Пояснювальна записка. до дипломної роботи на тему _____________________________________________________________

до дипломної роботи на тему _____________________________________________________________

_____________________________________________________________

Студента _____________________________________________________________

(П.І.П., група)

_____________________________________________________________

(факультет)

_____________________________________________________________

(спеціальність)

Керівник:

____________________________

(П.І.П.)

____________________________ (підпис)

Студент:

___________________________

(П.І.П.)

____________________________

(підпис)

Чернігів, 20__

ДОДАТОК 11

Техніко-економічне обґрунтування проектних рішень

на прикладі оцінки геодезичних робіт

Під терміном «Проектне рішення» мають на увазі запропоновані в дипломній роботі організаційно-технічні заходи, що включають в себе впровадження в виробництво нової техніки та технології, прогресивних матеріалів, удосконалення організації праці, методів планування та управління, автоматизації та механізації технологічних процесів тощо. Кожне проектне рішення здійснює на виробництво як соціальний, так і економічний вплив.

Для визначення соціальних результатів використовуються наступні оцінки:

- ліквідація тяжкої фізичної праці;

- перехід на більш високий ступінь механізації та автоматизації топографо-геодезичних і картографічних робіт;

- дотримання або покращення санітарно-гігієнічних умов, зниження рівня професійних захворювань.

В результаті, як правило, знижуються затрати живої праці, що тягне за собою підвищення продуктивності праці.

В якості основних показників для оцінки впливу економічного впливу проектних рішень на виробництво прийняті:

- коефіцієнт економічної ефективності або термін окупності капітальних вкладень;

- економічний ефект;

- підвищення продуктивності праці.

Коефіцієнт економічної ефективності (Е) або термін окупності (Т) капітальних вкладень. Їх порівнюють відносно базового або досягнутого рівня до впровадження проектного рішення.

Е= Сб 1-Сб 2/К 2-К 1;

Т=К 2-К 1/Сб 1-Сб 2;

де Сб і=Сбi/Qi – собівартість одиниці роботи;

K i=Ki/Qi – питомі капіталбні вкладення, капітальні вкладення на одиницю продукції.

Індекси 1 і 2, відповідно, до і після впровадження.

Qi - oбсяг продукції в натуральних показниках (км кв. зйомки).

Для того, щоб капітальні вкладення були економічно ефективними, необхідно, щоб розраховані величини були

E>Eн=0,15;

Т>Tн=6,7 років.

Приклад:

Додаткові капітальні вкладення збільшують питомі капітальні вкладення на (К 2-К 1)=4,76 грн., що дозволяє зменшити собівартість одиниці продукції на (Сб 1-Сб 2)=0,90 грн.

Визначити, чи будуть ці капітальні вкладення економічно ефективними?

Е=0,90/4,76=0,19; Е>Ен;

Т=4,76/0,90=5,3 роки;

Т>Тн – додаткові капітальні вкладення будуть економічно ефективними.

Якщо замість базового варіанта виконання робіт пропонується декілька технологічних схем (варіантів), то порівняння ведеться по формулі “приведених” затрат.

Зі=Сб і+Ен*К і;

Де Зі – “приведені” затрати по і-тому варіанту. Той варіант, затрати по якому будуть найменшими, вважається краще.

Проектне рішення, що дозволяє прискорити роботи на об’єкті, дає можливість отримати народногосподарський економічний ефект від скорочення строків робіт.

Эн.г= Ен* См-(tп-tф),

де См – кошторисна вартість будівництва об’єкта;

tп – плановий термін виконання робіт;

tф – фактичний термін виконання робіт.

Геодезична організація від скорочення термінів робіт отримає економічний ефект за рахунок економії уиовно-постійної частини накладних витрат (Эн) і від дострокового вивільнення основних виробничих фондів (Эф), тобто

Э=Эн+Эф,

Эн=Ну /I-(tф/tп)/,

Эф=Ен*Ф /tп –tф/,

де Ну – умовно-постійні накладні витрати,

Ф – вартість основних виробничих фондів, зайнятих на об’єкті.

Інколи порівнювані варіанти виконання робіт відрізняються строками вкладення затрат. В цьому випадку необхідно враховувати фактор часу. Економічний зміст дії фактора часу заключається в тому, що грн. Затрачена сьогодні і, як продукт, по будь-якій причині не використана в господарстві, не рівноцінна грн., затраченій в майбутньому. Гривня, затрачена для цієї ж мети в майбутньому, але використовувана, отримує корегуючий коефіцієнт рівний 1 (1,08) в ступені t, де t – проміжок часу в роках між вкладеннями.

Народногосподарський економічний ефект від різночасності затрат дорівнює

Э=Ке-(К1+К2t1+К3t2+…),

де Ке – одночасні капітальні вкладення;

К2t1 – капітальні вкладення в другу чергу, що відбулися в час t1;

К3t2 – капітальні вкладення в третю чергу через час t2.

Впрвадження нової техніки або технології крім соціального впливу на виробництво дозволяє в певному ступені збільшити об’єм продукції, а тому і продуктивність праці, а також отримати економічний ефект. Звичайно він визначається як різниця “приведених” затрат до і після впровадження (індекси 1 і 2)

Э=З1-З2=[(Сб’1+ЕнЦ’1)-(Сб’2+ЕнЦ’2)]*Q2,

де Ц’1,2 – питома ціна замінюваної та впроваджуваної техніки;

Q2 – об’єм продукції після впровадження.

Ввівши позначення:

продуктивність праці а=Q2/Q1,

поточні затрати (З), що дорівнюють сумі витрат на заробітну плату (ЗП), польове постачання (ПП), матеріали (М), зношення малоцінних інструментів (Із), транспорт (Транс), накладні (Накл) або

Зт= ЗП+ПД+М+Із+Транс+Накл;

Тоді при Ен=0,15 і норми амортизації На=0,135 можна записати

Э=З(а-1)+0,285(Ц1а-Ц2).

Необхідно відмітити, що економічний ефект від впровадження новох техніки буде тільки в тому випадку, коли а більше аmin, яке визначається по формулі

amin =(2Ц+ТЗт)/(2Ц+ТЗт),

де Т – термін окупності.

Приведена формула дозволяє зробити попередній розрахунок продуктивності праці, при якій капіталовкладення на впровадження нової техніки та технології будуть економічно ефективні.

Проектні рішення звичайно дозволяють скоротити трудові затрати (Тр) і за рахунок цього підвищити продуктивність праці. Економія трудових затрат (Этр) може буде знайдена прямим розрахунком, використовуючи нормативну літературу, а також, як різниця працезатрат до (Тр1) і після впровадження (Тр2) проектного рішення.

Этр=Тр1-Тр2 (люд.днів і т.д.).

Підвищення продуктивності праці за рахунок економії трудових затрат

DПП=(Этр/Тр2)*100%.