Фібринозний плеврит

Патоморфологія. Локалізується на обмеженій ділянці плеври. Вільна рідина в плевральній порожнині відсутня. Поверхня плеври втрачає блиск, стає тьмяною. Згодом на листках плеври відкладається фібрин, а після його організації утворюються плевральні зрощення між вісцеральним і парієтальним листками плеври.

Клініка. Гострий початок - температура тіла підвищується до 39°С, виникає сухий кашель, задишка. Основна скарга – різкий біль колючого характеру на боці ураження. Біль посилюється при нахилі у здоровий бік (симптом Шепельмана), кашлі, глибокому вдиху, тому хворі дихають поверхнево.

Хворі лежать, як правило, на здоровому боці, бо інакше грудна стінка наближається до легені і біль посилюється.

Перкуторно - тільки зрідка можна виявити притуплення легеневого звука. Аускультативно – шум тертя плеври з характерним звуком, який нагадує хруст снігу або тертя сухого волосся; він вислуховується впродовж усієї фази вдиху та видиху і мало змінюється після покашлювання. Частіше вислуховується в пахвовій ділянці і у нижньо-задньому відділі легень.

Рентгенологічно – обмеження рухомості купола діафрагми на ураженому боці, ущільнення

плеври.

Аналіз крові. Зміни показників гемограми при всіх видах туберкульозного плевриту:

- до розсмоктування ексудату (гострий період)– збільшення ШОЕ до 50-60 мм за годину;

- після розсмоктування - 10-20 мм за годину;

- при серозному, серозно-фібринозному плевриті - помірний лейкоцитоз, збільшення паличко ядерних нейтрофілів, лімфопенія;

- при емпіємі плеври – виражений лейкоцитоз.

Лікування. Етіотропна терапія – згідно з категорією лікування клінічної форми туберкульозу. Обов’язково призначають симптоматичні засоби: знеболювальні, протикашльові засоби, зігрівальні компреси. Як самостійна клінічна форма ТБ – 3 категорія.

Наслідки.1. Сприятливий – розсмоктування фібрину.

2. Відносно сприятливий – утворення плевральних спайок.

3. Несприятливий – ексудативний плеврит.