвинутою економікою при міжнародних інвестиціях можуть мати справу з ризиками, яких не існує на їхніх національних ринках. Фактори ризику на фондовому ринку України: корупцію, недосконале законо­давство про права акціонерів, неналежне забезпечення акціо­нерів повноцінною інформацією, недостатній рівень корпо­ративного управління, низьку ефективність роботи юридич­ної та законодавчої систем.

Додаткові ризики - запровадження обмежень на діяль­ність нерезидентів і на вивезення капіталу й доходу.

Валютні ризики. Кожен інвестор-нерезидент по­стає перед ризиком різкого зниження курсів іноземних ва­лют, яке призводить до зменшення прибутковості інвестицій у перерахунку на валюту інвестора.

Взаємодія ТНК з міжнародними фінансовими інститу­тами. У своїй діяльності ТНК тісно взаємодіє з міжнарод­ними фінансовими інститутами.

Організаціями, з якими ТНК співпрацюють найактив­ніше, є:

• спеціалізовані інститути ООН: МВФ, МБРР, ГАТТ/СОТ, ЮНКТАД;

• Паризький клуб країн-кредиторів - неформальна ор­ганізація промислове розвинутих країн, де обгово­рюються проблеми врегулювання, відстрочення пла­тежів з державного боргу країн;

• Лондонський клуб кредиторів, покликаний врегульо­вувати приватну зовнішню заборгованість країн-боржників.

Міжнародні фінансові інститути і ТНК зосереджують свої зусилля на вирішенні таких завдань:

• об'єднання зусиль світового співтовариства з метою стабілізації міжнародних фінансів і світової економі­ки;

• здійснення міждержавного валютного і кредитно-фінансового регулювання;

• спільне вироблення і координація стратегії і тактики світової валютної та кредитно-фінансової політики.