Формування системи підприємництва в Україні

За радянських часів поняттям “підприємництво”, “підприємець” надавався осудливо-негативний відтінок. Вони асоціювалися із незаконними угодами, “тіньовою” економікою, оманою і спритництвом у влаштуванні власних справ. Лише з утворенням України як самостійної держави відношення до підприємництва почало змінюватися у позитивну сторону і розпочалася вже власна історія відродження і розвитку підприємництва.

Умови для підприємництва в Україні створювалися поступово, водночас повільно і з певними відступами. Деякі риси підприємництва почали формуватися ще в останні роки СРСР, в період так званої перебудови. Цьому сприяли прийняті закони про кооперацію, спільні підприємства, які, по суті, легалізували приватне підприємництво на території СРСР.

Уже в перші роки незалежності в Україні було прийнято низку законів, які були спрямовані на створення умов для розвитку підприємництва, як невід’ємної складової становлення ринкової системи господарювання зокрема, стосовно:

- роздержавлення і приватизації приватної власності;

- забезпечення рівноправності всіх форм власності;

- надання економічної свободи і самостійності господарюючим суб’єктам;

- подолання державного монополізму в економіці;

- формування ринкової інфраструктури;

- державної підтримки підприємництва.

Правові, економічні та соціальні засади здійснення підприємницької діяльності в Україні визначав Закон “Про підприємництво”, прийнятий 7 лютого 1991 року. Він встановлює гарантії свободи підприємництва та його державної підтримки.

Згідно Закону України підприємництво розглядається як ініціативна, систематична, на власний ризик здійснювана діяльність з виробництва продукції, виконання робіт, надання послуг та заняття торгівлею з метою отримання прибутку.

Суб’єктами підприємницької діяльності визначаються приватні особи-громадяни України та інших держав, які не обмежені законом правоздатності чи дієздатності, і юридичні особи усіх форм власності. Вони мають право без обмежень приймати рішення і самостійно здійснювати будь-яку економічну діяльність, яка не суперечить чинному законодавству. Водночас, забороняється здійснювати підприємницьку діяльність представникам влади, охоронних структур і військовослужбовцям. Підприємництво у галузях озброєнь, випуску цінних паперів і грошей, виробництва наркотичних засобів може здійснюватися лише державними підприємствами. Без спеціальних ліцензій забороняється виготовлення медикаментів, хімічних речовин, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, пошук і розробка корисних копалин, здійснення юридичної практики, концертна діяльність, створення і утримання гральних закладів (казино) та інше.

Підприємництво в Україні здійснюється у будь-яких організаційних формах на вибір підприємця: одноосібно чи колективно, із найманою працею чи без неї, із утворенням юридичної особи чи без неї.

Підприємці отримують свій статус лише шляхом державної реєстрації. У випадках, коли підприємницька діяльність здійснюється без застосування найманої праці, вона реєструється як індивідуальна трудова діяльність, а із залученням найманої праці – як підприємство.

Незалежно від організаційних форм, підприємницька діяльність в Україні здійснюється на свій страх і ризик та під власну майнову відповідальність підприємців. В той же час, держава гарантує усім підприємцям рівні права і можливості для доступу до ресурсів, захист споживачів від проявів недобросовісної конкуренції та монополізму в будь-яких сферах підприємницької діяльності.

Іноземні громадяни та особи без громадянства, які здійснюють підприємницьку діяльність на території України, користуються такими ж правами і несуть такі ж обов’язки, як і громадяни України, якщо інше не випливає із Конституції України та законодавчих актів.

Отже, в Україні створено організаційно-правову базу, яка регламентує всю сукупність підприємницьких відносин і створює умови для розвитку підприємництва й надає необхідні гарантії підприємцям. В результаті проведених радикальних реформ з роздержавлення і приватизації державної власності, в Україні створено плюралістичну систему форм власності, приватні підприємства, акціонерні товариства, біржову справу, банківський і страховий бізнес.

Однак, наявність умов, прав і гарантій підприємництва потрібно вміти реалізувати і використати. Для цього необхідний прошарок енергійних і ділових людей, які здатні практично реалізувати господарські ідеї, а також об’єднати зусилля уряду України та підприємницьких кіл як довготермінових союзників для досягнення поставлених цілей.

Кадрове забезпечення підприємництва здійснюється державою шляхом підготовки спеціалістів в державних навчальних закладах, організації відповідних курсів підвищення кваліфікації, розробки планів, програм, випуску спеціальної літератури з основ підприємницької діяльності, стажування за кордоном тощо. Підготовка підприємницьких кадрів у вузах здійснюється у співробітництві з діючими підприємствами, запозиченням передового зарубіжного досвіду. Особлива увага звертається на виховання цивілізованого бізнесмена, який у своїй діяльності зобов’язаний дотримуватися правил морально-етичного кодексу підприємництва: поважати закон і не переходити межу дозволеного; бути чесним і правдивим, оскільки це фундамент підприємництва і гармонійних відносин у справах; поважати право приватної власності і працювати на благо України; бути вірним слову, так як воно у підприємницьких колах вартує більше казенних паперів з печаткою; мати перед собою ясну ціль і вибирати справу згідно своїх можливостей.

Для підвищення ділової культури та етики підприємництва в Україні слід вивчати традиції національного підприємництва з давніх часів; навчати нинішніх підприємців досконалих форм і методів ведення переговорів, вирішення трудових конфліктів на підприємстві, досвіду досягнення компромісів з партнерами; у засобах масової інформації формувати у громадськості позитивну думку щодо підприємництва і підприємців. Все це сприяє формуванню нової економічної культури і нового позитивного портрета українського підприємця на відміну від періоду первісного нагромадження капіталу і початкового етапу становлення ринкових відносин.

Проте становлення ефективної системи підприємництва в Україні наштовхується ще на ряд перешкод, переважно суб’єктивного характеру. Реальним гальмом подальшого розвитку підприємництва в Україні є:

– брак єдиної державної стратегії щодо розвитку підприємництва;

– нестабільність і суперечність чинної нормативно-правової бази підприємництва, насамперед, у сфері оподаткування;

– багато правових актів не виконуються і тому складно дотримуватися нормативних положень;

– недостатня обгрунтованість багатьох положень і вимог до здійснення підприємницької діяльності;

– часті і необгрунтовані перевірки суб’єктів підприємництва державними установами, що породжує бюрократичне свавілля і корупцію;

– нестабільна політична ситуація в державі, часті зміни урядів і їх політики, що позбавляє підприємців впевненості в тому, що вони не стануть жертвами їх чергових кон’юнктурних рішень;

– недостатня державна фінансова підтримка малого бізнесу;

– недостатній розвиток ринкової інфраструктури: товарних і фондових бірж, посередницьких фірм, мережі лізингових і інформаційних послуг, консалтингових центрів, установ фінансування, кредитування та страхування підприємницької діяльності.

Вирішення вказаних проблем становлення привабливої моделі підприємництва в Україні вимагає подальшого вдосконалення правового регулювання відносин між державою та суб’єктами підприємницької діяльності.

Питання для самоконтролю

1. Поясніть як відбувався процес формування теорії підприємництва?

2. Розкрийте економічну суть підприємництва як економічної категорії і як методу господарювання.

3. Як співвідносяться поняття "господарювання", "підприємництво", "бізнес", "комерція"?

4. На яких принципах грунтується підприємництво і які чинники забезпечують його функціонування?

5. За якими критеріями визначаються форми і види підприємництва? Поясніть економічний зміст понять "бізнес-діяльність" і "бізнес-план".

6. В чому проявляється етика, психологія і культура підприємництва? Дайте характеристику ділових і морально-етичних якостей підприємця.

7. Охарактеризуйте стан розвитку підприємництва в Україні. Що, на Вашу думку, гальмує розвиток малого і середнього бізнесу в Україні?