Неправильно правильно. Фірма отримала нові часописи в На адресу фірми надійшов двадцять кількості двадцяти одного примірника

Фірма отримала нові часописи в На адресу фірми надійшов двадцять кількості двадцяти одного примірника. один примірник нових часописів.

2. Присудок у реченні має стояти у множині, якщо до складу підмета входять числівники два, обидва, три, чотири:

Обидва пристрої вийшли з ладу.

Три автомобілі потребували ремонту.

Але якщо вжито безособову конструкцію з дієприкметником на –но, -то, присудокмаєстоятиводнині:

Булорозглянутотрипершихваріанти.

3. Якщо до підмета входять числівники п’ять і більше, присудок може стояти як в однині, так і в множині, залежно від контекстового значення підме­та. Коли підмет називає пасивні особи, предмети, що подаються у вигляді ці­ліс­ної, нерозчленованої групи, присудок, як правило, ставиться в однині:

Шість суттєвих доповнень увійшло до резолюції зборів.

Але якщо підмет називає групу осіб, предметів, кожний із яких діє активно й самостійно, присудок переважно ставиться у формі множини:

Шість аспірантів склали іспити достроково.

4. Коли треба зазначити приблизну кількість осіб, істот, предметів, явищ, уживають слова багато, більшість, декілька, меншість, решта частина й под., які узгоджуються з іменником у формі Р. в. множини:

Багато теплих слів почули сьогодні наші ветерани.

Частина дослідів довели правильність теорії професора.

5. Якщо до складу підмета входить питальний, заперечний чи інший за­ймен­ник без ознаки числа, то узгоджуваний з ним присудок ставиться лише в однині:

Ніхто з учасників конкурсу не встиг вчасно виконати завдання.

Дехто із присутніх почав голосно вимагати перерви.

6.Якщо підмет, виражений займенником ви (т. зв. пошанна множина), по­зна­чає однину (у формі звертання, Кл. в.) то узгодження з присудком здій­сню­ється за ознакою числа:

Ви уклали річний контракт?

Сьогодні ви внесли доречну пропозицію.

Але коли в реченні наявний складений іменний присудок із прикмет­ни­ко­вою іменною частиною, він може вживатися як у формі множини, так і у формі множини:

Ви призначені (призначений) на цю посаду.

С к л а д н і в и п а д к и к е р у в а н н я

Інформація, яка міститься в службовому документі, повинна бути вираже­на максимально точно і зрозуміло для адресата. Недостатньо чітке формулю­ван­ня, з одного боку, збільшує обсяг тексту, а з другого – викривлює зміст на­пи­саного.

1. Особливо часто помилки виникають внаслідок того, що при дієсловах, які вимагають неоднакових відмінків, уживається спільний додаток: у доповіді було також відзначено, що ми повинні прагнути до вдосконалення і повного опанування методами.

Порівн.: опанування – методами, але вдосконалення – методів.

2. Помилки з’являються і тоді, коли в стійкому словосполученні зміню­ють­ся окремі слова або вводяться нові слова. Від цього словосполучення руйнуєть­ся, а текст стає неграмотним: кожного взяло за самолюбство, за робітничу гор­дість (замість взяло за живе), для відома і для діла, для розуму і для душі (за­мість до відома) та ін.

3. Близькозначні слова можуть вимагати після себе неоднакових відмінків; ми підміняємо одне слово іншим, зберігаючи спосіб керування – і робимо по-мил­ку. Наприклад:

властивий (кому?) і характерний (для кого?)

опанувати (що?) і оволодіти (чим?)

завідувач (чого?) і завідуючий (чим?)

сповнений (чого?) і наповнений (чим?)

оснований (на чому?) і заснований (ким?)

дорівнювати (чому?) і рівнятися (на що?)

торкатися (чого?) і доторкатися (для чого?)

4.Часом помилка є результатом нерозрізнення засобів української і росій­сь­кої мов: те саме (зазначенням) дієслово може вимагати в обох мовах від до­датків, неоднакових відмінкових форм:

Російське Українське

благодарить (кого?) дякувати (кому?)

причинять (что?) завдавати (чого?)

снабжать (чем?) постачати (що?)

нуждаться (в чём?) потребувати (чого?)

подражать (кому?) наслідувати (кого?)

Те саме за змістом дієслово в обох мовах може мати різні прийменники (при наявності прийменникового типу керування):

Російське Українське

подготовиться к підготуватися до

стремиться к прагнути до

предупреждать о (об) попереджувати про

думать о (об) думати про

забота о піклуватися про

работать по (совместительству) працювати за (сумісництвом)

обратиться по (адресу) звернутися за (адресою)

5.У діловому стилі є ряд особливо часто повторюваних усталених слово­спо­лучень дієслівного типу, де вибір прийменниківнеможливий: витрати на…, відрахування на…, винагорода за…, покладається на таін.

Тому при складанні службових документів особливо важливо стежити за правильністю вживання прийменників у таких усталених словосполученнях.

Питання для самоперевірки

1. Що таке синтаксис?

2. Які ви знаєте синтаксичні норми у професійному мовленні?

3. Що таке речення? Які типи речень ви знаєте?

4. Який порядок слів переважає в ділових документах?

5. Яка роль відокремлених слів і конструкцій у професійному мовленні?

6. Що таке узгодження і керування?

Література

1. Антоненко-Давидович Б. Як ми говоримо. – К.: Либідь,1991. – 254 с.

2. Антисуржик / За ред. О.Сербенської. – Львів: Світ, 1994. – 149 с.

3. Культура ділового мовлення: Практикум. – Чернівці: Рута, 1997. – 168 с.

4. Культура фахового мовлення: Навчальний посібник / За ред. Н.Д. Бабич. – Чернівці: Книги – ХХІ, 2006. – 496 с.

5. Культура української мови: Довідник / За ред. В.М.Русанівського. – К.: Либідь, 1990. – 302с.

6. Коваль А.П. Культура ділового спілкування: Навч. посібник. – К.: Либідь, 1992. – 280 с.

7. Шевчук С.В. Українське ділове мовлення: Підручник / Вид. 3-тє, доп. і перероб. – К.: Атіка, 2007. – 592 с.