Т Е М А 6. Загальне вчення про договори та зобов’язання

П л а н

1. Поняття і підстави виникнення зобов’язань.

2. Класіфікація зобов’язань.

3. Сторони у зобов’язанні.

4. Підстави припинння зобов’язань.

5. Зміна осіб у зобов’язанні.

6. Місце та час виконання зобов’язань

7. Поняття договору. Порядок укладання договору.

8. Умови дійсності договору.

9. Новація та неможливість виконання договору

10. Цесія і прийняття чужого боргу

11. Тлумачення договорів та контрактів

12. Мета та засоби забезпечення зобов’язань

13. Відшкодування збитків

Вивчаючи дану тему потрібно з’ясувати, про те, як історично вироблялася система контрактів,з чотирьох видів: вербальні,літеральні, реальні і консесуальні. Усвідомити умови дійсності договору, виходячи з загального поняття його як правочину. Дієздатнісь учасників і їх вільна згода. Обставиною, що впливала на вираження волі в правочині вважалося насильство. Знати зміст договорів. Розглядаючи предмет договору, звернути увагу на зв’язок між ним і характером

зобов’язань, що виникають з договору. Важно засвоїти, що таке умова в правочині. Розрізняти умови як елемент договору, що становить його зміст і поділяються в залежності від значення на істотні, звичайні й випадкові. Зосередити увагу на тому, що таке оферта й акцепт, на іх роль для досягнення угоди, а також на додаткових діях, котрі необхідні для того, щоб договоір вважався укладеним.

Розглядаючи договори з декількими кредиторами і боржниками, потрібно усвідомити, у чому суть солідарних і часткових зобов’язань і коли виникають ті й інші.

Зобов’язання зв’язувало кредитора з певною особою, тому потрібно проводити розмежування між правами речовими й зобов’язальними. Дуже важно з’ясувати підстави виникнення зобов’язань. Юрист Гай запропоновав чотиричленну класифікацію основ виникнення зобов’язань: 1.) з договорів; 2.) ніби з договорів; 3.) з деліктів; 4.) ніби з деліктів. потрібно розрізняти зобов’язання цивільні й натуральні.

Найважливішою підставою виникнення зобов’язань є договір. Слід відрізняти договір як угоду двох сторін від односторонньої угоди.

Питання про наслідки невиконання зобов’язань належить до числа складних. У результате невиконання зобов’язаннь боржником у нього виникає обов’язок відшкодувати збитки. Відповідальність покладаєтбся на боржника лише в разі наявності його провини.

Необхідно вивчити такі поняття як умисел, груба необережність, легка необережність.

Оскільки відповідальність базується на принципі провини, а нередко невиконання зобов’язання могло відбутися за відсутності провини боржника, то неважко зробити висновок, що римське право тоді не покладало на боржника обов’язку відшкодувати збитки, це називалося випадком (казусом). за який нихто не відповідає.

Від випадку потрібно відрізняти непереборну силу (стихійни явища природі).

Також слід усвідомити, які наслідки спричиняла прострочення.Потрібно звернути увагу на систему правових засобів забеспечення зобов’язань: завдаток, неустойка, застава і порука. Крім того курсант повинен знати засоби припинення зобов’язань.

Література

1. Новицкий И.Б. Основи римского гражданского права. - М.,1956,1960.,1972

2. Підопригора О.А. Основи римського приватного права.- К.,1995

3. Новицкий И.Б. Римское право. - М.,1997

4. Харитонов Е. Категория обязательств в Римском частном праве.// Юридич.вестник- 1997- № 1

5. Є.М. Орач, Б.Й. Тищик. Основи Римського приватного права.- К., Юрінком Інтер, 2000