Лабораторна робота №10. Препарати біогенних стимуляторів. Приготування екстракту алое рідкого

Теоретичне обґрунтування

У 1942 році Філатов В.П. сформулював теорію про біогенні стимулятори, відповідно до якого в ізольованих тканинах рослинного або тваринного походження в результаті їх адаптації до несприятливих умов, відбувається біохімічна перебудова в метаболічних системах, завдяки чому утворюються речовини, здатні при введенні в організм впливати й прискорювати життєві процеси. Ці речовини були названі біогенними стимуляторами. Автором підкреслюється два положення теорії:

а) утворення біогенних стимуляторів варто розглядати як вироблений еволюційним шляхом спосіб пристосування організму до впливу умов середовища;

б) біогенні стимулятори утворюються в тканинах, окремих від організму, доти, поки ці тканини живі й перебувають в умовах “переживання”.

До числа головних факторів, що викликають на утворення біостимуляторів відносяться:

- низька температура (2-4⁰С вище нулі);

- збереження в темряві (для рослинної сировини);

- інтенсивна робота м'язів;

- опромінення рентгенівськими променями.

Біогенні стимулятори, які уведені в організм (шляхом пересаджень консервованих тканин або ін’єкцій екстрактів) активізують у ньому життєві процеси. Підсилюючи обмін речовин, вони підвищують фізіологічні функції організму; у випадку хвороби організму – збільшують його опірність і регенеративні властивості, сприяють одужанню.

Препарати біогенних стимуляторів класифікують на препарати рослинного, тваринного й мінерального походження.

Мета роботи: ознайомитися з методикою приготування препаратів біогенних стимуляторів на прикладі екстракту алое рідкого.

Реактиви та обладнання: листки алое, біостимульовані; порцелянова чашка з пестиком; вода; фільтр; колби; 0,01 N розчин перманганату калія; концентрована сульфатна кислота; натрію хлорид; електроплитка.

Хід роботи. Приготування екстракту алое рідкого (Extractum aloes fluidum). Водний екстракт алое рідкий – прозора рідина від ясно-жовтого до червонясто-жовтого кольору зі слабким фруктовим запахом, рН 5,0-6,8. Готують із біостимульованих (за В. Філатовим) листків алое деревоподібного (Aloe arborescens Mіll.). Рослина повинне бути старше 2-літнього віку. Зрізують нижні листи, залишаючи самі верхні – недорозвинені.

Для біостимулювання листки поміщають у темне місце за температури 4-8°С на 10-12 доби. Потім їх миють, обсушують, видаляють зубчики й пожовтілі кінці й подрібнюють на вальцях. Отриману масу заливають трикратною кількістю очищеної води, настоюють 2 години за кімнатної температури. Потім уміст настій кип’ятять 2 хвилини, фільтрують, охолоджують, вимірюють кількість (об’єм) і визначають його окиснюваність (пробу фільтрату титрують 0,01 N розчином калію перманганату в присутності сульфатної кислоти).

Відповідно до даного аналізу фільтрат розбавляють водою так, щоб його окиснюваність дорівнювала 1500 мг кисню на 1 л фільтрату. Потім додають натрію хлорид (7 г на 1 л фільтрату), знову кип’ятять 2 хвилини й фільтрують. При приготуванні препарату для ін’єкцій, отриманий прозорий екстракт (зі значенням рН 5,0-6,8) розливають в ампули по 1 мл, стерилізують за температури 120⁰С упродовж 1 години. Одержані дані заносимо в табл. 9.

Таблиця 9.

Колір екстракту
Запах екстракту
рН
Окиснюваність

Контрольні питання:

1. Що таке біогенні стимулятори?

2. Які фактори впливають на утворення біостимуляторів?

3. На які групи класифікуються препарати біогенних стимуляторів?