Інгаляції

Інгаляція - методи введення лікарських речовин шляхом їх вдихання. Вдихати можна гази (кисень, вуглекислота), легко випаровуючі речовини (ефір, хлороформ), а також дрібно розпорошені речовини (аерозолі). Для їх утворення вживають спеціальні прилади, побудовані за принцигюм пульверізатора: стиснене повітря або кисень розпорошують розчини, які вдихає пацієнт; під час інгаляції потрібно дихати спокійно та глибоко. Для пацієнтів, що страждають бронхіальною астмою, існують інгалятори дпя домашнього вжитку.

Часто лікарські речовини вводять в парообразному стані, для чого вживають спеціальний апарат - паровий інгалятор, До інгаляції грудну клітку пацієнта закривають клейонкою з метою запобігання забруднення білизни. Пацієнта всаджують перед апаратом на такій відстані, щоби пар, виходячи з апарату, не викликав опіку. Пар вдихають через рота, Аерозолі дають гарний ефект, розширюючи бронхи, розріджуючи харкотиння і т.і. Інгаляцію можна застосовувати як профілактичний захід для запобігання дихальних шляхів від шкідливого впливу на слизову оболонку. Для масляних інгаляцій використовують рослинні масла: мигдапеве, персикове, оливкове, рафіноване соняшникове та інш. Іноді до масла додають ментол (1:3), який володіє знеболюючою та слабкою бактеріцидною дією. При інфекційних ураженнях носоглотки добре допомагають інгаляції антибіотиків з добавленням евкаліптового масла. Якщо при цьому виникає гіперемія та сухість слизових оболонок дихальних шляхів, необхідно відмінити антибіотики. На курортах використовують природні аерозолі, частіше эа все лугові. Іноді поєднують лугові інгаляції з олійними. B цих випадках спочатку пацієнт дихає лугами, а потім через 5 хвилин - олійними, бо масляна плівка заважає попаданню ліків на слизову оболонку.