Окружність

грудної клітки (см) 69,5

Результати вимірювань дають підстави вважати, що фізичний розвиток школяра в межах широкої норми, тобто він розвивається нормально. Крім фізичного розвитку за допомогою графіка-профілю можна визначити пропорційність розвитку. В даному прикладі відмічається пропорційний розвиток.

При пропорційному розвитку точки, які означають сігмальне відхилення окремих ознак, лежать на одній вертикалі або віддалені одна від одної не більше ніж на одну сигму.

Оформлення роботи:

1. А) Записати методику визначення зросту стоячи.

Б) Визначити різницю між середньою арифметичною таблиці середніх показників (М) та показником обстежуваного (ПО–М)=R, розрахувати величину сигнального відхилення.

2. А) Записати методику визначення ваги тіла.

Б) Визначити різницю між середньою арифметичною таблиці середніх показників (М) та показником обстежуваного (ПО–М)=R, розрахувати величину сигнального відхилення.

3. А) Записати методику визначення окружності грудної клітки.

Б) Визначити різницю між середньою арифметичною таблиці середніх показників (М) та показником обстежуваного (ПО–М)=R, розрахувати величину сигнального відхилення.

4. Занести отримані данні у зведену таблицю.

5. Побудувати графік-профіль фізичного розвитку обстежуваного.

6. Обговорення отриманих результатів.

7. Заключення.

8. Рекомендації.

Середні показники фізичного розвитку дітей шкільного віку

зріст, окружність грудної клітки та вага (за Д.Д.Лебедєвим)

Вік (роки)	Хлопчики	Дівчатка
Зріст (см)	σ	Окружність грудної клітки (см)	σ	Вага (кг)	σ	Зріст (см)	σ	Окружність грудної клітки (см)	σ	Вага (кг)	σ
	122,6	5,1	60,0	2,2	23,9	2,7	121,9	5,6	58,4	3,2	23,2	2,9
	126,6	5,6	62,0	3,1	25,6	3,2	126,1	5,8	60,0	3,2	24,8	3,3
	131,4	6,1	63,7	3,1	28,1	3,4	130,7	6,2	62,2	3,8	27,5	4,1
	135,7	6,5	65,5	3,4	30,5	4,3	135,2	6,9	64,1	3,6	30,0	4,5
	140,0	6,2	67,5	3,7	33,4	4,4	140,9	6,6	66,5	4,5	33,8	5,6
	144,8	7,9	69,5	4,3	36,4	5,9	146,4	7,8	70,3	5,3	38,5	6,9
	151,4	8,5	73,1	4,9	41,7	7,3	152,2	6,7	73,7	5,1	43,7	6,6
	157,5	9,3	76,2	5,5	45,8	8,4	155,1	6,2	76,1	4,3	47,3	6,4
	163,6	8,1	79,3	5,4	52,9	8,4	157,5	5,3	77,6	4,6	51,2	6,7
	168,3	7,5	82,8	5,2	58,0	8,2	158,6	5,4	78,9	4,6	53,2	6,4
	170,5	6,2	87,8	3,8	62,2	4,7	158,8	5,2	81,1	3,9	55,7	5,5

ПОКАЗНИКИ ГОТОВНОСТІ ДІТЕЙ 6-РІЧНОГО ВІКУ

ДО СИСТЕМАТИЧНИХ ЗАНЯТЬ В ШКОЛІ

Успішність навчання, працездатність і адаптація дітей до учбових навантажень залежать від їх функціональної готовності. Визначення готовності дітей до навчання в школі проводиться лікарем дошкільної освітньої установи або дитячої поліклініки (якщо дитина не відвідує дитячий садочок) по медичних і психофізіологічних критеріях.

Медичні критерії:

1) рівень біологічного розвитку;

2) стан здоров'я у момент огляду;

3) гостра захворюваність за попередній рік.

Психофізіологічні критерії розвитку шкільно-необхідних функцій:

1) результати виконання тесту Керна — Іразека, що складається з трьох завдань: намалювати людину, змалювати коротку фразу («Він їв суп»), змалювати групи крапок;

2) якість вимови звуків (наявність дефектів);

3) результати виконання монометричного тесту «вирізування круга».

Готовність дітей до школи визначається лікарями в 2 етапи, в ході яких передбачаються оздоровлення дошкільників і корекція розвитку шкільно-необхідних функцій.

Перше поглиблене обстеження дітей проводиться в жовтні — листопаді року, передування надходженню в школу. Поглиблений медичний огляд (планова диспансеризація) здійснюється в дитячому саду або дитячій поліклініці. У ті ж терміни лікарем дитячої освітньої установи або дитячої поліклініки проводиться психофізіологічне дослідження розвитку шкільно-необхідних функцій.

Дітям, що мають відхилення в стані здоров'я, призначають комплекс лікувальних і оздоровчих заходів. Дошкільникам, у яких виявлено відставання в розвитку шкільно-необхідних функцій (моторика, мова), рекомендується комплекс вправ по їх корекції. Рекомендовані лікувальні і оздоровчі заходи здійснюють лікарі — фахівці дитячої поліклініки. Заняття по усуненню дефектів вимови звуків проводить лікар-логопед.

Вправи або заняття по розвитку моторики (малювання, ліплення, ігри з дрібними конструкторами і ін.) можуть здійснювати вихователі дитячих садів або батьки.

Дільничний педіатр або лікар дошкільної установи контролюють виконання призначених заходів.

Повторний медичний огляд всіх дітей проводять перед приходом їх в школу (у квітні — травні тими ж фахівцями). Одночасно проходить повторне психофізіологічне обстеження дітей, визнаних неготовими до школи при першому обстеженні.

Медичні показники до відстрочення приходу в школу дітей 6-річного віку

I. Захворювання, перенесені впродовж останнього року:

- інфекційний гепатит;

- пієлонефрит, дифузний гломерулонефріт;

- міокардит неревматичний;

- менінгіт епідемічний, менінгоенцефаліт;

- туберкульоз;

- ревматизм в активній фазі;

- хвороби крові;

- гострі респіраторні вірусні захворювання (4 і більше разів).

II. Хронічні захворювання у стадії суб- і декомпенсації:

- вегето-судинна дистонія по гіпотонічному (систола А/Д 80 мм рт.ст.) або гіпертонічному (систола А/Д 115 мм рт.ст.) типу;

- вада серця ревматична або природжена;

- хронічний бронхіт, бронхіальна астма, хронічна пневмонія (при загостренні або відсутності стійкої ремісії протягом року);

- виразкова хвороба шлунку і дванадцятипалої кишки, хронічний гастрит, хронічний гастродуоденіт (у стадії загострення, з частими рецидивами і неповною ремісією);

- анемія (при вмісті гемоглобіну в крові 100,7—80,0 г/л);

- гіпертрофія піднебінних мигдалин III ступеня;

- аденоїдна вегетація III ступеня, хронічний аденоїдит;

- тонзиліт хронічний (токсико-алергічна форма);

- ендокринопатія (зоб, цукровий діабет і ін.);

- неврози (неврастенія, істерія, логоневроз і ін.);

- затримка психічного розвитку;

- дитячий церебральний параліч;

- травма черепа, перенесена в поточному році;

- епілепсія, епілептіформний синдром;

- енурез;

- екзема, нейродерміт (при поширених змінах на шкірі);

- міопія з схильністю до прогресування (більше 2,0 діоптрій).

При інших захворюваннях питання про направлення в школу вирішує комісія у складі завідувача педіатричним відділенням і запрошених відповідних фахівців.

Тимчасове відстрочення від прийому в школу рекомендується дітям з відставанням біологічного розвитку: 1) довжина тіла нижча М-1с за місцевими стандартами фізичного розвитку; 2) надбавка в довжині тіла за останній рік менше 4 см; 3) повна відсутність постійних зубів. Після проведення повторного обстеження виносять остаточну ухвалу про готовність дитини до школи.

Не готовими до навчання вважаються діти, що мають відхилення в стані здоров'я, відстають в біологічному розвитку, а також виконуючі тест Керна — Іразека з оцінкою 9 балів і більш і дефекти вимови звуків, що мають.

Висновок про готовність до школи роблять на підставі результатів першого і другого обстеження, занесених в медичну карту розвитку дитини. Як виняток може бути проведене додаткове медичне або психофізіологічне дослідження дітей безпосередньо перед початком навчального року.

До початку навчального року медичний персонал інформує вчителів про готовність дитини до навчання. Дітям, не готовим до шкільного навчання, бажано надати тимчасове відстрочення.

Під час повторного обстеження дітей або на етапі прийому (записи) дітей, що поступають в 1-й клас загальноосвітньої школи (березень — квітень), доцільне також проведення шкільним лікарем анкетування батьків на предмет виявлення у дітей синдрому дефіциту уваги з гіперактивністю, який істотно утрудняє навчання цих дітей і вимагає здійснення додаткових медико-профілактичних заходів.

Діагностика синдрому дефіциту уваги з гіперактивністю ґрунтується на зборі анамнезу шляхом опиту батьків, а також даних анкетування вчителів після 1—2 міс після початку навчання. Анкета передбачає оцінку кожним батьком своєї дитини по серії стандартних питань, які відносяться до характеристики порушень уваги, імпульсу і гіперактивності. Близькою до анкети батьків є і анкета для вчителів. Ці дві анкети дозволяють достатньо надійно діагностувати легку дисфункцію мозку з гіперактивністю.

Діти з діагнозом синдрому дефіциту уваги, встановленим в процесі скринінг-тестування, повинні бути направлені в поліклініку до педіатра, і, крім того, з ними проводять медико-профілактичні заходи, передбачені при синдромі дефіциту уваги з гіперактивністю.

Контрольні питання

1. Медичні критерії розвитку шкільно-необхідних функцій.

2. Психофізіологічні критерії розвитку шкільно-необхідних функцій.

3. Психофізіологічні критерії виконання і оцінки тесту Керна—Іразека.

4. Діагностика синдрому дефіциту уваги з гіперактивністю.

5. Роль вчителя в проведенні визначення готовності дітей до навчання в школі.

Практична робота №2

Тема:	Санітарно-гігієнічна оцінка приміщення класу
Мета:	Засвоїти методику гігієнічної оцінки приміщення класу.
Обладнання:	Метрова лінійка, транспортир, гігрометр, термометр, барограф, люксметр.

Повторити теоретичні питання:

1. Гігієнічні вимоги до земельної ділянки школи.

2. Гігієнічні вимоги до планування, розміщення та поверхова характеристика будівлі школи.

3. Гігієнічні вимоги до шкільних приміщення.

4. Тепловий режим школи.

5. Світловий режим школи.

6. Повітряний режим школи.

7. Прибирання шкільних приміщень.

План роботи:

1. На основі власних розрахунків знайти площу та кубатуру приміщення на одного учня.

2. Описати внутрішній стан приміщення класу (підлога, стіни, стеля).

3. Визначити показники природного освітлення (КПО, СК, кут падіння).

4. Описати штучне освітлення, визначити його показники.

5. Описати види наявної вентиляції.

6. Визначити температуру та вологість приміщення класу.

7. Зазначити характер прибирання приміщення.

8. Обговорення отриманих результатів дослідження.

9. Заключення.

10. Рекомендації.

Методика роботи

1. Для визначення площі та кубатури, яка припадає на одного учня, застосовують наступні формули:

S=a´l ;

Де: S – площа приміщення;

a – ширина (глибина класу);

l – довжина класу;

S₁ – площа, яка припадає на одного учня;

S – площа приміщення класу;

n – кількість учнів в класі;

2м²- площа, яка відводиться на вчителя.

Гігієнічна норма: Площа на одного учня – не менше, ніж 1,25м² для звичайного приміщення, і не менше, ніж 1,6м² для лабораторій.. Вчительська кімната не менше, ніж 1,5м² на одне класне приміщення.

V=S´h ;

Де: V – об’єм приміщення;

S – площа приміщення;

h – висота приміщення;

V₁ – кубатура на одного учня;

n – кількість учнів;

+1 – вчитель.

Гігієнічна норма: Висота не менше, ніж 3м, кубатура на одного учня не менше, ніж 3,75м³.

2. При описанні внутрішнього оздоблення приміщення звертають увагу на матеріал, з якого зроблені підлога, стіни стеля, наявність в них дефектів будівництва, колір пофарбування, наявність шпалер.

3. Дослідження природного освітлення приміщення класу починають з:

а) описання орієнтації вікон до частин Світу (північ, південь, схід, захід і т.д.). Зазначають вплив кольору шпалер на збільшення (відбивання світла), або зменшення (поглинання світла) освітлення класу;

б) описання інших факторів (чистоти вікон, затемнення вікон будівлями, деревами, шторами, вазонами квітів і т.ін.), які сприяють зменшенню проникнення природного світла до приміщення;

в) визначення світлового коефіцієнту (СК), який дорівнює відношенню площі віконного скла до площі приміщення класу. СК виражається дробом, де чисельник – 1, а знаменник – отриманий результат ділення площі підлоги на площу скла вікон:

де: S₁ - площа підлоги;

S₂ - площа скла вікон.

Гігієнічна норма: 1:4 – в класах, 1:5 – в коридорах, 1:6 – в спортивній залі.

г) визначення коефіцієнту природного освітлення (КПО) дає можливість більш повно охарактеризувати освітлення. КПО не залежить від пори року і доби. Визначається люксметром та за допомогою формули:

де: Е_внут – освітлення на робочому місці учня;

Е_зовн – зовнішнє освітлення.

Гігієнічна норма: 1,25%.

г) Кут падіння (a) утворюється двома лініями, які виходять з точки вимірювання. Перша лінія йде до верхнього краю вікна, а друга – горизонтальна лінія поверхні парт. Для визначення кута падіння вимірюють відстань від середнього ряду парт до вікна та висоту вікна (тобто два катети). Кут падіння вираховують транспортиром при побудуванні прямокутного трикутника, катети якого відомі, або за таблицею натуральних тригонометричних величин.

Таблиця натуральних тригонометричних величин

tg a

a

tg a

a

tg a

a

0,01 0,03 0,05 0,08 0,12 0,18 0,25

0,30 0,36 0,44 0,50 0,58 0,65 0,70 0,80

1,00 1,15 1,39 1,60 2,05 2,47 3,07 4,01

По відношенню протилежного катета до прилежачого знаходять тангенс кута падіння: ; після чого за допомогою таблиці визначають величину кута.

Наприклад: Відстань робочого місці учня до вікна дорівнює 3,1м. Висота вікна – 1,8м. Підставляємо данні до формули та отримаємо , що відповідає величині кута падіння 30^°.

Мінімальна величина кута падіння, що допускається – 27^°.

4. Дослідження штучного освітлення приміщення класу починають з:

а) описання видів приборів штучного освітлення (лампи розжарювання або люмінесцентні), їх розташування, кількість, наявність непрацюючих.

б) Рівень відповідності штучного освітлення у певному приміщенні розраховується трьома методами:

1 – метод питомої потужності полягає у визначенні кількості Вт на 1м².

2 – розрахунковий метод дає можливість визначити кількість лк (люксів – lx) – одиниць вимірювання освітлення. Для цього визначають питому потужність світильників (кількість ватт на 1м²) і помножують на коефіцієнт 3 для ламп розжарювання, або на 12 для ламп денного освітлення.

3 – прямий метод. При цьому методі використовують прибор “Люксметр”, за допомогою якого вимірюють показники освітлення.

Гігієнічна норма:

Приміщення школи	Штучне освітлення (лк)
Лампи розжарювання	Люмінесцентні лампи
Класи, навчальні кабінети, чильна зала, лабораторії. Кабінети креслення, малювання, праці, майстерні. Спортивна зала, актова зала, їдальня, вчительська. Коридори, переходи, рекреації. Роздягальні, вестибуль.

Лампи розжарювання: загальна потужність – 2400 Вт, питома потужність – 48-50 Вт на 1 м²;

Люмінесцентні лампи: загальна потужність – 1200 Вт, питома потужність – 25 Вт на 1 м².

2. Для визначення ефективності аерації класних приміщень описують наявні джерела надходження атмосферного повітря: наявність кватирок, фрамуг, штучних вентиляційних каналів, їх розміри, частоту, час та тривалість провітрювання.

Достатність вентиляції в класних приміщеннях визначають за співвідношенням площі фрамуг та кватирок, які відкриваються для провітрювання до площі приміщення класу, наявністю штучних вентиляційних каналів у стінах приміщення,

Гігієнічними нормами є:

- наскрізне провітрювання перед початком та після занять10-15 хв;

- наскрізне провітрювання через вікна та двері після кожного уроку;

- площа кватирок та фрамуг, що відкриваються для провітрювання не менша, ніж 1/50 частка від площі приміщення;

- кубатура на одного учня не менш ніж 3,75м³;

- концентрація СО₂ в приміщеннях для дітей не повинна перевищувати 0,1%;

- 3 – 4-кратне зміна повітря в класній кімнаті;

- наявність центральної витяжної вентиляції у поєднанні з аерацією;

- стіни не повинні бути оклієні шпалерами або пофарбовані на всю висоту.

6. Температуру в приміщенні визначають термометром, який розміщують на 1,0 – 1,2 м від підлоги. Через 10-15 хвилин знімають показники. Вологость встановлюють за допомогою волосяного гігрометра.

Гігієнічними нормами в класах і кабінетах є:

- для північних регіонів - 21^°С;

- для центральних районів - 18^°С;

- для південних регіонів - 17^°С;

- відносна вологість повітря – 30-60%.

7. Санітарно-гігієнічна характеристика прибирання приміщення включає встановлення засобу прибирання (сухий, вологий, комбінований, застосування миючих засобів), кількість разів на день. З’ясовують проведення прибирання пилу на обладнанні класу та як часто миють скло вікон?

Санітарно-гігієнічними вимогами до прибирання є:

- наявність спеціальних скребків для очищення взуття;

- перед входом до школи – наявність ковриків, що просушують взуття;

- прибирання приміщення здійснюють після кожної зміни занять, або вранці перед початком;

- щодобове протирання шкільного обладнання вологою ганчіркою;

- внутрішню поверхню вікон миють 1 раз намісять, а зовні – 3-4 рази на рік;

- підчас прибирання завжди відкривають кватирки

- генеральне прибирання проводять 1 раз на місяць;

- освітлювальне обладнання миють 1 раз на 3 місяця.

8. В обговоренні отриманих результатів треба зазначити роль того, або іншого показника для здоров’я дитини.

9. Заключення ґрунтується на відповідності отриманих показників до санітарно-гігієнічних вимог.

10. Рекомендації включать шляхи усунення невідповідності до санітарно-гігієнічних вимог.

Контрольні питання:

1. Як визначити площу та кубатуру приміщення на одного учня? Їх санітарно-гігієнічні норми.

2. Які санітарно-гігієнічні вимоги до внутрішнього оздоблення приміщення класу?

3. Як визначити показники природного освітлення (КПО, СК, кут падіння)? Їх санітарно-гігієнічні норми.

4. Як визначити показники штучного освітлення? Їх види та санітарно-гігієнічні норми?

5. Які існують види вентиляції? За рахунок чого вони досягаються? Їх санітарно-гігієнічні норми.

6. Як визначити температуру та вологість приміщення класу? Їх санітарно-гігієнічні норми.

7. Санітарно-гігієнічні вимоки до прибирання приміщення.

Практична підготовка:

Виписати з підручників та посібників методики визначення показників гігієнічної характеристики приміщення класу.

Практична робота №3

Тема:	Гігієнічна оцінка шкільного обладнання (парт, столів, стільців та посадки учнів)
Мета:	Засвоїти методику гігієнічної оцінки шкільного обладнання. Навчитися визначати номери парт, стільців, столів та правильному їх підбору згідно росту учнів.
Обладнання:	Метрова лінійка, сантиметрова стрічку, транспортир, парта, учнівський стіл, стілець, класна дошка.

Повторити теоретичні питання:

1. Парта Ф.Ф.Ерісмана, конструктивні особливості.

2. Гігієнічні вимоги до учнівського та вчительського столу та стільця.

3. Гігієнічні вимоги до класної дошки.

4. Розміщення шкільного обладнання в класі.

5. Фізіологічні основи правильної постави учнів.

План роботи:

1. Дати гігієнічну оцінку розміщенню шкільного обладнання (парт, або столів зі стільцями, столу вчителя, класної дошки, шаф, полиць і т.і.).

2. Визначити конструктивні особливості шкільного обладнання за допомогою сантиметровою стрічки, транспортиру, та лінійки. Дати гігієнічну оцінку отриманим результатам..

3. Маркировка парт. Записати методику визначення № парти та за допомогою таблиць знайти зріст учня, якого можна посадити за цю парту.

4. Провести гігієнічну характеристику класної дошки.

5. Обговорення отриманих результатів.

6. Заключення.

7. Рекомендації.