Визначення гостроти зору

Таблиці для вимірювання гостроти зору освітлюють яскраво (не менше 50 лк) і рівномірно (по можливості електролампами 60–100 Вт, їх поміщають в апараті Рота з дзеркальними стінками, які забезпечують рівномірність освітлення таблиці). Досліджуваний сідає на стілець на відстані 5 м від таблиці. Кожне око досліджують спершу окремо, а потім бінокулярно.

Досліджувач указкою показує букву і пропонує назвати її. Ряд найменших правильно названих букв використовують для обчислення гостроти зору за формулою: де: v – гострота зору,

d – відстань між досліджуваним і таблицею,

D – відстань, на якій даний ряд букв розпізнається нормальним оком під кутом зору 1' (одна хвилина).

Оформити протокол досліду, записати гостроту зору правого та лівого ока, зробити висновки про гостроту зору. Нормальна гострота зору – 1,0 і вище; знижена – 0,8 і нижче; підвищена – 1,5-2,0.

3. Визначення полів зору.

Досліджуваний сідає спиною до світла, внутрішня поверхня півкруга має бути добре освітлена. Штатив для підборіддя закріплюють так, щоб верхня його частина була на рівні нижнього краю очної западини. Величину поля зору визначають для кожного ока окремо, закриваючи друге око.

Півкруг периметра встановлюють горизонтально, досліджуваний при цьому повинен дивитися точно на білий кружок у центрі дуги. Експериментатор поволі пересуває білий кружок від периферії до центру і зазначає точку периметра, на рівні якої досліджуваний побачив об’єкт. Місцеположення точки визначають двічі і роблять позначку на стандартному бланку. Потім вимірюють поле зору з другого боку дуги і також позначають на бланку. Лінії, проведені від ока через ці точки, та зорова вісь при фіксації зору на центральній точці периметра характеризують зовнішню та внутрішню межі поля зору. Потім дугу периметра встановлюють вертикально і відповідно знаходять верхню і нижню межі поля зору. Аналогічно вимірюють межі поля зору, щоразу повертаючи дугу на 15, 30, 60 і 90°. Чим більше меридіанів поля зору буде визначено, тим точніше дані. Так само визначають і поле кольорового зору, замінивши білий кружок кольоровим (червоним, зеленим, синім, жовтим).

VI Поточний контроль виконання роботи

Оформлення роботи:

1. Визначити та записати власну гостроту зору

2. Визначити власне поле зору. Оформити протокол досліду. Визначені точки для різних за кольором об’єктів нанести на стандартні бланки, з’єднавши їх лініями відповідного кольору. Порівняти одержане поле зору з нормальним, що вказане на бланку.

3. Пояснити, чому поле чорно-білого зору більше, ніж кольорового. Звернути увагу на значення анатомічних особливостей обличчя людини для величини поля зору.

4. Обговорення отриманих результатів.

5. Заключення.

6. Рекомендації.

VII Узагальнення та систематизація вмінь і навичок:

Контрольні запитання:

1. Загальні властивості аналізаторів

2. Вчення І.П. Павлова про аналізатори.

3. Будова зорового аналізатора

4.Оптична система ока

5. Акомодація. Механізм акомодації.

6. Порушення акомодації.

7. Гострота зору. Профілактика порушень зору.

8.Чому не можна одночасно чітко бачити предмети, що знаходяться на різних відстанях?

9. Поле зору. Бінокулярний зір

10. Чому поле зору чорно-білого зображення більше ніж кольорове?

VIII Підведення підсумків заняття: обговорюються досягнуті студентами результати, повідомляються оцінки

IX Видача завдання до самостійної підготовки:

Самостійна студентська робота №12: Органи чуття (аналізатори) та їх роль у житті людини. Вікові особливості функції зору та профілактика основних порушень акомодації.

Рекомендована література

Базова

17. 1. А.Г.Хрипкова, Н.В.Андропова, Д.А.Фарбер. Возрастная физиология и школьная гигиена. –М., Просвещение, 1998.

18. А.Н.Кабанов, А.П.Чабовская. Анатомия, физиология и гигиена детей дошкольного возраста. –М., Просвещение, 1975.

19. Л.И.Салюкевич. Лабораторные занятия по анатомии и физиологии ребенка с основами школьной гигиены. –М, Просвещение, 1995.

20. Л. М.Т.Матюшонок, Г.Г.Турик, А.А.Крюкова. Физиология и гигиена детей и подростков. –Минск, Вішейшая школа, 1980.

21. Морфо-функциональное созревание основных физиологических систем организма детей дошкольного возраста. / Под ред.. Н.В.Андроповой, Н.М.Кольцовой. –М., Педагогика, 1983.

22. Физиология развития ребенка, \ Под ред.. В.Н.Козлова, Д.А.Фарбер. –М., Педагогика, 1983.

23. Ю.В.Ермолаев. Возрастная физиология. –М., Просвещение, 1985.

24. Ю.П.Антипчук. Анатомія і фізіологія дитини. –К., Вища школа, 1984.

Допоміжна