Методика проведення звукового і звукобуквеного аналізу

Звуковий і звукобуквений аналіз - є найбільш ефективними прийомами навчання грамоти. Ці прийоми сприяють усвідомленню послідовності звуків у слові, встановленню правильних співвідношень між звуками і буквами.

Слід чітко розрізняти ці два прийоми.

1) Звуковий аналіз проводиться лише на рівні звуків — діти сприймають на слух вимовлене учителем слово, самі вимовляють його (артикулювання допомагає чітко розчленувати звуки, встановити їх послідовність), називають кількість складів, визначають наголошений склад, послідовно вимовляють звуки, з яких слово складається, визначають, які з них голосні, а які приголосні, аналізують приголосні за твердістю, м'якістю, глухістю, дзвінкістю.

2) Звуко-буквений аналіз слід також проводити з словами, сприйнятими на слух, а потім вимовленими учнями самостійно.

Якщо під час звукового аналізу учні займаються встановленням складової і звукової будови слова, то під час звуко-буквеного аналізу діти повинні, крім цього, називати звуки і букви, якими вони позначаються. Проводячи такий аналіз, слід домагатися, щоб діти не змі-шували назви звуків і букв (звук [с], буква «ес»), не вимовляли м'які приголосні, як тверді (в слові ліс перший звук м'який — \л'\).

Звуковий і звуко-буквений аналіз можуть проводитись як усно, так і письмово. Можна проводити як повний аналіз слова, так і частковий. Мета кожного з видів аналізу різна. Якщо на уроці розглядається тема «Голосні і приголосні звуки української мови», то природно, що тут необхідним є повний звуковий аналіз слів. Послідовність його проведення така (показуємо на прикладі звукового аналізу слова яблуня): я-блу-ня — З склади, перший склад наголошений. Звуки: [й], [а], [б], [л], [у], [н'], [а]. Голосні: [а], [у], [а]. Приголосні: [й], [б], [л], [н'].

М'які: [й], [н']. Інші — тверді.

Під час звуко-буквеного аналізу слід іти від звука до букви, а не навпаки, як це іноді трапляється в практиці. Адже звук є первинним, буква — вторинна і вживається залежно від звука. Послідовність проведення звуко-буквеного аналізу слова така:

1.Вимов слово по складах. Склади звукову модель слова.

2.Назви в ньому кількість складів, визнач наголошений склад.

3.Вимов послідовно звуки, з яких складається слово.

4.Назви голосні і приголосні, приголосні м'які і тверді (при потребі — дзвінкі і глухі).

5.Запиши слово, називаючи букви, якими позначаються звуки в слові, вказуючи на особливість вживання букв (наприклад: у слові дощ звуки [шч] позначаються однією буквою щ (ща); у слові яблуня звуки [йа] передає буква я, на м'яку вимову [м'] вказує буква я.

Повний звуко-буквений аналіз доцільно використовувати лише на етапі, коли в учнів формується усвідомлення співвідношень між звуком і буквою.

Програма не вимагає письмового виконання повного звуко-буквеного аналізу.