Етика, психологія і культура підприємництва

На перший погляд поняття “етика” і “культура” не відносяться до сфери економічних відносин. Насправді, підприємництво, бізнес і морально-етичні норми безпосередньо пов’язані між собою. Підприємництво завжди пов’язане з різноманітними людськими контактами, які у “цивілізованій” економіці будуються переважно на довірливих взаємовідносинах. Зрозуміло, що довір’я може бути тільки до людей з надійними позитивними моральними принципами. Позитивний імідж підприємця, як порядної людини – невід’ємна риса ділової людини, бізнесмена, підприємця.

Морально-етичний кодекс цивілізованого підприємця включає свого роду неписані, що не мають форму законів і інструкцій, правила ділової етики, керуючись якими, людина може стати підприємцем, який заслуговує на повагу. Він базується на визначенні етики ще Аристотелем: треба знати те, що потрібно робити і що не дозволено.

Відповідно, етика підприємництва вимагає дотримування певних норм, принципів і правил щодо ведення бізнес-діяльності. Ось деякі з них:

- бути чесним, не вводити в оману партнерів;

- поважати закони, право власності, бути вірним слову і договірним зобов’язанням;

- не використовувати конфіденційну інформацію незаконно і не давати хибну або неточну інформацію під час реклами своєї продукції;

- не порушувати авторські права і ліцензії;

- не використовувати підкуп, хабарі і розваги, які можуть розглядатися як зобов’язання;

- брати участь у соціально-економічному розвитку свого регіону.

Отже, підприємництво – це обмін, а не обман і аж ніяк не пов’язане з необхідністю порушувати етичні норми. Наявність у ділових справах обману і нечесності свідчить про незрілість ринкових відносин і невігластво підприємців.

Успішним підприємцям властиві такі психологічні якості:

- впевненість в успішному результаті і наполегливість у досягненні поставленої мети;

- готовність брати на себе відповідальність і виявити рішучість у невизначених ситуаціях;

- самовладання в конкурентних змаганнях і при подоланні перешкод;

- здатність до розумного ризику;

- вміння ставити реальні цілі і досягати їх реалізації та виявляти причини невдач.

З етикою підприємницьких відносин пов’язана культура підприємництва, яка проявляється в поведінці підприємця, способі його мислення, знаннях, світогляді, свідомості, вмінні володіти собою і управляти людьми.

Підприємницький тип мислення базується на широкому світогляді, спеціальних знаннях, фантазії, впертості і рішучості.

Підприємницький стиль управління базується на поєднанні професіоналізму із загальними гуманітарними принципами. Він передбачає: гуманне і ввічливе ставлення до співробітників з тим, щоб вони відчули свою співучасть і відповідальність; підтримання у колективі почуття власної гідності і значимості; індивідуальний підхід до похвали за будь-який успіх; уникнення дрібної опіки працівника.

При цьому мають місце специфічні особливості прояву культури у підприємництві, зумовлені видом бізнес-діяльності, наприклад, специфікою культури у виробництві, торгівлі, обслуговуванні, банківській справі тощо.

Правила поведінки у службових відносинах утворюють діловий службовий етикет, елементами якого є протокол зустріч, спілкування, ведення ділових перемовин, переписки, вимоги до зовнішності, одягу і мови.

Дотримання правил ділової етики і культури також сприяє успіху підприємництва.