Види вправ

I. На спостереження за роллю морфем у слові:

1) розберіть подані слова за будовою, поясніть, яка частина другого слова змінила його значення (дуб — дубок, літати — перелітати);

2) порівняйте слова піонер — піонерка, поясніть, як утворилося друге слово;

3) поясніть, від якої частини мови утворилося друге слово, якою частиною мови воно є, як утворилося (ліс — лісовий, синій — синька) і под.

II. На заміну морфем у слові:

4) у поданих словах замініть суфікс -ик суфіксом –ищ (котик, хвостик, вовчик). Яке значення мають утворені вами слова?

5) у словах: вийти, роз'єднати замініть префікс іншим, щоб вийшло слово з протилежним значенням.

III. На добір слів:

6) доберіть слова за поданими схемами

7) доберіть до слова білизна однокореневі слова, які б належали до різних частин мови, поясніть, як вони утворилися;

8) у слові книжка знайдіть суфікс, доберіть ще кілька слів із цим самим суфіксом, поясніть значення утворених слів;

9) у слові перебігти визначте префікс, доберіть ще кілька слів із цим самим префіксом, поясніть значення утворених слів.

IV. На утворення слів:

10) утворіть від поданих іменників прикметники (учитель, трактор, рука);

11) утворіть від поданих іменників прикметники (слива, яблуко, машина);

12) утворіть від поданих дієслів іменники за зразком читати — читання (малювати —..., лежати —...);

13) утворіть дієслова, ставлячи замість крапок дібрані префікси.

Вивчення морфемної будови слова сприяє усвідомленню учнями зв'язку, який існує в мові між лексичним значенням слова і його морфемним складом.

7) Вивчення іменника

Знайомство з частинами мови починається з вивчення іменника як найбільш уживаного учнями лексико-граматичного класу слів.

Вивчення іменника в початкових класах передбачає:

· формування граматичного поняття іменник;

· формування навичок правопису відмінкових закінчень іменників;

· збагачення словника учнів новими іменниками і розвиток навичок точного використання їх у мові.

У 1 класі школярі вчаться відповідати на питання хто? що?, знайомляться з словами, що є назвами предметів, виконують логічні вправи на розрізнення назв істот і неістот. У 2 класі вводиться термін «іменник», що розкриває поняття «слова, які означають назви предметів», продовжується робота над диференціацією назв істот і неістот, без уживання термінів «одн. - мн.» формуються практичні навички розрізнення числа іменників. У 3 класі поглиблюється уявлення учнів про такі лексико-граматичні категорії іменника, як назви істот і неістот, власні й загальні назви; вводяться терміни для позначення тих понять, які раніше розглядалися практично. У 4 класі діти знайомляться з поняттям відмінювання іменників.

Якщо в 2класі для розрізнення числа діти користувалися прийомом «один — багато», то в 3 класі формується граматичне поняття однини/множини. Учні вперше знайомляться з такою граматичною категорією, як рід іменника, навчаються розрізняти іменники за родами з допомогою підстановки слів він, вона, воно чи мій, моя, моє. Третьокласники ще не знають відмінків іменників, однак практично вчаться ставити питання до слів-назв предметів кого? чого? кому? чому? і под., будувати речення і словосполучення з іменниками в непрямих відмінках і тим самим готуються до усвідомлення поняття відмінювання іменників, що є основним у програмі 4класу.

Формування у молодших школярів граматичного поняття «іменник» складається з кількох етапів.

Перший — підготовчий, який збігається з періодом навчання грамоти. Підготовка учнів до усвідомлення поняття «іменник» передбачає навчання розрізняти предмет і його назву, розвиток уміння класифікувати слова за певною смисловою ознакою (назви овочів, фруктів, транспорту тощо).

Другий етап формування поняття «іменник» передбачає ознайомлення учнів із граматичними ознаками слів у єдності з їх смисловим значенням (відповідають на питання хто? що?, називають предмети) й закріплення їх у терміні «іменник». Ця робота потребує від учня більш високого ступеня узагальнення, ніж це було на підготовчому етапі.

Третій етап полягає у поглибленні знань про смислове значення іменників, засвоєння форм роду, числа, підготовці до усвідомлення відмінників, розширенні знань про власні і загальні назви.

Четвертий етап передбачає:

· формування уміння відмінювати іменники;

· свідомо вживати відмінкові форми для висловлення своїх думок;

· правильно писати відмінкові закінчення;

· формування загального поняття про іменник.

Загальне поняття про іменник починає формуватися у дитини ще в добукварний період. Саме тут учитель навчає дітей розрізняти предмет і слово, що його називає.

У 2 класі діти дізнаються про те, що слова, які означають назви людей і тварин, відповідають на питання хто?, а слова, які означають назви інших предметів, — на питання що?. З цією метою учитель здійснює систематизацію слів-назв предметів, тобто виділяє групи слів на позначення людей, тварин, рослин, предметів побуту.