Провести дослід на визначення акомодації

2. Визначити гостроту зору.

3. Визначити поля зору.

Акомодація – це здатність ока чітко бачити предмети на різній відстані. Вона здійснюється шляхом зміни кривизни кришталика та його заломлення здатності.

Для визначення гостроти зору існують спеціальні таблиці, що складаються з окремих рядів букв чи інших знаків. Вони влаштовані так, що кожний окремий штрих цих знаків з відповідної для кожного ряду відстані відбивається в оці під кутом 1', тобто під мінімальним кутом зору. Найбільш поширені таблиці Головіна і Д.О. Сівцева. Вони упорядковані за десятковою системою і містять 10–12 рядів різної величини букв чи інших знаків. Знаки верхнього ряду розпізнаються нормальним оком на відстані 50 м, знаки другого ряду (у напрямі донизу) – на відстані 25 м. Знаки десятого ряду розпізнаються на відстані 5 м. З лівого боку кожного ряду є цифри, що позначають відстань у метрах (Д), з якої деталі знаків цього ряду правильно розпізнаються нормальним оком під кутом зору 1'.

Сукупність усіх точок простору, що їх одночасно бачить нерухоме око, є полем зору. Величину поля зору виражають у кутових одиницях (радіанах), що складають ділянку периферичного зору на білий і хроматичні кольори. Поле зору вимірюють за допомогою периметра.

Периметр Форстера являє собою рухливо закріплений у штативі металевий півкруг (дугу), що має шкалу в кутових градусах. Півкруг можна встановлювати в будь-якій площині відносно ока, яке досліджують. В середині півкруга є біла точка, на якій досліджуваний повинен фіксувати погляд. Штатив приладу фіксує голову досліджуваного під час визначення поля зору.

Бланк для визначення поля зору лівого (OS) та правого (OD) очей.

Неправильна крива лінія позначає поля зору в нормі для білого кольору.

Хід роботи.