Засоби контролю засвоєння теми. Питання тест-контролю:

Питання тест-контролю:

1. Яка середня тривалість лікувальної ванни?

1. 5–10 хвилин.

2. 15–20 хвилин.

3. 25–30 хвилин.

4. 40–50 хвилин.

5. До 1 години.

2. У хворого під час прийому електропроцедури раптово з’явились стискаючі болі в ділянці серця, серцебиття. Що повинна зробити медсестра, яка відпускає процедуру?

1. Припинити відпуск процедури.

2. Зробити ін’єкцію кордіаміну та продовжити процедуру.

3. Викликати лікаря, а до його приходу продовжувати процедуру.

4. Дати понюхати ватку з нашатирним спиртом.

5. Дати хворому корвалол та продовжувати процедуру.

4. Через який час після прийому їжі можна відпускати лікувальну ванну?

1. Через 1–2 години після сніданку.

2. Через 30–45 хвилин після сніданку.

3. Тільки до прийому їжі.

4. Не раніше 4 годин після прийому їжі.

5. Через 3 години після обіду.

7. Які ускладнення можуть виникнути при застосуванні міхура з льодом?

1. Пухирі на шкірі.

2. Прорив інфільтрату.

3. Нагноєння інфільтрату.

4. Виразки шкіри.

5. Затвердіння інфільтрату.

8. Яка тривалість застосування компресу?

1. 30 хвилин.

2. 2–3 години.

3. 6–7 годин.

4. 8–10 годин.

5. 24 години.

9. У яких випадках Ви застосуєте холодний компрес?

1. Напад ядухи.

2. Ниркова колька.

3. Гнійний інфільтрат.

4. Печінкова колька.

5. Крововилив у суглоб внаслідок травматичного ушкодження.

10. Яка тривалість перебування банок на шкірі хворого?

1. 5–10 хвилин.

2. До 15 хвилин.

3. 15–20 хвилин.

4. До 30 хвилин.

5. 25–40 хвилин.

12. При яких патологічних станах застосування гірчичників протипоказане?

1. Кашель сухий.

2. Запалення трахії (трахеїт).

3. Запалення легень.

4. Гіпертонічна хвороба.

5. Пухлина легень.

13. Які ознаки вірного одноразового застосування гірчичників?

1. Виникнення дрібних пухирців на шкірі.

2. Виникнення пігментації шкіри.

3. Відсутність почервоніння шкіри в ділянці застосування.

4. Почервоніння шкіри, відчуття жару в ділянці застосування.

5. Почервоніння шкіри та набряк підшкірної клітковини в ділянці застосування.

15. Після пропускання через шприц і голку бензидинового реактиву його забарвлення стало зеленим. Про що свідчить поява такого кольору реактиву?

1. Наявність залишків ліків в шприці.

2. Наявність залишків крові в шприці.

3. Шприц хімічно чистий.

4. В шприці наявні домішки розчину гідрокарбонату натрію.

5. В шприці наявні домішки миючого засобу.

16. На багаторазовий інструментарій, який після використання був замочений в розчині миючого засобу, а потім промитий проточною водою, нанесено кілька крапель 1% спиртового розчину фенолфталеїну. Про що може свідчити поява рожевого забарвлення?

1. Наявність залишків ліків.

2. Наявність залишків крові.

3. Наявність залишків миючого засобу.

4. Рожевий колір зумовлений забарвленням самого реактиву.

5. Рожевий колір свідчить про якісне проведення передстерилізаційної обробки.

17. Скільки водної витяжки (настою) лікарських рослин міститься в 1 столовій ложці?

1. 30 мл.

2. 20 мл.

3. 15 мл.

4. 10 мл.

5. 5 мл.

18. Яка тривалість зберігання у холодильнику настоїв та відварів?

1. До 1 доби.

2. До 3 діб.

3. До 5 діб.

4. 1–5 годин.

5. До 10–12 годин.

19. Яка тривалість зберігання у холодильнику стерильних розчинів у флаконах?

1. До 1 доби.

2. До 3 діб.

3. До 10 діб.

4. Кілька годин.

5. До 1 місяця.

20. Що таке терапевтична доза препарату?

1. Доза, спроможна поряд із лікувальною дією викликати отруєння організму.

2. Доза, здатна викликати смерть хворого.

3. Доза, в якій препарат проявляє лікувальну дію без помітних проявів токсичності.

4. Доза, в якій препарат може викликати алергічну реакцію.

5. Доза, лікувальний ефект від якої настає тільки після кількакратного її застосування.

Рекомендована література:

Основна:

1. Пропедевтика внутрішніх хвороб з доглядом за терапевтичними хворими – під ред. А.В.Єпішина – Тернопіль – Укрмедкнига, 2001- С. 19-51.

2. Пропедевтика внутрішніх хвороб /Децик Ю.І., Нейко Є.М., Пиріг Л.А. та інш. за ред. Ю.І.Децика.- К.: Здоров’я, 1998. - С.4-9.

3. Щуліпенко І.М. Загальний і спеціальний медичний догляд за хворими з основами валеології. – К.:”КИЙ”, 1998. – С. 6-22.

4. Нетяженко В.З., Сьоміна А.Г., Присяжнюк М.С. Загальний та спеціальний догляд за хворими. - К.:Здоров’я, 1993. – С. 5-24

Додаткова:

5. Мухина С.А., Тарновская И.И. Общий уход за больными. – М.: Медицина, 1989. – С. 3-17.

6. Пауткин Ю.В. Элементы общего ухода за больными. - М.,1988. - С. 3-5.

7. Шкляр Б.С.Диагностика внутренних болезний. К.:Вища школа, 1972. – С. 7-13.

8. Пропедевтика внутренних болезней – под ред. В.Х. Василенко, А.Л. Гребенева. - М.: Медицина, 1989. – С. 5-19.

9. Смирнова З.М., Алтинбекова З.Б. Основи сестринської справи. Посібник з мед сестринського процесу.- К.:"Здоров’я".-2002.-С. 121-158.